Північно-Східний науковий центр нвф «Технологія»

Підприємством у 2009 році проведені наступні розробки у сфері поводження з відходами:

Розроблено та узгоджено пілотний проект «Несамохідне транспортне обладнання для технічного обслуговування верхньої будови колії залізниці переробкою твердих побутових відходів в м. Харкові, пл. Привокзальна,1».

Запроектована установка (несамохідне транспортне обладнання для технічного обслуговування будівлі колії залізниці з переробкою твердих відходів, МПК-300) призначена для прийняття, сортування та термічної переробки (спалювання) твердих побутових відходів, які утворюються у вагонах пасажирських поїздів, залізничних станцій та служб південної залізниці. Потужність установки – 300кг/годину. Установка має 5-ти ступеневу систему очистки димових газів, що дозволяє встановлювати обладнання в межах міста.

У 2009 році установку було розміщено на установочному шляху № 6 вантажного району станції Харків-Пасажирський, раніше передавалися спеціалізованому підприємству для вивозу на полігон ТПВ. Зараз вокзал Харків-Пасажирський має можливість знешкоджувати відходи з найменшими витратамит коштів та впливом на навколишнє середовище.

В плани на перспективу входить розробка системи використання альтернативного палива при роботі Установки: можливість використання замість дизпалива відпрацьованого моторного мастила. Це дає можливість зекономити кошти на придбанні дизпалива.

Харківська національна академія міського господарства

Харківська національна академія міського господарства у 2008-2009 роках виграла конкурс на виконання науково-дослідницької роботи «Моніторинг та моделювання процесів забруднення поверхневих вод мікро забруднювачами у зв’язку з соціально-економічними показниками» в рамках Програми спільних дій в галузі науково-технологічного співробітництва між Україною і Францією «Дніпро».

Був проведений аналіз та теоретичне обґрунтування процесів забруднення поверхневих вод мікро забруднювачами. Визначені основні види мікрозабруднювачів поверхневих вод. Проведені дослідження щодо удосконалення методичних підходів до проведення моніторингу окремих мікро забруднювачів поверхневих вод у зв’язку з соціально-економічними показниками водокористування.

Академія продовжує дослідження в галузі фітотехнології. В цьому напрямку до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України направлено на затвердження проект керівного нормативного документа «Створення та експлуатації очисних споруд фітотехнології з вищими водними рослинами, узгоджений з відповідними міністерствами та відомствами.

Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища унді «УкрВодгео».

Наукові дослідження в сфері екології в 2009 році.

1. «Локальний моніторинг за станом підземних вод в акваторії відокремленого ставка-випарювача в Утлювському лимані. Хімічний аналіз шламів вісників-освітлювачів шахтних вод Запорізького залізорудного комбінату.

Мета: Визначення стабільності системи «Визначення стабільності системи «ставок-випарювач та відстійники – навколишнє середовище.

Екологічний ефект: Створення позитивної взаємодії екологічної системи регіону.

2. «Розробка рекомендацій по очистці стічних вод з метою оптимізації технологічного режиму роботи, біохімустановки в умовах ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Мета: Оптимізація очисних споруд.

Екологічний ефект: Повторне використання очищення стічних вод, попередження забруднення повітря.

3. Зниження вмісту сірководню в газових викидах з каналізаційних мереж м. Харкова.

Мета: Зниження мікробіологічної сірчанокислотної корозії бетону в мережах водовідведення.

Екологічний ефект: Знешкодження викидів в атмосферу.

4. «Дослідження седиментаційних властивостей активного мулу КБО «Безлюдівські».

Мета: Зневоднення активного мулу комплексу біологічної очистки.

Екологічний ефект: Попередження мікробіологічного забруднення водойм.

5. «Оцінка агресивності експлуатаційного середовища і прогноз експлуатаційної довговічності ділянок головного колектора м. Харкова та м. Сімферополя».

Мета: Збільшення довговічності експлуатації колекторів.

Екологічний ефект: Попередження мікробіологічного забруднення водойм.

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

1. «Теоретичне і експериментальне обґрунтування ентомобіоіндикації екосистем».

Біоіндикаційні дослідження антропогенного впливу на навколишнє природне середовище з кожним роком розширюються і приваблюють увагу біологів усіх напрямів і спеціалістів по всім таксономічним групам живих організмів

Пошук і вивчення потенційних біоіндикаторів має не тільки теоретичне, практичне, але і методологічне значення, оскільки розкриває слабко вивчені біологічні закономірності процесів в екосистемах, що піддаються антропогенній трансформації.

Одними з ефективних об'єктів біоіндикаційних досліджень є комахи. У літературі накопичена значна кількість даних про зміну параметрів популяцій комах в антропогенного трансформованих ландшафтах. Ці дані цікаві в плані використання їх як біоіндикаторів. Вони відрізняються великим видовим і екологічним різноманіттям, стійкістю до антропогенних впливів та різними специфічними реакціями на них.

З біоіндикаційною роллю комах пов'язані і такі науково-прикладні проблеми, як скорочення їх видового різноманіття, чисельності і ареалів та проблема збереження комах на територіях з підвищеним антропогенним тиском.

