11.4.Використання альтернативних джерел енергії

До альтернативних видів палива відноситься: вітрова, сонячна енергія, теплові насоси, енергія біомаси, воднева енергетика, мала гідроенергетика.

В Національній енергетичній програмі України передбачено до 10 відсотків енергетичних потреб країни задовольняти за рахунок використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії. Як складову частину цієї програми Державним комітетом України з енергозбереження розроблено, згідно Указу Президента України від 2 квітня 1997 р. №285, Програму державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики (Програму НВДЕ), яка була схвалена Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.97р № 1505 і передбачає доведення обсягів використання нетрадиційних джерел енергії та палива в 2010 році до 8-10% від загального споживання енергоресурсів.

На сьогодні Україна має наробки щодо технологічних процесів майже усіх видів виробництва та видобутку нетрадиційних палив та енергії, а її промисловість здатна в стислі строки налагодити виробництво необхідного обладнання та устаткування.

В Україні існує достатня сировинна база для розвитку робіт з виробництва (видобутку) альтернативних видів палива, так, наприклад, загальні річні обсяги відновлюваних ресурсів біомаси складають 115,5 млн.т. В містах та селищах міського типу України щорічно накопичується близько 40,0 млн.м³ побутового сміття, яке знешкоджується на чотирьох сміттєспалювальних заводах (Київ, Миколаїв, Харків, Севастополь) та на 660 міських звалищах. Золошлакові відходи ТЕС складають 300 млн.тонн. На території Харківської області знаходиться 10% зазначених відходів.

На станції Залютине Південної залізниці, експлуатується теплонасосна установка, що використовується для обігріву станційних будівель, підігріву води і кондиціонування повітря в приміщеннях у жарку пору року. Установку було введено до експлуатації в 2006 році за завданням керівництва Південної залізниці. Вона замінила дві вугільні котельні. Установка не тільки високоефективна (на кожний затрачений кВт/ч електроенергії дозволяє отримати до 3-4 кВт/ч теплової енергії), але й відрізняється екологічною безпекою. Її потужності (50 кВт) з запасом вистачає для забезпечення потреб двох станційних будівель. За висновками спеціалістів теплонасосна установка дозволить заощадити по опаленню до 110 тисяч гривень, а проектування, закупівля і монтаж установки склали близько 300 тисяч гривень.

Керівництво залізниці планує й надалі активно впроваджувати енергозберігаючі технології. Нині розглядається питання про установку теплових насосів ще на п'яти об'єктах ПЗ.

Дуже важливим питанням є забезпечення новим енергозберігаючим теплотехнічним устаткуванням та іншим обладнанням вітчизняного виробництва галузей економіки, в тому числі і підприємств житлово-комунального господарства. Так, питанням виготовлення когенераційних установок, парогенераторів, малопотужних котлів, мінікотельних займається ВАТ "Турбоатом".

Системи централізованого водопостачання та водовідведення, збудовані десятки років тому, характеризуються високою енергозатратністю, значними втратами води, моральною та фізичною зношеністю. Це призводить до значного росту аварій.

Через значну зношеність основних фондів, обладнання, роботу насосних станцій в неоптимальному режимі нераціональні витрати та втрати питної води збільшились непродуктивні витрати електроенергії, так в Харківській області (57,8%) при середніх 36,9%.

Попередні розрахунки показують, що загальний річний обсяг витрат природного газу в АПК області в 52 млн.м³ по теплотворності можуть замінити 200 тис. тонн соломи (при розрахунку що спалювання 3-х тонн соломи, по теплотворності прирівнюється 1000 м³ природного газу з 82% ККД котла).

Невід'ємним елементом стратегії забезпечення енергозбереження в регіоні, і, як наслідок, пріоритетних напрямків охорони навколишнього природного середовища може стати максимальне використання альтернативних джерел енергії.

Прикладом використання відходів виробництва, як палива є ЗАТ "Приколотнянский МЭЗ" де переведено котел ДКВР 20/13 на спалювання соняшникової лузги. Що дозволило заощадити 2 тис.тонн мазуту на суму 2,5 млн. грн. на рік.

Щодо виробництва біогазу, то на даний час 13 сільгосппідприємств області, в яких найбільш розвинуто тваринництво мають можливість для організації виробництва біогазу.

За рік ці підприємства забезпечують виробництво 820,7 тис. тонн гною в т.ч. від великої рогатої худоби – 138,6 тис. тонн., свиней – 192,1 тис. тонн, птахівництва – 490 тис. тонн.

На сьогодні, на базі агрокомбінату "Слобожанський", який в рік продукує 134,9 тис.тонн гною, розроблено проект виробництва біогазу, що дозволить, після його впровадження, щорічно економити 7 млн.кВт електроенергії.

Заслуговує на увагу та підтримку діяльність по реалізації альтернативних джерел енергозабезпечення і приватного підприємства "Світ Вітру", яке розташоване селі Октябрське Харківського р-ну. Спеціалістами даного підприємства розроблено та налагоджено виробництво вітроелектроустановки СВ-3,1/200, номінальною потужністю 0,8 кВт/год та місячною, – 200 кВт/год при її реалізаційній вартості, залежно від комплектації – 31–41 тис.грн. За минулий рік дане підприємство виготовило та реалізувало 100 таких установок як в Україні так і за її межами. На даний час підприємством розроблено та впроваджується у виробництво і більш потужні зразки вітрогенераторів.

Об'єкти та населені пункти, газифікація яких на даний момент неможлива через високу вартість робіт або не доцільна пропонується переводити на опалення електроенергією.

Позитивним прикладом впровадженням електричного обігріву може служити Золочівський район. Після переходу на електрообігрів витрати на опалення в опалювальний період 2007-2008 року зменшилися по: Одноробівському дитячому садку – на 15,8 тис. грн.; Одноробовській амбулаторії сімейного лікаря – на 20 тис. грн.; Одноробовській школі мистецтв – на 24,9 тис. грн.

Аналогічна робота проводиться в Куп'янському, Первомайському, Харківському та інших районах. Середній строк окупності подібних установок складає 2-3 опалювальних сезони.

Іншим шляхом зменшення енергоспоживання є впровадження "когенерации", тобто спільного виробництва як теплової, так і електричної енергії.

На котельнях м.Харкова й області експлуатується значна кількість маленьких котлів різної паропродуктивності, які виробляють пар тиском до 1,6 МПа, у той час як на опалення і більшість технологічних потреб необхідно менше 0,6 МПа. "Загублену" при цьому енергію пари можливо використовувати, встановивши, відповідну малопотужну турбіну (орієнтовно діапазон потужностей 0,5-4,0 МВт). Виробництво таких низько-потенційних парових турбін налагоджене на ВАТ "Турбоатом".

В Харківській області почали втілюватися технології опалення по типу "тепловий насос", що дозволяє одержувати тепло за рахунок використання низкопотенційного тепла ґрунту або повітря. Подібна технологія дозволяє отримувати до 5 кВт теплової енергії при затраті 1 кВт електричної енергії. Але є дуже дорогою при втіленні.

Використанням нетрадиційних джерел енергії, може бути розвиток малої гідроенергетики, вітроустановок, турбодетандерних установок на газорозподільних станціях, а також використання сонячних колекторів.