2.3. Методичні рекомендації з організації поточного, модульного, підсумкового контролю знань та вмінь студента, критерії оцінювання

Успішне опанування змісту навчальної дисципліни і вироблення здатності використовувати в професійній юридичній діяльності положень криміналістики відповідного виду і рівня сформованості вмінь мають передумовою постійну участь студентів у навчальних (аудиторних) заняттях (лекціях, групових) та їх систематичну самостійну роботу (далі – СРС).

1. Лекції мають суттєве зна­чення для вивчення дисципліни. На них викладаються основні теоретичні положення з усіх тем з урахуванням змін кримінального та кримінально-процесуального законодавства і сучасні концепції криміналістичної науки. На лекціях також даються додаткові мето­дичні рекомендації з вивчення конкретних тем, наводяться нові нор­мативні акти, наукові джерела, які стосуються питань, що вивчаються, і які студенти мають використати в перебігу СРС над матеріалом відповідної теми, підготовки до групових занять.

2. На лабораторних заняттях перевіряються, виробляються, закріпляються знання і вміння студентів з усіх тем з метою забезпечення формування системи вмінь відповідного виду і рівня сформованості, що складають зміст здатності студентів. Одночасно на цих заняттях надається допомога в ліквідації прогалин у знан­нях і вміннях, організації СРС з вивчення певних питань тем, підготовки до таких занять, виконання домашніх завдань.

Студенти, які з будь-яких причин пропустили групові заняття або отримали на них незадовільну оцінку, зобов’язані виконати зав­дання для СРС, підготовки до занять, передбачені планом. Крім того, са­мостійно (отримавши за необхідності консультацію у викладача) опа­нувати теоретичні питання та вміння з відповідних тем, котрі були предметом цих занять. Консультації  індивідуальні (чи для декількох студентів з од­накової проблеми) або групові (перед семестровим іспитом) прова­дяться за графіком, затвердженим кафедрою, чи за розкладом екзаме­наційної сесії. На консультаціях студенти можуть отримати допомогу з будь-яких питань, пов’язаних з вивченням криміналістики, СРС, підготовкою до занять, виконанням курсової роботи, контролем знань і вмінь, зокрема підсумковим – іспитом.

Планами групових занять з окремих питань тем 1, 3, 10, 19 (заняття 1, 2, 4, 14, 25), що за змістом належать до семінарських, передбачена підготовка одним-двома студентами за вказівкою викладача або з власної ініціативи за узгодженням з ним реферату (повідомлення, доповіді) для виступу на занятті. Викладені положення обговорюються всіма студентами групи у перебігу дискусії на занятті (тобто ніхто не звільняється від необхідності готуватися з цього питання). Реферат передбачає більш поглиблене дослідження сутності розглядуваного питання, аналіз різних позицій, концепцій, обґрунтування власного бачення вирішення існуючих проблем.

Задачі вирішуються за вказівкою викладача, який називає їх номери. Для того, щоб вирішити задачі, необхідно вивчити відповідні питання, наведені в плані занять (як правило, п. 2), користуючись рекомендованими до теми джерелами, методичними порадами з теми до конкретного заняття. Рішення задач мають містити розгорнуту відповідь з належною аргументацією, у тому числі з посиланням за необхідності на норми КПК (в окремих випадках – і КК України).

Письмові рішення задач мають бути обов’язково викладені в зазначеному зошиті для лабораторних занять і СРС (чи окремому для лабораторних занять). Також у ньому доречно робити записи, вивчаючи питання, що підлягають обговоренню та необхідні для вироблення вмінь з теми на лабораторних заняттях. Проте ці записи можуть розміщатися як доповнення до конспекту лекцій в окремому зошиті для лекцій. Результати розв’язання тестів можуть наводитися в зошиті для лабораторних занять і СРС (чи окремому для лабораторних занять) або безпосередньо в збірнику тестів, що належить студентові.

