- •Список скорочень
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Харківської області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Харківської області
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Тонн
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Харківської області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачі атмосферного повітря
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4 Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання Основні показники забору та використання води в Харківській області
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •Промисловість.Кількість підприємств галузі, що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 33.
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень Харківської області
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Харківській області
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Харківській області
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Харківської області
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1.Структура та дінаміка основних видів земельних угідь
- •Динаміка складу сільськогосподарських угідь
- •6.1.2 Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість грунтів
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів
- •6.4 Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •Мінерально-сировинна база
- •Використання надр
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •Результати режимних спостережень на ділянках підтоплення
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4 Дозвільна діяльності у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Харківській області
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4.Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Харківської області
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика Харківської області
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •Основні підприємства-забруднювачі атмосферного повітря в Харківській області
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1.Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно- правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •Український науково – дослідний інститут екологічних проблем
- •Харківський національний аграрний університет ім.. В.В. Докучаєва
- •Харківський національний університет імені в.Н.Каразіна
- •Північно-Східний науковий центр нвф «Технологія»
- •Харківська національна академія міського господарства
- •Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища унді «УкрВодгео».
- •Національний технічний університет Харківського політехнічного інституту
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм / проектів зовнішньої допомоги
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки і пропозиції
- •Пояснювальна записка Шановна Світлана Валентинівна!
Промисловість.Кількість підприємств галузі, що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 33.
Загальний скид склав 60,3 млн.м3, на 12,0 млн.м3 менше, в тому числі до поверхневих водних об¢єктів – 59,4 млн.м3 на 11,4 млн.м3 менше .
Скид забруднених по промисловості становить 1,549 млн.м3, що становить 14,0% від загального скиду забруднених стічних вод по басейну; нормативно-чистих без очистки – 53,3 млн.м3 або 95,3% від загального скиду нормативно-чистих без очистки по басейну р.Сіверський Донець; нормативно-очищених на очисних спорудах – 4,48 млн.м3 або 2,0% від загального скиду нормативно-очищених.
По даній галузі має місце зниження скиду за звітний період нормативно-чистих без очистки на 10,9 млн.м3, що пояснюється наступною динамікою: зниженням обсягу скинутих стічних вод ДП «ТЕЦ-2 Есхар"» на 10,2 млн.м3, Зміївської ТЕС –на 1,3 млн.м3 та збільшенням скиду кар’єрних вод ВАТ «Євро цемент Україна» на 0,731 млн.м3 .
Зниження скиду нормативно-очищених стічних вод на 0,456 млн.м3,також, пояснюється зниженням спаду виробництва Зміївської ТЕС.
Збільшення кількості забруднених стічних вод без очистки (на 0,239 млн.м3 ) відбулося, в основному, через зміну категорії стічних вод ДП «Харківське авіаційне підприємство (у 2008р були нормативно-чисті без очистки).
Стоки категорії «недостатньо-очищені» знизились на 0,3 млн.м3, в тому числі найбільше зниження на ТОВ «Кронекс-Україна» (зміна категорії на нормативно-очищені, що дало зниження 0,146 млн.м3).
Житлово-комунальне господарство. Кількість підприємств галузі, що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 31.
Загальний скид склав 226,7 млн.м3, в тому числі до поверхневих водних об¢єктів – 225,5 млн.м3 або 78,0% від загального скиду до поверхневих водних об¢єктів по басейну. Скид забруднених стічних вод по комунальному господарству становить 8,127 млн.м3 , що становить 73,9% від загального скиду забруднених по басейну; нормативно-очищених на очисних спорудах – 217,4 млн.м3 або 98,0% від загального скиду по басейну нормативно-очищених.
Обсяг загального скиду зворотних вод у порівнянні з минулим роком зменшився на 9,7 млн.м3, в тому числі до поверхневих водних об¢єктів –на 9,7 млн.м3 , з них: недостатньо-очищених – зменшено 0,251 млн.м3 , забруднених без очистки – зменшились на 0,517 млн.м3; нормативно-очищених – зменшено на 8,9 млн.м3 .
Зокрема, внаслідок зниження водоспоживання населенням та іншими споживачами зниження скиду нормативно-очищених стічних вод становить: на КБО «Диканівський» - 5,1 млн.м3, КБО «Безлюдівський» - 3,1 млн.м3, на Ізюмське КВ ВКП – 0,115 млн.м3, на Куп’янське ВУВКГ – 0,534 млн.м3.
