Тема 6. Криміналістичне зброєзнавство

Теоретичні питання. Поняття, завдання криміналістичного зброєзнавства; поняття і наукові за­сади криміналістичної балістики; інші його підгалузі; значення результатів дослідження об’єктів криміналістичного зброєзнавства для роз­криття і розслідування злочинів.

Поняття і стисла характеристика об’єктів криміналістичного зброєзнавства: балістичних, холодної зброї, вибухових пристроїв, ви­бухових речовин, слідів використання холодної зброї, вибуху. Кла­сифікація вогнепальної, холодної зброї, боєприпасів до во­гнепальної зброї; сліди зброї на них, основні та додаткові сліди по­стрілу.

Техніко-криміналістичні прийоми, методи і засоби збирання (ви­явлення, фіксації, вилучення та забезпечення схоронності) об’єктів криміналістичного зброєзнавства, правила поводження з ними.

Дослідження об’єктів криміналістичних зброєзнавства. Пи­тання, які вирішуються вивченням у перебігу слідчих дій, експертним дослідженням спеціаліста, експертизами (балістич­ною, криміналістичною холодної зброї, вибуховотехнічною) зазначе­них об’єктів; перевіркою за криміналістичними обліками вогнепальної зброї, патронів, куль і гільз. Підготовка і оформлення матеріалів, що надаються для експертиз.

Уміння. Виявляти на місці події і оглядати з викори­станням техніко-криміналістичних прийомів, методів і засобів кулі, гільзи; фіксувати результати огляду у фрагменті протоколу огляду місця події, схематичній замальовці денця гільзи – додатку до прото­колу огляду; виконувати дії по забезпеченню схоронності вилучених куль та гільз; визначати з обґрунтуванням значення виявлених куль і гільз для розслідування злочину.

Визначати і аргументувати необхідність призначення в конкрет­ній ситуації балістичної, криміналістичної холодної зброї, вибуховоте­хнічної експертиз; формулювати питання, які вирішуються експер­тами; готувати матеріали, що надсилаються на експертизи з урахуванням вимог, які ставляться до оформлення цих матеріалів; прогнозувати з належним обґрунтуванням значення позитивних ви­сновків експертів для розслідування злочину.

Тема 7. Криміналістичне документознавство

Теоретичні питання. Поняття криміналістичного документознав­ства, його видів: криміналістичного почеркознавства і авторознавства, техніко-криміналістичного дослідження документів, завдання. По­няття документа. Класифікація документів, види їх підроблення.

Техніко-криміналістичні прийоми і засоби огляду документів, фіксації його результатів, вилучення та забезпечення схоронності до­кументів – речових доказів.

Поняття письма, письмової мови, почерку. Наукові засади криміналістичного почеркознавства і авторознавства. Властивості письма, письмової мови, почерку, їх ознаки, класифікація ознак.

Почеркознавча і авторознавча експертизи: питання, які вирішуються ними; матеріали, що надсилаються на експертизи, види зразків, вимоги, які ставляться до них. Оформлення матеріалів.

Основні способи підроблення бланків документів, відбитків пе­чатки, підпису, зміни змісту документа; ознаки, що вказують на підроблення, зміну змісту та відповідні способи.

Дослідження машинописних текстів і документів, виготовлених за допомогою ЕОМ. Ознаки друкарської машини.

Техніко-криміналістична (технічна) експертиза документів: питання, які вирішуються нею. Особливості підготовки матеріалів на експертизу в залежності від об’єктів дослідження і характеру питань, які поставлені перед експертом, види зразків, вимоги, що ставляться до них. Оформ­лення матеріалів.

Значення результатів криміналістичного дослідження документів для розкриття і розслідування злочинів. Використання положень криміналістичного документознавства в інших галузях юридичної практики.

Уміння. Оглядати з використанням техніко-криміналістичних прийомів і засобів документи, установлювати в них відповідно ознаки письма (письмової мови, загальні ознаки почерку), загальні й окремі ознаки друкарської машини; ознаки, які вказують на підроблення документа в цілому, окремих його частин і зміни змісту; результати огляду фіксувати у фрагменті протоколу огляду документа (місця події); виконувати дії по забезпеченню схоронності вилученого документа – речового доказу; визначати з аргументуванням значення результатів огляду документів для розслідування злочину.

Визначати і обґрунтовувати необхідність призначення в конкре­тній ситуації почеркознавчої, авторознавчої експертиз, техніко-кримі­налістичної (технічної) експертизи документів (з ознаками підроблення в цілому, окремих частин, зміни змісту документа; машинописного, виготовле­ного за допомогою ЕОМ); формулювати питання, які належить вирі­шити експертам; готувати матеріали, що надсилаються на відповідні експертизи з урахуванням вимог, які ставляться до цих ма­теріалів і їх оформлення; прогнозувати з належним обґрунтуванням значення позитивних висновків експертів для розслідування злочину.