3. Самостійна робота – основний засіб оволодіння студентами навчальним матеріалом навчальної дисципліни у вільний від обов’язкових навчальних занять час. Вона складається із самостійного опанування окремих питань тем навчальної дисципліни, а також підготовки до групових занять, контролю знань і вмінь в усіх його формах. Самостійна робота в цілому полягає у вивченні кожним студентом рекомендованих нормативних актів, підручників, іншої літератури, конспектів лекцій, необхідних техніко-криміналістичних засобів, опрацюванні тестів, вирішенні задач, вміщених в окремих збірниках, складанні фрагментів кримінально-процесуальних документів, розробці документів, рекомендованих криміналістикою, написанні відповідних робіт тощо. Вона може виконуватися в бібліотеці, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, а також у домашніх умовах.

Завдання для СРС розроблені з кожної теми (частини теми) до кожного групового заняття. Вони передбачають самостійне: а) вивчення окремих питань тем навчальної дисципліни, які не розгля­даються на аудиторних заняттях, у тому числі лекціях, зовсім або розглядаються лише фрагментарно; б) вироб­лення деяких умінь з тем, що не опрацьовуються на практичних заняттях; в) розв’язання тестів з теми (частини теми) зі збірника тестів з криміналістики; г) вивчення питань, що підлягають обговоренню на заняттях, та питань, необхідних для вироблення передбачених планом умінь з теми на них; д) вирішення письмово за вказівкою викладача задач з теми зі збірника задач з криміналістики, рішення яких стане базовим для вироблення відповідного вміння на лабораторному занятті. Названі завдання охоплюють більшу частину теоретичних питань тем, майже всі вміння, набуття яких передбачено змістом навчальної дисципліни.

Результати виконання завдань для СРС обов’язково письмово викладаються в зошиті для лабораторних занять і СРС (або окремому для СРС).

Виконання завдань для СРС, підготовки до занять (у тому числі пов’язаних з проведенням рубіжного контролю) контролюється за допомогою контрольних заходів, які передбачені нормативними актами і викладаються далі. Крім того, результати виконання завдань для СРС (конспекти, схемо-конспекти, схеми, рішення задач тощо), самостійного опанування теоретичних питань і вмінь, що опрацьовувались на пропущених студентом заняттях, зафіксовані в зошиті для лабораторних занять і СРС чи окремих зошитах для цих видів навчальної діяльності, перевіряються викладачем відразу після заняття, в години індивідуальних консультацій або в інший визначений ним час, насамперед перед модульним контролем. Студенти можуть прова­дити самоконтроль своїх знань, використовуючи тести з відповідної теми криміналістики, що вміщені в окремому збірнику.

Під час виконання завдань для СРС, підготовки до певного групового заняття, контролю знань і вмінь слід звернутися до переліку джерел, рекомендованих до конкретної теми. Насамперед, підлягають вивченню відповідні глави одного, визначеного як обов’язковий, чи декількох підручників, які загальним спи­ском наведені до всіх розділів і тем або до певного розділу. Для ознай­омлення з техніко-криміналістичними засобами, опрацювання прак­тичних умінь корисні довідники, практичні посібники, керівництва для слідчих, криміналістів тощо. Велике значення для опанування не­обхідних криміналістичних знань і вмінь має робота з конспектами лекцій. Варто мати на увазі, що безпосередньо в методичних кабінетах, лабораторії комп’ютерних технологій навчального корпусу 11 ДонНУ з головної Інтернет-сторінки факультету за адресою http://elf/ можна подивитися суспільний каталог, в якому розміщуються в елек­тронному варіанті різні види навчальних і методичних документів з навчальної дисципліни (більш докладну інформацію щодо використання комп’ютерних матеріалів можна одержати в лабораторії комп’ютерних технологій ЕПФ).

