Тема 3. Загальні положення криміналістичної техніки

Теоретичні питання. Поняття, система, завдання криміналістичної техніки.

Поняття і класифікація техніко-криміналістичних засобів, прий­омів і методів. Правова регламентація застосування їх у кримінальному судочинстві; значення використання для розкриття, розслідування та попередження злочинів, судового розгляду криміна­льних справ.

Техніко-криміналістичні засоби, прийоми і методи збирання інформації про злочини та їх учасників. Комплекти зазначених засобів.

Загальна характеристика сутності й можливостей техніко-криміналістичних засобів і методів, що застосовуються для лабора­торних досліджень речових доказів.

Уміння. Визначати призначення техніко-криміналіс­тичних засобів, що знаходяться у “Валізі криміналіста ВК-1”, і відпо­відно до цього класифікувати їх; значення використання кожної із груп техніко-криміналістичних засобів для розслідування злочинів; готувати валізу до роботи.

Тема 4. Криміналістичні фотографія і відеозапис

Теоретичні питання. Поняття криміналістичної фотографії і кри­міналістичного відеозапису. Сфера їх застосування, значення для розслідування зло­чинів, судового розгляду справ.

Загальна характеристика засобів, методів (способів, прийомів), видів криміналістичних фотографії і відеозапису.

Застосування криміналістичної фотографії і криміналістичного відеозапису в пе­ребігу слідчих дій. Техніко-криміналістичні прийоми оформлення факту і результатів використання криміналістичних фото­графії та відеозапису.

Фототехнічна і криміналістична матеріалів та засобів відеозвукозапису (електроакустична) експертизи: питання, які вирішуються ними; матеріали, що надаються для експертиз, та їх оформлення.

Уміння. Визначати за фотознімками види, методи криміналістичної фотографії; оформляти результати її застосу­вання під час слідчої дії як фототаблицю  додаток до протоколу цієї дії; ви­значати і обґрунтовувати значення фотознімків, виконаних у перебігу слідчої дії й оформлених як додаток до протоколу, для розслідування злочину.

Визначати і аргументувати необхідність призначення в кон­крет­ній ситуації фототехнічної та криміналістичної матеріалів і засобів відеозвукозапису (електроакустичної) експертиз; фор­мулю­вати питання, які належить вирішити експертам; готувати ма­теріали, що надсилаються на експертизи з урахуванням вимог, які ставляться до їх оформлення; прогнозувати з належним обґрунтуванням значення позитивних висновків експертів для розслідування зло­чину.

Тема 5. Криміналістична трасологія

Теоретичні питання. Поняття, завдання, наукові засади криміналістичної трасології. Поняття сліду в широкому розумінні, за­гальна класифікація матеріальних слідів, їх значення для розкриття і розслідування злочинів.

Сліди-відображення: поняття, механізм утворення, їх кла­сифікація і загальна характеристика.

Сліди рук (дактилоскопія). Будова шкіри на долонях рук. Вла­стивості, типи і основні види, окремі ознаки папілярних візерунків пальців рук.

Сліди ніг (взуття), доріжка слідів ніг.

Поняття слідів-предметів, їх групування, стисла характеристика.

Загальна характеристика слідів-речовин.

Поняття і класифікація мікрооб’єктів.

Сліди запаху, їх види (криміналістична одорологія).

Техніко-криміналістичні прийоми, методи і засоби збирання (ви­явлення, закріплення, вилучення та забезпечення схоронності) ма­теріальних слідів.

Трасологічні дослідження. Питання, які вирішуються вивченням слідів під час слідчих дій, перевіркою за криміналістичним обліком, експертним дослідженням спеціаліста, експертизами (трасо­логічною, дактилоскопічною, матеріалів і речовин, одорологічною). Підго­товка і оформлення матеріалів, що надаються для експертиз.

Уміння. Класифікувати відповідно до прийнятих у криміналістиці підстав матеріальні сліди злочину.

Визначати за відбитками пальців рук тип і вид, окремі ознаки папілярних візерунків пальців.

Виявляти на об’єктах-слідоносіях з використанням техніко-криміналістичних прийомів, методів і засобів сліди пальців рук, ніг (доріжки слідів ніг), оглядати їх, фіксувати результати огляду об’єкта- слідоносія і слідів у фрагменті протоколу огляду місця події, а доріжки слідів ніг також у схематичній замальовці доріжки – додатку до про­токолу огляду, вилучати сліди і забезпечувати їх схоронність; ви­зна­чати, з обґрунтуванням, значення виявлених слідів для розслідування злочину.

Визначати і аргументувати необхідність призначення в кон­кретній ситуації трасологічної (в тому числі дактилоскопічної) експер­тизи за слідами-відображеннями людини, знарядь злому та інструментів, транспортних засобів; формулювати питання, які підлягають вирішенню експертами; готувати матеріали, що надсилаються на ек­спертизи з урахуванням вимог, які ставляться до цих ма­теріалів та їх оформлення; прогнозувати з належним обґрунтуванням значення позитивних висновків експертів для розслідування злочину.