Зниження скиду забруднених без очистки обумовлено скидом КП ВТП «Вода» за рахунок зниженням обсягів забору з річки Сіверький Донець та застосуванням іншого флокулянта, який потребує меншу кількість промивних вод.
Сільське господарство. Кількість підприємств галузі , що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 6.
Загальний скид склав 4,175 млн.м3, в тому числі до поверхневих водних об¢єктів – 2,938 млн.м3 або 1,0 % від загального скиду до поверхневих водних об¢єктів по басейну. Скид забруднених зворотних вод становить 0,357 млн.м3, що становить 3,2% від загального скиду забруднених стічних вод по басейну; нормативно чистих без очистки – 2,581 млн.м3 або 4,6% від загального скиду по басейну нормативно чистих без очистки.
Обсяг загального скиду зворотних вод, у порівнянні з минулим роком зменшився на 0,085 млн.м3.Скид до поверхневих водних об¢єктів – на 0,068 млн.м3 збільшився, з них: забруднених без очистки – на 0,313 млн.м3 менше, скид нормативно чистих без очистки – на 0,381 млн.м3 більше за рахунок зміни категорії стічних вод ВАТ «Печенізький рибгосп» і скиду нового водокористувача – СПДФО Захаров.
Скид в накопичувачі, рель’єф місцевості та інші становить 1,237 млн.м3 що на 0,153 млн.м3 менше, у зв’язку зі зниженням обсягу сільгоспводопостачання.
Басейн річки Дніпро
Водовідведення основними галузями економіки в басейні Дніпра
Загальне водовідведення у 2009р (без транзиту та скиду в канал для використання) становить 6,902 млн.м3 , що на 1,584 млн.м3 менше у порівнянні з минулим роком. Скид до підземних горизонтів складає 0,014 млн.м3; скид до накопичувачів -1,738 млн.м3, на 0,649 млн.м3 менше.
Діаграма 4.2.3.. Загальний скид зворотних вод галузями економіки
До поверхневих водних об¢єктів мають випуски 20 підприємств. В поточному році мають місце 1 нових скид: Богодухівський рибгосп – в Мокрий Мерчик.
Загальна кількість скинутих до водних об’єктів стічних становить 5,15 млн.м3 – на 0,937 млн.м3 менше, ніж у минулому році.
В тому числі:
забруднених: 3,07 млн.м3 , на 0,653 млн.м3 менше;
нормативно-чистих без очистки – 0,027 млн.м3, на 0,053 млн.м3 менше;
нормативно-очищених на очисних спорудах – 2,058 млн.м3, на 0,226 млн.м3 менше.
У 2009р скид транзитних вод по басейну р.Дніпро відсутній.
Динаміка водовідведення в даному басейні визначається, в основному, наступним:
промисловість: загальний скид знизився на 1,974 млн.м3; в тому числі до поверхневих водних об¢єктів – на 1,542 млн.м3, що обумовлено відсутністю скиду забруднених, недостатньо-очищених, стічних вод ДП «Хімпром»(зниження на 0,67 млн.м3/рік) і зниженням забруднених, без очистки, стічних вод цукровими заводами НВФ «Сінтал Д» на 0,7 млн.м3 та ЗАТ «ЛКМЗ» - на 0,13 млн.м3;
комунальне господарство: скид до водних об’єктів збільшився на 0,342 млн.м3, що пояснюється загальним збільшення забруднених стічних вод на 0,551 млн.м3 Первомайського КВУВКГ і КП «Вода» Валківської районної ради, які в 2009р. здійснювали скид весь звітний період, у минулому році – протягом 3-4 кварталу (прийняли на баланс очисні споруди в 3 кв.2008р) і зниженням скиду нормативно-очищених на 0,211 млн.м3 КП «Водоканал» Лозівської міської ради;
сільське господарство: загальне водовідведення збільшилось на 0,132 млн.м3 за рахунок нового скиду до водного об’єкту забруднених стічних вод без очистки Богодухівського рибгоспу в кількості 0,265 млн.м3 та зниженням скиду в накопичувачі.