Опановуючи навчальний матеріал з навчальної дисципліни, необхідно враховувати, що стосовно багатьох проблем криміналістики висловлені різні точки зору. Кафедральна позиція закріплена в змісті навчальної дисципліни, що міститься в робочій програмі з неї та НММ, затверджених кафедрою, керівництвом факультету, університету. Вона відображається в лекції, додаткові відомості наводяться в методичних порадах до кожної з тем. У випадку дискусійності проблем криміналістики студенти можуть дотримуватися будь-якої позиції, але зобов’язані знати ту, яка відповідає змістові дисципліни. Для розуміння та кращого запам’ятовування того, що вивчається, корисно проводити порівняння 2-3 точок зору, викладених у підручниках, монографічних працях.

За результатами СРС за кожний змістовний модуль (тему дисципліни) виставляються бали за наступною систему:

1. на сьомому навчальному семестрі (коли з криміналістики передбачено залік) від 1 до 23 балів, винятком є Тема №5, за яку передбачено максимальну суму в 4 бали, зокрема яка містить дві СРС, кожна з яких максимально по 2 бали; наведені бали дорівнюють оцінкам “зараховано” (2бали (“відмінно”) - 1 бал (“задовільно”)), „незараховано” (0 балів).

2. на восьмому навчальному семестрі (коли з криміналістики передбачено екзамен) від 0 до 1 балу, де наведені бали дорівнюють оцінкам “зараховано” (1 бали), „незараховано” (0 балів).

4. До індивідуальної роботи з криміналістики, яка може виконуватись за власним бажанням окремими студентами, належить курсова робота, індивідуальна науково-дослідне завдання (ІНДЗ). Тематика та рекомендації, пов’язані з її підготовкою курсових робіт наведені нижче. ІНДЗ містить елемент пошукової, часткової науково-дослідної роботи і виступає чинником залучення студента до науково-дослідної діяльності, яка може бути продовжена в результаті виконання дипломної, магістерської роботи.

За результатами індивідуальної роботи виставляються бали за наступною систему:

1. на сьомому навчальному семестрі за перший та другий залікові модулі по 5 балів;

2. на восьмому навчальному семестрі за другий заліковий модуль 2 бали.

Контрольними заходами є вхідний, поточний, модульний і підсумковий контроль, що складаються із певних засобів діагностики знань і вмінь.

1. Вхідний контроль здійснюється на першому лабораторному за­нятті шляхом тестування протягом 30 хвилин. У кожному варіанті для контролю по 12 тестів, за допомогою яких перевіряються знання студентами низки положень кримінального процесу, значущих для вивчення криміналістики.

Тести становлять собою завдання, яке складається із запитальної частини та декількох запропонованих відповідей. Останні містять правдиву і неправдиву (для однієї теми або в цілому навчальної дис­ципліни) інформацію, як правило, з однією правильною відповіддю для кожного тесту чи декількома, якщо їх слід розміщати в належному порядку^. Студенти вказують номер теста і обраної відповіді (за необхідності декількох відповідей в належному порядку) в залежності від умов контролю на аркуші па­перу чи на відповідному технічному засобі.

Вхідний контроль оцінюється за чотирибальною системою. “Відмінно” ставиться, якщо відповіді правильні на 12-11 тестів; “добре” – якщо відповіді правильні на 10-9 тестів; “задовільно” – якщо відповіді правильні на 8-6 тестів; “незадовільно” – за меншу кількість правильних відповідей. Бали, що набрали студенти за вхідний контроль, не відносять до загальної суми балів за заліковий модуль. Вони є оціночними для викладача з метою з’ясування ступеня підготовки студентів для вивчення положень науки криміналістики.

