7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
Підземні води –важлива частина водних ресурсів Харківської області територія якої розташована на межах Дніпровсько –Донецької западини, що входить складовою частиною у Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн. Підземні прісні води представлені 45 родовищами, з яких на 31 ведеться видобуток води, що використовується для господарсько-питного, виробничо-технічного водопостачання і для забезпечення водою населених пунктів. Мінеральні підземні води території представлені 3 родовищами.
Балансові запаси прісних підземних вод складають – 1036,51 тис.м3/добу. Балансові запаси мінеральних підземних вод складають – 3536 тис.м3/добу. Для видобутку підземних вод використовуються такі водоносні горизонти - Новопетрівський і Межигірський- від 20-30 до 70-100м. (хімічний склад-гідрокарбонатно-сульфатно-кальцієво-натрієвий з мінералізацією до 1г/л.), Бучацько-Канівський-60-80м (гідрокарбонатно-кальцієво-магнієвий з мінералізацією 0,5-1,5г/дм3) крейдяно-мергельний – 150 - 500 м (гідрокарбонатно-кальцієвий при мінералізації 1-1,5 г/дм3) та сеноман-нижньокрейдяний від 25 - 950 м.(гідрокарбонатно кальцієвий, мінералізація води 1г/дм3). Для звітного року характерно продовження зниження загального водоспоживання на території регіону, тобто збереження тенденції, яка має місце за останні 13 років (рис.1).
Рис.1 Порівняльна діаграма загального відбору води з підземних джерел та на ділянках затверджених запасів по Харківській області за 2008-2009 роки.
На водозаборах Харкова, працюючих на затверджених запасах, відбір води з палеоцен-верхньокрейдяного водоносного комплексу за звітний період збільшився на 279 м3/добу і склав 3342 м3/добу (експлуатація проводилась тільки на західній околиці міста, на насосній станції 10). В середньому по місту річне підвищення рівнів верхньокрейдяного горизонту склало 0,6 м, у центрі міста приріст рівня характеризувався величиною 0,09 м (свр. 4034), подібний темп зростання рівнів спостерігається на протязі 2-х останніх років. У зв’язку з повним припиненням експлуатації горизонту насосними станціями КП «ВКП Вода», а також скороченням загального відбору води дрібними користувачами, його рівні продовжують мати тенденцію до підвищення, місцями аж до підтоплення (територія 11 насосної станції, абс. відм. рівня в 2009 р. 102,7 м). Найбільш низькі абсолютні відмітки рівнів реєструються в районі н. ст. 1 та н. ст. 4 (85-95 м), що, вочевидь, пов’язане з примусовим дренуванням верхньокрейдяного водоносного горизонту. Однак і в цих випадках простежується загальна багаторічна тенденція до підйому рівнів.
Водоспоживання з основного – альб-сеноманського комплексу на ділянках із затвердженими запасами зменшилось на 3425 м3/добу і склало 14274 м3/добу (7,1 % від загальної кількості затверджених запасів в межах міста). При цьому середньорічний рівень по спостережній свердловині 4050 (у центрі депресії) підвищився за рік на 2,2 м. За останні 9 років загальний підйом рівнів комплексу тут склав 22,8 м.
Спостереження за дебітом джерел в м. Харкові протягом звітного року проводились на двох ділянках, розташованих в місцях природного розвантаження водоносного горизонту у обухівських відкладах. Середьорічний дебіт джерела «Шатилівське» в Саржиному Яру залишився на рівні 2008р., джерела по вулиці Мінераловодській – після реконструкції, збільшився майже в 2 рази. Аналіз хімічного складу води проведено по величині загальної жорсткості, сухого залишку та по вмісту нітратів. На 6-ти джерелах міста погіршення хімічного складу не виявлено, хоча за попередні роки відмічалось поступове збільшення загальної жорсткості, сухого залишку і вмісту нітратів в водах джерела «Шатилівське», внаслідок недостатньої захищеності водоносного горизонту обухівських відкладів.
На водозаборах м. Богодухова Харківської області водоспоживання з альб-сеноманського водоносного комплексу склало у 2009 р. 529 м3/добу (збільшилось за рік на 100 м3/добу), з бучацького горизонту – 96 м3/рік (зменшилось за рік на 59 м3/добу). За хімічним складом вода експлуатаційних горизонтів подібна: сульфатно-гідрокарбонатна, кальцієво-натрієва, з мінералізацією менше 1 г/дм3, по всіх показниках відповідає ГОСТу 2874-82 «Вода питьевая». Надійні відомості про положення рівнів на ділянках водозаборів відсутні.
На водозаборах м. Куп’янська, що експлуатують верхньокрейдяний горизонт, у звітному році продуктивність свердловин на Голубівській ділянці складала 4055 м3/добу і у порівнянні з попереднім роком збільшилася на 61 м3/добу. На переданій ВУВКГ Ковшарівській ділянці – 2099 м3/добу (збільшення на 107 м3/добу). На Голубівській ділянці відомості про динаміку рівнів відсутні, на Ковшарівській ділянці середня величина зниження рівнів склала 1,1 м. За хімічним складом вода сульфатно-гідрокарбонатна, натрієво-кальцієва, з мінералізацією менше 1 г/дм3, по всіх показниках відповідає ГОСТу 2874-82 «Вода питна».
На міському водозаборі Ізюмського КДВКП сумарний відбір води з верхньокрейдяного горизонту на 2-х водозабірних ділянках склав 7,3 тис. м3/добу (зменшився за рік на 3,0 тис. м3/добу), з середньо-верхньоюрського – 0,28 тис. м3/добу (збільшився за рік на 0,13 тис. м3/добу). За хімічним складом вода верхньокрейдяного горизонту хлоридно-гідрокарбонатна, натрієво-кальцієва, з мінералізацією менше 1 г/дм3, по всіх показниках відповідає ГОСТу 2874-82 «Вода питьевая».
На протязі 2009 р. спостережна мережа свердловин Первомайського ДП “Хімпром” не функціонувала (підприємство знаходилося в стадії санації). На розташованому поблизу Первомайського ДП “Хімпром” Сивашському водозаборі за звітний рік зареєстровано зниження відбору води з альб-сеноманського водоносного комплексу на 0,7 тис. м3/добу (у 2009 р. відбір води склав 7,62 тис. м3/добу). Надійні відомості про положення рівнів на водозаборі відсутні. За хімічним складом вода альб-сеноманського водоносного комплексу хлоридно-гідрокарбонатна, магнієво-натрієва, з мінералізацією до 1 г/дм3, загальною жорсткістю до 4 ммоль/дм3, по всіх показниках відповідає ГОСТу 2874-82 «Вода питьевая».
Міжпластові водоносні горизонти відрізняються від ґрунтових більшою стабільністю хімічного складу, хоча у окремих випадках під впливом експлуатації також спостерігається поступове погіршення їх якості. За даними Харківської КГП суттєві зміни хімічного складу підземних вод на ділянках водозаборів протягом звітного періоду не мали місця.