Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
harkiv_2009.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
8.27 Mб
Скачать

5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні

Особливій охороні підлягають природні території, що мають велику екологічну цінність як унікальні та типові природні комплекси для збереження сприятливого екологічного стану. Ці території утворюють єдину територіальну систему і включають об’єкти природно-заповідного фонду, водно-болотні угіддя та захисні лісові смуги.

5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Харківської області

Природні території та об’єкти заповідного фонду області представлені національними природними парками, регіональними ландшафтними парками, заказниками загальнодержавного та місцевого значення, пам’ятками природи та заповідними урочищами місцевого значення.

Станом на 01.01.10 природно-заповідний фонд області налічує 237 територій і об’єктів загальною площею 65701,21 га, в тому числі, 13 об’єктів загальнодержавного значення площею 23984,6 га, відсоток заповідності становить 2,1 від загальної площі області.

Використання природних ресурсів та господарські заходи у межах територій і об’єктів природно-заповідного фонду Харківської області у 2009 році здійснювалися відповідно до планів санітарно-оздоровчих заходів та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах національного природного парку «Гомільшанські ліси», в межах затвердженого ліміту.

Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2010 року

Таблиця 5.4.1.1.

з\п

Найменування об’єктів ПЗФ

Об’єкти природно-заповідного фонду

Загальнодержавного значення

Місцевого значення

Всього

Кількість

Площа

Кількість

Площа

Кількість

Площа

1.

Природні заповідники

-

-

-

-

-

-

2.

Біосферні заповідники

-

-

-

-

-

-

3.

Національні природні парки

3

22690,0

-

-

3

22690,0

4.

Дендрологічні парки

1

22,8

1

51,5

2

73,4

5.

Регіональні ландшафтні парки

-

-

4

12507,7

4

12507,7

6.

Заказники – всього,

в т.ч.:

3

1038,0

163

36753,86

166

37791,86

ландшафтні

-

-

13

26043,17

13

26043,17

лісові

-

-

9

3207,1

9

3207,1

ботанічні

1

185,0

51

3161,9

52

3346,19

загальнозоологічні

2

853,0

5

1292,4

7

2145,4

орнітологічні

-

-

7

787,9

7

787,9

ентомологічні

-

-

62

532,0

62

532,0

іхтіологічні

-

-

-

-

-

-

гідрологічні

-

-

16

1715,5

16

1715,5

загальногеологічні

-

-

1

14,6

1

14,6

7.

Пам’ятки природи – всього,

в т.ч.:

-

-

44

645,9

44

645,9

комплексні

-

-

2

176,3

2

176,3

ботанічні

-

-

38

455,2

38

455,2

гідрологічні

-

-

4

14,4

4

14,4

зоологічні

-

-

-

-

-

-

геологічні

-

-

-

-

-

-

8.

Ботанічні сади

1

41,9

1

13,25

2

55,15

9.

Зоологічні парки

1

22,0

-

-

1

22,0

10.

Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва

4

169,9

1

10,8

5

180,7

11.

Заповідні урочища

-

-

9

2537,2

9

2537,2

РАЗОМ

13

23984,6

224

52529,01

237

65701,21

Примітка: територія ландшафтного заказника місцевого значення «Печенізький» площею 365,7га входить до складу регіонального ландшафтного парку «Печенізьке поле». Території загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення «Катеринівський» площею 527,0га, загальнозоологічного заказника «Бурлуцький» площею 326,0га, заповідного урочища “Божкове” площею 79,0 га, частини заповідного урочища “Дегтярне” площею 95,0 га входять до складу регіонального ландшафтного парку «Великобурлуцький степ». Частина ландшафтного заказника “Гомільшанська лісова дача”, площею 8355,0 га входить до складу національного природного парку “Гомільшанські ліси”. Лісовий заказник місцевого значення «Володимирівська дача», площею 699,0 га входить до складу національного природного парку «Слобожанський». Ботанічні заказники місцевого значення «Конопляне», площею 315,9 га та «Червоний», площею 49,8 га входять до складу національного природного парку «Дворічанський».

5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон

Рекреаційні території в Харківській області визначені згідно з рішенням Харківської обласної ради від 16.01.78 № 22, які займають площу 140588 га у складі земель лісового фонду.