2. Поточний контроль знань і вмінь студентів здійснюється під час проведення лабораторних (групових) занять. Форми поточного контролю:

1) тес­тування з теми для перевірки знань питань теоретичного характеру, що охоплюють і питання, які студенти опановували в перебігу СРС;

2) опитування з питань, необхідних для вироблення передбачених планом вмінь, що в багатьох випадках охоплюють і питання, які студенти опановували в перебігу СРС;

3) перевірка результатів вироблення умінь безпосередньо на занятті після пояснення (показу) викладача і під його керівництвом (окремого етапу чи в цілому), обговорення цих результатів за повідомленнями декількох студентів;

4) перевірка і обговорення рішень задач, виконаних під час підготовки до заняття як домашнє завдання бо за завданням викладача в аудиторії, за повідомленнями декількох студентів і вироблення внаслідок необхідних умінь;

3) виступ окремих студентів з доповідями, рефератами тощо, підготованими за власною ініціативою за узгодженням з викладачем або за його вказівкою з деяких із запланованих питань, і обгово­рення зазначених повідомлень, дискусія.

За результатами поточного контролю на лабораторних (групових) заняттях за кожний змістовний модуль (тему дисципліни) виставляються бали за наступною систему:

3. на сьомому навчальному семестрі (коли з криміналістики передбачено залік) від 1 до 3 балів, винятком є Тема №5, за яку передбачено максимальну суму в 6 балів, зокрема яка містить два лабораторних заняття, кожна з яких максимально по 3 бали; наведені бали дорівнюють оцінкам “відмінно” (3 бали), “добре” (2 бали), “задовільно” (1 бал), „незадовільно” (0 балів).

4. на восьмому навчальному семестрі (коли з криміналістики передбачено екзамен) від 1 до 2 балів, де наведені бали дорівнюють оцінкам “відмінно” (2 бали), “добре” та “задовільно” (1 бал), „незадовільно” (0 балів); винятком є Тема №17, за яку передбачено 1 бал (зараховано), 0 балів (не зараховано).

3. Модульний контроль проводиться у формі письмової контроль­ної роботи по 2 рази в семестр, на виконання якої відводиться 2 академічні години. Кожен варіант рубіжної контрольної роботи скла­дається із теоретичної і практичної частини. У теоретичній частині – 2 завдання: одне містить 4 тести (або 5 тестів), а друге – теоретичне питання; в прак­тичній – 2 практичні завдання (в тому числі задачі), а всього – 4. Варіантами модульної роботи охоплюється в повному обсязі зміст відповідних тем: теоретичні питання та вміння. Усі вони відпрацьовані на навчальних (аудиторних) заняттях, під час виконання завдань для СРС.

Для виконання модульної роботи студентам за необхідності нада­ються потрібні об’єкти, копії архівних кримінальних справ або окремо копії процесуальних документів. Також надаються техніко-криміналістичні засоби, які студенти обирають самостійно. Використовувати КПК, довідкову літературу заборонено.

Виконання модульної контрольної роботи в цілому і кожного зав­дання оцінюється за наступною бальною системою.

На сьомому навчальному семестрі (коли з криміналістики передбачено залік) до 16 балів, де кожне з завдань максимально оцінюється в 4 бали.

Виконання тестових завдань оцінюється на 4 бали, якщо студент правильно обирає відповіді на всі 4 (5) завдання, 3 бали – на 3 (4), 2 бали – на 2 (3), о балів – на меншу кількість завдань.

Виконання теоретичного завдання оцінюється на:

– 4 балів, якщо студент правильно і в повному обсязі, з відповідною аргументацією, в логічній послідовності, з посиланням на вимоги КПК (за необхідності) викладає матеріал, указуючи практичну значущість відповідних теоретичних положень;

– 3 бали , якщо студент дає правильну відповідь, викладає її логічно послідовно, дотримуючись КПК (за необхідності), показує практичну значущість відповідних теоретичних положень, але допус­кає несуттєві помилки з перелічених компонентів або більш суттєві з одного із них;

– 2 бали, якщо студент у цілому відповідає правильно, але демонструє знання лише основних теоретичних положень або зазнає труднощів та допускає помилки в розумінні їх практичного значення, частково аргументує відповідь, допускає порушення логіки викладу матеріалу, неточності в дотримуванні норм КПК (в необхідних ситу­аціях);

– 0 балів, якщо студент відповідає неправильно, не за суттю завдання або дає неповну відповідь, базовану на знанні менше половини програмового матеріалу, або дає неповну відповідь, допус­каючи суттєві помилки під час визначення практичного значення тео­ретичних положень, матеріал викладає непослідовно, не дотримується в необхідних випадках вимог КПК.