Статистичні дані свідчать про зниження обсягів водокористування та водовідведення, що повۥязано, насамперед, зі спадом виробництва в основних галузях промисловості, сільського господарства і комунального господарства. Значну роль відіграють, також, заходи по економії та обліку використаної води, які виконуються водокористувачами. При цьому, вагомим чинником, який стимулює економне витрачання свіжої води є впровадження інструментального обліку водокористування на підприємствах та обладнання водомірними приладами житлового фонду. Статистика свідчить про стійку динаміку зниження використання води на господарсько-побутові потреби населення.
Аналіз даних 2-ТП(водгосп) показав про наявність значних обсягів непродуктивних втрат води при транспортуванні на підприємствах комунального господарства, що є наслідком, в основному, незадовільного технічного стану систем водопостачання. Незадовільний технічний стан призводить до того, що в окремих районах області втрачається більше 40% поданої в мережу питної води. Загалом по області цей показник досягає 40,1 %, в т.ч. в басейні Сів.Донця - 39,4 %.
Основні показники водовідведенняв басейні р.Сіверський Донець
Таблиця 4.2.2.
№ п/п |
Показники |
2009рік, млн.м3 |
2008рік, млн.м3 |
Відхилення зб. (+) зм.(-) |
% до минулого року |
1. |
Кількість підприємств що мають випуски |
86 |
90 |
-4,0 |
95,5 |
2. |
Відведено зворотних вод, всього |
292,9 |
314,8 |
-21,9 |
92,0 |
3. |
Відведено до поверхневих водних об’єктів, всього |
288,9 |
310,0 |
-21,1 |
93,2 |
4. |
Відведено забруднених зворотних вод, всього, в тому числі: |
11,0 |
12,4 |
-1,4 |
88,7 |
|
неочищених |
5,3 |
5,9 |
-0,6 |
89,8 |
|
недостатньо очищених |
5,7 |
6,5 |
-0,8 |
87,7 |
5. |
Відведено нормативно чистих без очистки |
56,0 |
66,4 |
-10,4 |
84,3 |
6. |
Відведено нормативно очищених стічних вод |
221,9 |
231,2 |
-9,3 |
96,0 |
7. |
Відведено в накопичувачі, на рельєф |
4,0 |
4,7 |
-0,7 |
85,1 |
8. |
Відведено колекторно-дренажних вод |
1,2 |
1,2 |
- |
- |
9. |
Відведено транзитних вод |
0,7 |
0,8 |
-0,1 |
87,5 |
10. |
Відведено в канали |
- |
- |
- |
- |
11. |
Відведено шахтно-кар'єрних вод |
1,8 |
1,0 |
+0,8 |
180,0 |
Основні показники водовідведення в басейні р.Дніпро
Таблиця 4.2.3.
№ п/п |
Показники |
2009рік, млн.м3 |
2008рік, млн.м3 |
Відхилення зб. (+) зм.(-) |
% до минулого року |
1. |
Кількість підприємств що мають випуски |
20 |
19 |
+1,0 |
105,3 |
2. |
Відведено зворотних вод, всього |
6,9 |
8,5 |
-1,6 |
81,2 |
3. |
Відведено до поверхневих водних об’єктів, всього |
5,1 |
6,1 |
-1,0 |
83,6 |
4. |
Відведено забруднених зворотних вод, всього, в тому числі: |
3,1 |
3,7 |
-0,6 |
83,8 |
|
неочищених |
1,4 |
1,9 |
-0,5 |
73,7 |
|
недостатньо очищених |
1,7 |
1,8 |
-0,1 |
94,45 |
5. |
Відведено нормативно чистих без очистки |
0,0 |
0,1 |
-0,1 |
00,0 |
6. |
Відведено нормативно очищених стічних вод |
2,0 |
2,3 |
-0,3 |
86,9 |
7. |
Відведено в накопичувачі, на рельєф |
1,7 |
2,4 |
-0,7 |
70,8 |
8. |
Відведено колекторно-дренажних вод |
0,0 |
0,1 |
-0,1 |
00,0 |
9. |
Відведено транзитних вод |
- |
- |
- |
- |
10. |
Відведено в канали |
3,2 |
3,8 |
-0,6 |
84,2 |
11. |
Відведено шахтно-кар'єрних вод |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |