- •Список скорочень
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Харківської області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Харківської області
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Тонн
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Харківської області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачі атмосферного повітря
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4 Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання Основні показники забору та використання води в Харківській області
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •Промисловість.Кількість підприємств галузі, що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 33.
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень Харківської області
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Харківській області
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Харківській області
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Харківської області
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1.Структура та дінаміка основних видів земельних угідь
- •Динаміка складу сільськогосподарських угідь
- •6.1.2 Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість грунтів
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів
- •6.4 Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •Мінерально-сировинна база
- •Використання надр
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •Результати режимних спостережень на ділянках підтоплення
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4 Дозвільна діяльності у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Харківській області
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4.Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Харківської області
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика Харківської області
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •Основні підприємства-забруднювачі атмосферного повітря в Харківській області
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1.Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно- правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •Український науково – дослідний інститут екологічних проблем
- •Харківський національний аграрний університет ім.. В.В. Докучаєва
- •Харківський національний університет імені в.Н.Каразіна
- •Північно-Східний науковий центр нвф «Технологія»
- •Харківська національна академія міського господарства
- •Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища унді «УкрВодгео».
- •Національний технічний університет Харківського політехнічного інституту
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм / проектів зовнішньої допомоги
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки і пропозиції
- •Пояснювальна записка Шановна Світлана Валентинівна!
7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
Відповідно до даних Донецької територіальної інспекції державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр в 2009 році на території Харківської області, проведено 39 перевірок, виявлено 125 недоліків та порушення, надано 140 приписів. Виявлено 1 об'єкт несанкціонованого видобутку піску, матеріали цих перевірок надані до Прокуратури області. Подано на зупинення дії спеціального дозволу – 3 об'єкті, анулювання – 2 об’єкті.
Відповідно до Розпорядження Харківської обласної ради від 14.09.09 № 146 начальником відділу раціонального використання, відтворення, охорони природних ресурсів, поводження з відходами приймається участь в нарадах робочої групи з метою вивчення питання стосовно законності проведення робіт з розробки родовища будівельного піску в селищі Велика Рогань Харківського району та інших родовищ будівельного піску на території Харківської області.
Державною екологічною інспекцією в Харківській області протягом 2009 року проведено наступну роботу з контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства у сфері використання надр (в тому числі підземні води):
1. проведено перевірок – 232 одиниці
2. притягнено до адміністративної відповідальності – 198 осіб, на суму – 37 536 грн
3. сума штрафів стягнутих з урахуванням раніше накладених – 36 482 грн.
4. передано матеріалів у правоохоронні органи – 2 матеріали
5. загальна сума розрахованих збитків – 15 821 103 грн
6. кількість пред’явлених претензій – 35 одиниць, на суму – 15 016 563 грн.
7. кількість стягнутих, з урахуванням раніше накладених претензій – 28 претензій, на суму – 31 750 грн
8. кількість випадків призупинення виробничої діяльності – 17 одиниць
7.4 Дозвільна діяльності у сфері використання надр
Фахівцями відділу у 2009 році розглянуто та надано 62 екологічних картки для отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами. Розглянуто та погоджено 11 планів розвитку гірничих робіт.
Аналіз та видача екологічних карток здійснюється відповідно до кодексу України „Про надра” та наказу Мінприроди України від 30.09.96 №119, Постанови №827 від 12.12.1994 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 р. № 608 «Порядок надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами». Відповідно до ст. 43 Кодексу України “Про надра” Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин ведеться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
8. Відходи
8.1. Структура утворення та накопичення відходів
Накопичення відходів ( станом на 01.01.2010 року)
Таблиця 8.1.1
№ з/п |
Показник |
Одиниця виміру |
Кількість |
Примітка |
1. |
Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів |
од. |
8861 |
Згідно даних державного статистичного спостереження за формою № 1-небезпечні відходи “Звіт про утворення, оброблення та утилізацію небезпечних відходів I-III класів небезпеки” за 2009 рік |
2. |
Накопичено відходів, усього |
т |
110385,701 |
|
|
у тому числі: |
|
|
|
3. |
відходи 1 класу небезпеки |
т |
616,924 |
|
4. |
відходи 2 класу небезпеки |
т |
878,576 |
|
5. |
відходи 3 класу небезпеки |
т |
108890,201 |
|
1 За даними обласного управління статистики підсумок по області не дорівнює сумі даних по районах за рахунок розміщення філіалів головних підприємств у районах
Показники утворення відходів у динаміці за 2006-2009 роки
Таблиця 8.1.2
№ з/п |
Показник |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
1 |
Обсяги утворення відходів: |
|
|
|
|
|
Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т |
6840912,487 (4052010) |
8493719,7 (5888450) |
8579819,4 (6102332) |
3758704,8 (875576) |
|
Відходи за формою 14-МТП |
2788902,487 |
2605269,709 |
2477487,4 |
2883128,8 |
|
Відходи паперу та картону |
11094 |
11369 |
13837 |
12301 |
|
Сировина полімерна вторинна |
1591 |
1472 |
1590 |
1766 |
|
Матеріали текстильні вторинні |
780 |
375 |
389 |
110 |
|
Відходи шкіряні |
313 |
0 |
0 |
81 |
|
Шини зношені |
870 |
881 |
719 |
618 |
|
Склобій покупний |
2157 |
2296 |
15021 |
10515 |
|
Недогарки піритні |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
Шлаки доменного виробництва |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
Шлаки сталеплавильного виробництва |
418 |
530 |
559 |
71 |
|
Шлаки феросплавного виробництва |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
Шлаки ливарного виробництва |
2062 |
1360 |
1387 |
817 |
|
Зола і золошлакові відходи ТЕЦ інших спалювальних установ |
752932 |
632306 |
648398 |
597270 |
|
Суспензії дистилерні |
14 |
9 |
- |
4 |
|
Відходи графітовмісні |
13 |
7 |
8 |
4 |
|
Відходи будівельного виробництва-бетон і залізобетон |
892 |
3217 |
2460 |
11520 |
|
Відходи вапнякові |
2095 |
2093 |
516 |
195 |
|
Відходи крейди |
0 |
0 |
|
|
|
Відходи тверді побутові |
243923 |
391774 |
532900 |
475777 |
|
Канати стальні відпрацьовані |
6 |
1 |
1 |
|
|
Суміші формові відпрацьовані |
22706 |
28017 |
37555 |
20187 |
|
Шлами червоні |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
Вичавки яблучні (сирі) |
358 |
261 |
227 |
15 |
|
Жом буряковий |
950702 |
699941 |
522441 |
260297 |
|
Барда масляна післядріжджова |
125966 |
112782 |
92452 |
56530 |
|
Барда зернокартопляна |
92868 |
93949 |
91510 |
85006 |
|
Дефекат |
122363 |
114452 |
43246 |
33365 |
|
Лушпиння соняшникове |
56651 |
94426 |
102452 |
118271 |
|
Сироватка молочна |
55789 |
54585 |
41160 |
58828 |
|
Дробина пивна |
63525 |
66342 |
69268 |
55039 |
|
Відходи деревини |
29136 |
31558 |
26620 |
15577 |
|
Гумові відходи |
27 |
110 |
59 |
36 |
|
Зернові відходи |
62584 |
61008 |
77467 |
59875 |
|
Стержні початків кукурудзи |
325 |
612 |
1052 |
206 |
|
Всього брухту і відходів чорних металів |
183106 |
195934 |
150811 |
130551 |
|
Всього брухту і відходів кольорових металів |
3636,487 |
3602,709 |
3382,362 |
2720,798 |
|
Небезпечні (токсичні) відходи (за формою звітності №1-небезпечні відходи, т |
81100 |
91265 |
80712 |
75552,7 |
|
Відходи житлово-комунального господарства, тис. м3 |
1219615 |
1958870 |
2664500 |
2378885 |
|
Загальна кількість відходів, т |
6922012,487 |
8593794,709 |
8666637,36 |
3834257,5 |
2 |
Інтенсивність утворення відходів: |
|
|
|
|
|
Загальна кількість утворення відходів на одиницю ВРП кг/ 1 млн.грн |
216157,526 |
195901,22 |
145930,01 |
* |
|
Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн |
2532,55 |
2080,44 |
1359,04 |
* |
|
Утворення твердих побутових відходів на особу, м3/ на 1 чол. |
0,432 |
0,699 |
0,955 |
0,857 |
* ВРП 2009р буде розрахований в серпні місяці 2010 р.
Відходи виробництва є основними забруднювачами навколишнього середовища і одночасно носіями корисних компонентів, тому не втрачає актуальності проблема більш раціонального використання вторинних ресурсів, охорони навколишнього середовища, впровадження заходів по освоєнню та застосуванню маловідходних технологій виробництва.
Згідно форми держстатзвітності 14-МТП в області за 2009 р. утворилося 2883,129 тис.тонн відходів виробництва і вторинної сировини (без пород розкривних гірничодобувної промисловості), що на 405,642 тис.тонн більше, ніж у 2008 році (2477,487 тис.тонн).
Основними видами вторинної сировини і відходів виробництва, що утворились в 2009 році є зола і золошлаки ТЕС – 597,270 тис.тонн (використовується при виробництві будівельних матеріалів); відходи тверді побутові – 475,777 тис.тонн (захоронено); барда масляна післядріжджова – 56,530 тис. тонн, барда зернокартопляна – 85,006 тис.тонн. (використано та поставлено іншим підприємствам); жом буряковий – 260,297 тис.тонн (використовується у сільському господарстві); брухт чорних металів – 130,551 тис.тонн; брухт кольорових металів – 2,721 тис. тонн; лушпиння соняшникове – 118,271 тис.тонн, (використовується на паливні потреби);суміші формові відпрацьовані – 20,187 тис.тон, (використовуються для проміжної ізоляції на полігонах ТПВ).
Основними видами вторинної сировини і відходів виробництва, що утворились в 2009 році є зола і золошлаки ТЕС – 597,270 тис.тонн, що на 7,89% менше ніж в 2008 р. (використовується при виробництві будівельних матеріалів); відходи тверді побутові – 475,777 тис.тонн., що на 10,72% менше ніж в 2008 р. (захоронено); жом буряковий – 260,297 тис.тонн, що на 50,18% менше ніж в 2008 р. (використовується у сільському господарстві); брухт чорних металів – 130,551 тис.тонн, що на 13,43% менше ніж в 2008 р.; лушпиння соняшникове – 118,271 тис.тонн, що на 13,37 % більше ніж у 2008 р. (використовується на паливні потреби); суміші формові відпрацьовані – 20,187 тис.тон, що на 46,247% менше ніж в 2008 р. (використовуються для проміжної ізоляції на полігонах ТПВ).
Одним із резервів економії матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів є залучення до повторного господарського обігу вторинної сировини і відходів виробництва. Відходи виробництва є основними забруднювачами навколишнього середовища і одночасно носіями корисних компонентів, тому не втрачає актуальності проблема більш раціонального використання вторинних ресурсів, охорони навколишнього середовища, впровадження заходів по освоєнню та застосуванню маловідходних технологій виробництва.