Виконання кожного практичного завдання оцінюється на:

– 4 балів, якщо студент правильно і в повному обсязі з відповідною аргументацією вирішує задачі, дає відповідь на завдання, аналізує та оцінює факти, відомості, що містяться в задачах, процесу­альних документах копій архівних кримінальних справ, використо­вуючи теоретичні знання, застосовуючи техніко-криміналістичні за­соби, прийоми, дотримуючись вимог КПК (за необхідності), викладає рішення (відповідь) у логічній послідовності;

– 3 бали, якщо студент правильно вирішує задачі, дає відповідь на завдання, але допускає несуттєві помилки в їх аргументації, під час аналізу і оцінки фактів і відомостей, котрі містяться в задачах, проце­суальних документах копій архівних кримінальних справ, викори­стання теоретичних знань, застосування техніко-криміналістичних за­собів, прийомів, у логіці викладу матеріалу, дотриманні вимог КПК (у необхідних випадках);

– 2 бали, якщо студент не в повному обсязі вирішує задачі, дає частково правильну відповідь, нечітко аргументує її, зазнає труд­нощів під час аналізу та оцінки фактів і відомостей, що містяться в задачах, процесуальних документах копій архівних кримінальних справ, застосуванні техніко-криміналістичних засобів, прийомів або неповно застосував перелічені засоби, прийоми, допускає порушення логіки викладу, неточно дотримується (за необхідності) вимог КПК;

– 0 балів, якщо студент не вирішує задачу, дає відповідь не за суттю практичного завдання або неповну, що містить менше по­ловини необхідної інформації, тобто неправильно інтерпретує факти і відомості, котрі зосереджені в задачах і процесуальних документах, виявляє невміння використовувати теоретичні знання, неправильно за­стосовує або не застосовує техніко-криміналістичні засоби, прийоми, непослідовно викладає матеріал, не дотримується вимог КПК (за не­обхідності) чи керується тими, що не відповідають ситуації.

На восьмому навчальному семестрі (коли з криміналістики передбачено екзамен) до 5 балів, де кожне окреме завдання оцінюється максимально в 5 балів, загальна оцінка виводиться як середня окремих оцінок за виконання кожного із завдань (середньо арифметична величина).За середньої оцінки 5-4,75 ставиться 5 балів , 4,5-3,75 – 4 бала, 3,5-2,75 – 3 бала, 2,5 і менше – 0 балів.

Виконання тестових завдань оцінюється на 5 балів, якщо студент правильно обирає відповіді на всі 4 (5) завдання, 4 бали – на 3 (4), 3 бали – на 2 (3), о балів – на меншу кількість завдань.

Виконання теоретичного завдання оцінюється на:

– 5 балів, якщо студент правильно і в повному обсязі, з відповідною аргументацією, в логічній послідовності, з посиланням на вимоги КПК (за необхідності) викладає матеріал, указуючи практичну значущість відповідних теоретичних положень;

– 4 бали , якщо студент дає правильну відповідь, викладає її логічно послідовно, дотримуючись КПК (за необхідності), показує практичну значущість відповідних теоретичних положень, але допус­кає несуттєві помилки з перелічених компонентів або більш суттєві з одного із них;

– 3 бали, якщо студент у цілому відповідає правильно, але демонструє знання лише основних теоретичних положень або зазнає труднощів та допускає помилки в розумінні їх практичного значення, частково аргументує відповідь, допускає порушення логіки викладу матеріалу, неточності в дотримуванні норм КПК (в необхідних ситу­аціях);

– 0 балів, якщо студент відповідає неправильно, не за суттю завдання або дає неповну відповідь, базовану на знанні менше половини програмового матеріалу, або дає неповну відповідь, допус­каючи суттєві помилки під час визначення практичного значення тео­ретичних положень, матеріал викладає непослідовно, не дотримується в необхідних випадках вимог КПК.