Рекреаційне зонування Харківської області

Таблиця 5.4.2.1.

Рекреаційні зони

Площа, тис. га

Ландшафтно – природна характеристика

Харківська

140,8

Басейни річок Уди та Лопань з лісовими масивами на прирічкових схилах правого та лівого берегів

Печенізька

63,2

Долина Печенізького водосховища з лісовими масивами на схилах правого та лівого берегів

Чугуївська

22,4

Долина річки Сіверський Донець з дібровними лісами на правому березі, заплавними луками та сосновими борами на пісчаних борових терасах

Зміївська

40,0

Те ж саме

Балаклійська

20,8

Те ж саме

Ізюмська

61,6

Те ж саме

Червонооскільська

40,0

Вздовж долини р. Оскіл та Червонооскільського водосховища. Нагірна діброва та соснові бори на лівобережній боровій терасі

Краснокутська

54,4

Вздовж річкових долини річок Мерло та Мерчик з схиловими та вододільними дібровами, заплавними та схиловими луками, сосновими борами на боровій терасі лівого берега

Створення умов для організації туризму і відпочинку можливе на територіях деяких об’єктів природно-заповідного фонду. В області, до категорій природно-заповідного фонду, де проводиться рекреаційна діяльність, відносяться національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, дендрологічні та зоологічні парки, ботанічний сад, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Наявність таких об’єктів має значний потенціал для розвитку туризму та проведення роботи з екологічної освіти та виховання населення. Але існує ряд факторів, що обмежують можливість туризму, це в першу чергу підвищення навантаження на природне середовище, що вимагає посилення охоронних заходів та відповідно значних додаткових вкладень.

В Печенізькій рекреаційній зоні на берегах Печенізького водосховища створені чудові зони відпочинку, дитячі пансіонати, спортивні бази, табори, бази відпочинку. Природні пляжі добре обладнані. В цій зоні розташований регіональний ландшафтний парк «Печенізьке поле» між селами Мартова, Артемівка та Борщова (Печенізький район). Площа парку 4997,6 га. Територія парку включає долинний комплекс річки Гнилушка та систему балок, сільськогосподарські угіддя, а також невеликі лісові масиви. На півдні територія парку прилягає до Печенізького водосховища. Надзвичайно сприятливий мікроклімат разом з наявністю пляжів, красивих краєвидів, живописних лісів, роблять і територію парку, і суміжні місцевості неперевершеними об’єктами рекреації, які вже давно оцінені жителями Харківської області. Відпочинок в цих місцях став традиційним.

В Зміївській рекреаційній зоні знаходиться національний природний парк «Гомільшанські ліси», на території якого, в районі с. Коропове, розміщується значна кількість баз і будинків відпочинку, пансіонатів, спортивних таборів. На території парку зосереджені найбільш великі озера басейну р.Сів.Донця: Лиман, Чайка, Комишувате, Борове, Біле. На озерах Лиман та Біле - чудові пляжі.

Територія парку багата пам’ятками культури різних геологічних епох, починаючи з епохи IV тисячоліття до н.е. до епохи Київської Русі включно. Тут розташовані селища, городища, могильники; деякі з них мають державне значення.

В Харківській зоні знаходиться курорт Березівські мінеральні води, розташований на відстані 25 км від міста Харків, біля селища Березівське Дергачівського району. Відкрито цей курорт було у 1862 році, але у переказах місцевих жителів джерело «теплих вод» з цілющими властивостями згадувалось і до цієї офіційної дати. З 1927 року на курорт Березівські мінеральні води направляють хворих за такими показниками: захворюванням шлунково-кишкового тракту, печінки і жовчного міхура, нирок та сечовивідних шляхів, з хворобами обміну речовин, тобто відповідно до наявності природних чинників: мінеральної води, торфових грязей, клімату, тощо.

Музей ім. Г.С.Сковороди розташований в селі Сковородинівка (до 1922 року - Пан-Іванівка) Золочівського району Харківської області. Музей є літературно-меморіальним комплексом, створений у зв’язку з 200-річчям з дня народження видатного філософа, письменника, педагога - Григорія Савича Сковороди, який провів тут останні чотири роки свого життя. У 1922 році село було перейменоване у Сковородинівку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]