10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження

Мінеральні добрива є одним з основних факторів одержання високих і якісних врожаїв сільськогосподарських культур та підвищення родючості ґрунтів. За останні роки обсяги їх застосування різко зменшилися, що негативно вплинуло як на врожайність, так і на родючість ґрунту.

Під врожай 2009 р. було внесено 58,6 тис.т мініральних добрив.

На період до 2015 р. потреба в мінеральних добривах зросте до 73,2 тис.т д.р. NPK. На 1 га посівної площі надходитиме 45 кг д.р. NPK. Окупність 1 кг NPK міндобрив складає в середньому 5,0-5,5 кг зернових одиниць.

З метою підвищення окупності мінеральних добрив потрібно змінити строки та способи їх внесення. В першу чергу необхідно вносити в підживлення озимих культур в середньому по 1 ц/га аміачної селітри. По-друге, локальне внесення в рядки при сівбі зернових культур по 0,5 ц/га нітроамофоски та по 1 ц/га - під технічні культури.

Ефективним способом є локальне внесення під весняну культивацію, особливо аміачної води, під ярові зернові по 1-1,5 ц/га, технічні - по 2,5-3 ц/га, кормові - 3-4 ц/га фізичної маси. Тверді мінеральні добрива під весняну культивацію потрібно вносити в дозах N_20-40 P_15-20 K_20-30, під технічні - N_60-90 P_30-40 K_40-60, під кормові - N₉₀ P₁₀ K₄₀.

Окупність 1 кг д.р. NPK добрив становить 10-12 кг/га зернових одиниць.

Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами

Таблиця 10.2.1.

Показник	2000	2005	2006	2007	2008	2009
Загальна посівна площа, тис. га	1326,4	1113,5	1146,8	1173,1	1215,0	1204,4
Мінеральні добрива:
Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц	828,5	231,0	330,3	531,4	704,4	586,0
у тому числі: азотних, тис. ц	645,1	158,1	225,5	336,3	465,2	402,1
фосфорних, тис. ц	158,1	43,2	58,6	105,4	121,8	94,4
калійних, тис. ц	25,2	29,7	46,2	89,7	117,4	89,0
азотно-фосфорно-калійних, тис. ц	-	-	-	-	-	-
Удобрена площа під урожай, тис.га	184,8	429,0	559,2	710,9	893,7	749,0
% удобреної площі	13,9	38,5	48,8	60,6	73,6	62,2
Внесено на 1 га, кг	6,2	20,8	29,0	45,2	58,0	48,7
у тому числі: азотних, кг	4,8	14,2	19,7	28,7	38,3	33,4
фосфорних, кг	1,2	3,9	5,2	5,2	10,0	7,9
калійних, кг	0,2	2,7	4,1	4,1	9,7	7,4
азотно-фосфорних-калійних, кг	--	--	--	--	--	--
Органічні добрива:
Всього внесено в поживних речовинах, тис.т	1907,6	941,8	825,1	659,4	477,7	595,7
Удобрена площа	44,2	25,0	19,9	18,1	12,2	16,2
% удобреної площі	3,3	2,2	1,7	1,5	1,0	1,3
Внесено на 1 га, т	1,4	0,8	0,7	0,6	0,4	0,5

Застосування біопрепаратів і біостимуляторів

В умовах скорочення виробництва та застосування добрив принципово важливим є пошуки і реалізація прийомів, що підвищують ефективність дії органічних добрив на родючість ґрунтів і сприяють більш економному використанню мінеральних добрив.

Протягом 2009 року в сільському господарстві було застосовано 1468,136 т біопрепаратів.

Одним із прийомів, що збільшує ефективність дії органічних добрив є одночасне внесення органічних і мінеральних добрив у вигляді органо-мінеральних композицій. В землеробстві Харківської області біля 5% добрив може бути замінено на органо-мінеральні добрива. Мінімальна орієнтована потреба в органо-мінеральних добривах у Харківській області складає 25 тис.т/рік (цю потребу можливо забезпечити при налагодженні дослідно-промислового виробництва).

Розроблені технології виробництва комплексних органо-мінеральних добрив, органічною основою яких виступають відходи сільськогосподарського виробництва та переробної промисловості.

Хімічна меліорація ґрунтів

Вапнування кислих ґрунтів

В Харківській області нараховується понад 152 тис.га кислих ґрунтів. Вони поширені переважно в північній і західно-північній частинах області, а саме: в Золочівському районі – 17,8 тис. га, Богодухівському – 17,4 тис.га, Краснокутському – 13,9, Балаклійському – 13,8, Дергачівському – 10,6, Нововодолазському – 9,0, Харківському – 6,9, Валківському – 6,8, Зміївському – 5,5 тис.га і в інших районах.

Щоб запобігти негативного впливу кислотності ґрунту на врожайність с.-г. культур кислі ґрунти необхідно вапнувати.

Вапнування ґрунтів значно підвищує їх родючість. Середньорічна потреба у вапнякових матеріалах складає біля 52,5 тис.т, із них в 2008 р. – 47,5 тис.т, в 2015р. – 10 тис.т.

Гіпсування солонцевих ґрунтів

В Харківській області загальна площа солонцевих ґрунтів (чорноземів солонцюватих, лучно-чорноземних, чорноземно-лучних і лучних солонцюватих) складає 58 тис.га, в т.ч. в ріллі - 35 тис.га.

Вони зустрічаються як в Лісостеповій так і в Степовій зонах області переважно на терасах річок і займають близько 37,0 тис.га, що становить 63,5% від загальної площі солонцевих земель області; в т.ч. ріллі – 7,5 тис.га, на схилах водорозділів – 17,2 тис.га, що становить 36,5%. Плями солонців серед цих ґрунтів зустрічаються мало і займають площу всього в 1,5 тис.га, в т.ч. ріллі – 0,4 тис.га.

Для підвищення родючості солонцевих ґрунтів необхідно проводити гіпсування. Середньорічна потреба в гіпсоматеріалах для гіпсування солонцевих ґрунтів в Харківській області складає біля 5 тис.т, із них в 2009р. – 5 тис.т, в 2015р. – 3 тис.т.

У зв’язку з близьким заляганням підгрунтових вод на низьких терасах рік солонцеві ґрунти мають ознаки високого засолення.

Застосування органічних добрив

Наявні матеріально-технічні ресурси не можуть на сьогодні забезпечити достатній рівень застосування органічних добрив. Саме виходячи з цього доцільним є не менше 35% цієї потреби компенсувати за рахунок загортання поживних решток, головним чином соломи озимої пшениці, що разом з гноєм може забезпечити надходження в ґрунт 3-4 т органіки на 1га посівної площі. Слід мати на увазі, що при такому рівні внесення органіки баланс гумусу буде від’ємним.

В 2009 р. було внесена 595,7 тис.т. органічних добрив на площі 16,2 тис.га. Відсоток удобреної площі складає 1,6 %, що складає 0,5 т. органічного добрива на 1га., що значно менше науково обґрунтованих норм.

Такий рівень внесення органічних добрив хоч і не забезпечить бездефіцитного балансу гумусу, але дозволить дещо стабілізувати родючість ґрунту. Значний внесок в стабілізацію гумусового стану, поряд зі збільшенням надходження в грунт органічних решток, може дати також впровадження в сільськогосподарське виробництво нових розробок вчених з обмеження непродуктивних втрат органіки за рахунок стимуляції процесів гуміфікації, що дає можливість зменшити потребу в органічних добривах в 1,5 рази.