Виконання кожного практичного завдання оцінюється на:

– 5 балів, якщо студент правильно і в повному обсязі з відповідною аргументацією вирішує задачі, дає відповідь на завдання, аналізує та оцінює факти, відомості, що містяться в задачах, процесу­альних документах копій архівних кримінальних справ, використо­вуючи теоретичні знання, застосовуючи техніко-криміналістичні за­соби, прийоми, дотримуючись вимог КПК (за необхідності), викладає рішення (відповідь) у логічній послідовності;

– 4 бали, якщо студент правильно вирішує задачі, дає відповідь на завдання, але допускає несуттєві помилки в їх аргументації, під час аналізу і оцінки фактів і відомостей, котрі містяться в задачах, проце­суальних документах копій архівних кримінальних справ, викори­стання теоретичних знань, застосування техніко-криміналістичних за­собів, прийомів, у логіці викладу матеріалу, дотриманні вимог КПК (у необхідних випадках);

– 3 бали, якщо студент не в повному обсязі вирішує задачі, дає частково правильну відповідь, нечітко аргументує її, зазнає труд­нощів під час аналізу та оцінки фактів і відомостей, що містяться в задачах, процесуальних документах копій архівних кримінальних справ, застосуванні техніко-криміналістичних засобів, прийомів або неповно застосував перелічені засоби, прийоми, допускає порушення логіки викладу, неточно дотримується (за необхідності) вимог КПК;

– 0 балів, якщо студент не вирішує задачу, дає відповідь не за суттю практичного завдання або неповну, що містить менше по­ловини необхідної інформації, тобто неправильно інтерпретує факти і відомості, котрі зосереджені в задачах і процесуальних документах, виявляє невміння використовувати теоретичні знання, неправильно за­стосовує або не застосовує техніко-криміналістичні засоби, прийоми, непослідовно викладає матеріал, не дотримується вимог КПК (за не­обхідності) чи керується тими, що не відповідають ситуації.

Модульний контроль за рішенням уповноважених органів управління університету, факультету може проводитися шляхом розв’язання тестів з відповідних тем. Кількість тестів, порядок проведення контролю, критерії оцінки знань у такому випадку повідомляються студентам окремо.

Результати модульного контролю разом з результатами поточного контролю підсумовуються під час атестації студента для здійснення підсумкового контролю знань та вмінь студентів.

4. Підсумковий контроль знань і вмінь студентів здійснюється у формі семестрового заліку та іспиту. Студенти вважаються допущеними до заліку та іспиту, якщо вони виконали всі відповідні модульні контрольні роботи з позитивною оцінкою, завдання для підготовки до занять, СРС, відзвітували в години індивідуальних консультацій або в інший визначений викладачем час про засвоєння теоретичних питань, вироблення вмінь, що опрацьовувались на пропущених заняттях.

Семестровий залік наприкінці 7-го семестру полягає в оцінці знань і вмінь студентів виключно на підставі результатів поточного та модульного контролю, тобто опрацювання теоретичних питань та вмінь на лабораторних заняттях з урахуванням виконання завдань для СРС. Залік оцінюється за 100 бальною шалою, розуміння якої розкрито вище у Таблиці №3 підрозділу 2.2. «Система оцінювання академічних досягнень студента» НММ.

Залік не передбачає обов’язкової присутності студента, за винятком тих студентів, які матимуть на початок залікового тижня заборгованість із зазначених видів навчальної роботи. Вони зобов’язані персонально відзвітувати щодо результатів їх виконання протягом цього тижня в час, призначений викладачем. Якщо студенту виставляється в екзаменаційну відомість „не зараховано”, то він повинен перескласти залік за графіком, затвердженим деканатом факультету.