У 2009 р. за даною темою виконане наступне:

- Розроблене теоретичне обґрунтування біоіндикаційної ролі комах для оцінки стану екосистем;

- Вивчені реакції популяцій комах на різні форми антропогенного впливу;

- Розроблені критерії вибору найбільш інформативних і чутливих (універсальних чи спеціалізованих) ентомобіоіндикаторів;

- розроблена принципова схема еколого-ентомологічного моніторингу та сформувати систему індикаційних показників, придатну для оцінки, біотестування змін, контролю і прогнозу стану водних і наземних екосистем в умовах антропогенного навантаження.

2. Комплексна оцінка якості багатокомпонентних екосистем Землі з екологічних позицій.

У рамках теми виконувався моніторинг родючості ґрунтів ріллі Малого Полісся України. Як показали результати досліджень в шостому циклі обстеження ґрунтів рівень ЗПЯГ досяг свого максимуму - 56,8 бала при рівні часткових (приватних) показників родючості 66,6 бала за вмістом гумусу, 49,4 та 42,8 бала відносно вмісту рухомих форм фосфору та калію. Але починаючи з 1995 року спостерігається тенденція до зниження рівня часткових (приватних) показників родючості ґрунтів зони Малого Полісся України. Особливо це характерно для вмісту в ґрунтах рухомих форм калію (38,1 бала) та фосфору (47,5 бала) в сьомому циклі агрохімічного обстеження ґрунтів. Це пояснюється суттєвим зменшенням обсягів застосування мінеральних і органічних добрив та фактичним призупиненням вапнування кислих ґрунтів.

3. Вивчення флори і рослинності об'єктів природно-заповідного фонду та перспективних для заповідання територій.

За темою виконуються роботи по ботанічному опису 138 об'єктів, що ввійдуть до складу екомережі Харківщини, зокрема: 22 водно-болотні угіддя, 60 територій природно-заповідного фонду, понад 56 територій, що перспективні для заповідання в складі екомережі. Складені картки кадастрової інвентаризації для 50 об'єктів природно-заповідного фонду Харківщини.

Здійснюються експедиційні виїзди на об'єкти природно-заповідного фонду і перспективні для заповідання території. На кожній ділянці проводяться обстеження сучасного стану флори і рослинності, вивчали рідкісні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України та Зелених списків Харківщини і рідкісні види рослин, включені до Європейського Червоного списку, Червоної книги України та регіональних Червоних списків, складали списки лікарської флори.

4. Моніторинг стану продуктивності та біорізноманіття лісів України в умовах антропогенної трансформації оточуючого середовища.

За темою виконуються роботи з екологічного моніторингу лісів північно-східної України. Було створено та удосконалено комп'ютерну програму „Bio - Sylva ", що допомагає визначати тип лісорослинних умов на основі розрахунків фітоіндикаційних показників, а також проводити оцінки рослинного різноманіття ділянок лісового моніторингу інтенсивного рівня.

5. Вплив рекреаційного навантаження на зелену зону м. Харкова.

Дослідження проводяться в рекреаційної зоні Журавлівського гідропарку та Алексіївського гідропарку. В парках було закладено по 15 пробних площ, на яких проводились дослідження. Внаслідок проведених досліджень було встановлено, що ці гідропарки є місцями інтенсивного антропогенного навантаження, яке зростає в період із квітня по жовтень. У порівнянні з попередніми роками, кількість ділянок із критичними значеннями ступені дигресії, не збільшилась, але на критичних ділянках ступінь дигресії збільшена на 0,15. Це пов'язано із тим, що вказані ділянки є місцями активного відпочинку. Трав'янистий покрив на них переважає із бур'янової рослинності, проективне покриття зменшилось на 7%. Достатній запас екологічних ємностей дозволяє, при належному догляді за критичними ділянками, зменшити ступінь дигресії. Зелені насадженні погіршують свій стан внаслідок рекреаційних навантажень. На 7 ділянках, що досліджувались, санітарний стан деревних насаджень незадовільний, трав'янистий покрив є витоптаним на 40%. Санітарний стан дерев та чагарників на 14 пробних площах задовільний, трав'янистий покрив витоптаний на 20%. На останніх ділянках санітарний стан деревних видів добрий, трав'янистий покрив витоптаний на 10%.

6. Відтворення і збереження біологічного та ландшафтного різноманіття в північно-східних регіонах України.

У рамках цієї теми наукові дослідження проводились за програмою «Міжнародна ІВА програма (Important Bird Area Programme) - території важливі для збереження видового різноманіття та кількісного багатства птахів

Дослідження за цією програмою координуються Українським товариством охорони птахів - офіційним партнером BirdLife International.

За цією програмою здійснюється моніторинг стану біотопів та орнітофауни на ІВА територіях, що включені до Національного та Європейського списків ІВА територій ("Долина р.Мжа", "Озеро Лиман", "Печенізьке водосховище"). Вивчається стан популяцій рідкісних видів гніздових орнітокомплексів, динаміка сезонних (весняної та осінньої) міграцій птахів на цих територіях, вплив антропогенних факторів на стан біотопів.