Семестровий іспит по закінченні 8-го семестру полягає у частково письмовій та частково усній відповіді на екзаменаційні питання. В екзаменаційних білетах – три питання (завдання) з усіх чотирьох розділів навчальної дисципліни. Із них – два теоретичні (перше містить 4 або 5 тестів, а друге – теоретичне питання) і одно – практичне (задача). Теоретичні питання і практичні завдання повністю збігаються із змістом навчальної дисципліни є, який і становить контрольні питання для підготовки до іспиту. На підсумковий контроль загалом виноситься як навчальний матеріал, що опрацьовувався на аудиторних заняттях (лекціях, лабораторних), так і матеріал, передбачений для засвоєння в процесі СРС. Отже, всі теоретичні питання і практичні завдання, що складають зміст екзаменаційних білетів, вивчалися, опрацьовувалися кожним студентом на навчальних заняттях, під час СРС, а окремими студентами під час виконання курсової роботи, перевірялися в перебігу модульних контролів.

Усі 3 питання (завдання) професійно зорієнтовані, передбачають комплексне використання теоретичних знань і практичних умінь з декількох тем декількох розділів навчаль­ної дисципліни. Теоретичні питання спрямовані на вияснення рівня інтегрованих знань студентів. Практичні завдання передбачають вияс­нення рівня вмінь студентів комплексно в конкретних си­туаціях застосовувати техніко-криміналістичні засоби для роботи з доказами, правильно використовувати тактичні прийоми провадження слідчих дій, вирішувати розумові завдання щодо можливості пору­шення кримінальної справи за первісними матеріалами, обрання в конкретних дослідчій чи слідчій ситуаціях відповідно програм пе­ревірки або розслідування, складання планів перевірки заяви (повідомлення) про злочин чи розслідування злочину на початковому етапі. Для виконання практичних завдань студентам видаються (за необхідності) певні об’єкти, копії архівних кримінальних справ або окремо копії процесуальних документів. Також надаються техніко-криміналістичні засоби, які студенти обирають самостійно, якщо їх застосування випливає із завдання. Використання КПК, довідкової літератури не дозволяється.

Готуючись безпосередньо до іспиту, студенти мають керуватися змістом навчальної дисципліни, використати вище наведені загальні рекомендації з вивчення криміналістики, методичні поради з виконання завдань для СРС, підготовки до занять. Слід повторити результати розв’язання тестів з усіх тем із збірника тестів з криміналістики, всі теоретичні питання, результати вироблення всіх умінь, що передбачені змістом навчальної дисципліни і планами групових занять та завданнями для СРС з усіх тем, попрактикуватися у вирішенні задач із збірника задач з криміналістики, в застосуванні техніко-криміналістичних засобів, які можна отримати в навчальній лабораторії криміналістики і кримінології ЕПФ ДонНУ.

Знання і вміння студентів на іспиті в цілому і з кожного питання теоретичного і практичного характеру максимально оцінюється в 15 балів, які потім підсумовуються. Доповнюють оцінку до максимально можливих 50 балів ще 5 балів, якщо у відповіді студента є елементи науково-дослідного характеру, або протягом навчального року студентом під керівництвом викладача було виконано на достатньо високому рівні науково-творче завдання.

Виконання тестових завдань оцінюється на 15 балів, якщо студент правильно обирає відповіді на всі 4 (5) завдання, 10 балів – на 3 (4), 5 балів – на 2 (3), о балів – на меншу кількість завдань.

Виконання теоретичного питання оцінюється на:

– 15 балів (“відмінно”), якщо студент правильно і в повному обсязі, з відповідною аргументацією, в логічній послідовності, з посиланням на вимоги КПК (за необхідності) викладає матеріал, у необхідних випадках диференціює, інтегрує та уніфікує знання, вказуючи практичну значущість відповідних теоретичних положень;

– 10 балів (“добре”), якщо студент дає правильну відповідь, викладає її логічно, послідовно, дотримуючись КПК (за необхідності), застосовує диференціацію, інтеграцію та уніфікацію знань, показує їх практичну значущість у необхідних випадках, але допускає несуттєві помилки з перелічених компонентів або більш суттєві з одного із них;

– 5 балів (“задовільно”), якщо студент у цілому відповідає правильно, але демонструє знання лише основних теоретичних положень або зазнає труднощів і допускає помилки під час диференціації, інтеграції та уніфікації знань, у розумінні їх практичного значення, якщо це необхідно, частково аргументує відповідь, допускає порушення логіки викладу матеріалу, неточності в дотримуванні норм КПК (в необхідних ситуаціях);

– 0 балів (“незадовільно”), якщо студент відповідає неправильно, не за суттю завдань або дає неповну відповідь, базовану на знанні менше половини програмового матеріалу, або дає неповну відповідь, допускаючи суттєві помилки під час диференціації, інтеграції та уніфікації знань, визначенні їх практичного значення (якщо це було необхідно), матеріал викладає непослідовно, не дотримується в необхідних випадках вимог КПК.

Виконання кожного практичного завдання оцінюється на:

– 15 балів (“відмінно”), якщо студент правильно і в повному обсязі, з відповідною аргументацією вирішує задачі, дає відповідь на завдання, аналізує та оцінює факти, відомості, що містяться в задачах, процесуальних документах копій архівних кримінальних справ, комплексно використовуючи теоретичні знання, застосовуючи техніко-криміналістичні засоби, тактичні прийоми, методичні рекомендації, дотримуючись вимог КПК (за необхідності), викладає рішення (відповідь) у логічній послідовності;

– 10 балів (“добре”), якщо студент правильно вирішує задачі, дає відповідь на завдання, але допускає несуттєві помилки в їх аргументації, під час аналізу і оцінки фактів і відомостей, котрі містяться в задачах, процесуальних документах копій архівних кримінальних справ, комплексного використання теоретичних знань, застосування техніко-криміналістичних засобів, тактичних прийомів, методичних указівок, у логіці викладу матеріалу, дотриманні вимог КПК (в необхідних випадках);

– 5 балів (“задовільно”), якщо студент не в повному обсязі вирішує задачі, дає частково правильну відповідь, нечітко аргументує їх, зазнає труднощів під час аналізу та оцінки фактів і відомостей, що містяться в задачах, процесуальних документах копій архівних кримінальних справ, комплексного застосування техніко-криміналістичних засобів, тактичних прийомів, методичних указівок або неповно застосував перелічені засоби, прийоми і методи, допускає порушення логіки викладу, неточно дотримується (за необхідності) вимог КПК;

– 0 балів (“незадовільно”), якщо студент не вирішує задачу, дає відповідь не за суттю практичного завдання або неповну, що містить менше половини необхідної інформації, тобто неправильно інтерпретує факти і відомості, котрі зосереджені в задачах і процесуальних документах, виявляє невміння комплексно використовувати теоретичні знання, неправильно застосовує або не застосовує криміналістичні засоби, прийоми і методи, непослідовно викладає матеріал, не дотримується вимог КПК (за необхідності) чи керується тими, що не відповідають ситуації.

Підсумковий контроль у формі іспиту за рішенням уповноважених органів управління університету, факультету може проводитися шляхом розв’язання тестів з усіх тем. Кількість тестів, порядок проведення іспиту, критерії оцінки знань у такому випадку доводяться до відома студентів окремо.

Перескладання іспиту з незадовільною оцінкою здійснюється в термін, який визначається деканатом факультету.

Розділ 3. Плани лабораторних занять з навчальної дисципліни «Криміналістика»

Сьомий семестр

Заліковий модуль I. Теоретичні засади криміналістики; загальні положення криміналістичної техніки; криміналістична трасологія

Заняття 1 і 2, 4 години