1. Загальні положення

В Україні роздрібний продаж продовольчих товарів здійснюється через такі торговельні точки:

• спеціалізовані магазини (в тому числі фірмові);

• універсами;

• магазини «Товари повсякденного попиту» системи споживчої ко­ операції;

• відділи (секції) універмагів;

• стаціонарну дрібнороздрібну торговельну мережу (палатки, кіос­ ки, торговельні автомати);

• пересувну торговельну мережу (автомагазини, автопричепи, візки, лотки, бочки, цистерни тощо);

• склади-магазини;

• заклади (підприємства) громадського харчування.

При продажу продовольчих товарів населенню застосовуються різні методи, зокрема:

• метод самообслуговування;

• попереднє замовлення покупців (у магазині, за допомогою теле­ фону, персонального комп'ютера, інших технічних засобів зв'язку);

• Індивідуальне обслуговування.

Суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний забезпечити стан то­рговельних приміщень для роздрібного продажу продовольчих товарів відповідно до вимог санітарно-гігієнічних, технологічних, протипоже­жних норм і правил щодо приймання, зберігання та реалізації харчових продуктів і продовольчої сировини, належного зберігання матеріальних цінностей, створення умов для використання реєстраторів розрахунко­вих операцій.

Торговельно-технологічне обладнання повинно забезпечувати збе­реження якості продовольчих товарів та їх товарного вигляду протягом усього терміну їх реалізації. Забороняється приймати, зберігати та про­давати продовольчі товари, що швидко псуються, без використання хо­лодильного обладнання.

До засобів вимірювальної техніки пред'являються наступні вимоги:

• справний стан;

• наявність повірочного тавра, що проставляється територіальним органом Державного комітету України з питань технічного регулюван­ ня та споживчої політики;

• проходження ними періодичних повірок.

Продавці повинні дотримуватися чинних правил користування засо­бами вимірювальної техніки у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг.

Транспортні засоби, що використовуються для перевезення харчо­вих продуктів, повинні мати санітарний паспорт, бути чистими, у спра­вному стані. Кузов автомобіля повинен мати спеціальне покриття, що легко піддається миттю.

До працівників, які здійснюють транспортування, зберігання і про­даж продуктів харчування, пред'являються такі загальні вимоги:

• наявність спеціальної освіти або підготовки;

• їх формений чи інший одяг повинен відповідати санітарним ви­ могам;

• періодичне проходження обов'язкового медичного огляду;

• наявність особистої медичної книжки встановленого зразка. Працівників, які не пройшли медичне обстеження, до роботи допус­ кати заборонено.

Суб'єкт господарської діяльності, який здійснює роздрібний про­даж продовольчих товарів, повинен мати: + санітарні правила;

• зареєстрований санітарний журнал;

• особисті медичні книжки працівників;

• асортиметний перелік товарів, що реалізуються.

Асортиметний перелік товарів повинен бути погодженим з терито­ріальною установою санітарно-епідеміологічної служби до відкриття магазину та в разі зміни асортименту товарів.

Усі харчові продукти і продовольча сировина повинні бути з доку­ментами, наявність яких передбачена чинними нормативно-правовими актами. Харчові продукти і продовольча сировина, які надходять у тор­говельну мережу, повинні відповідати вимогам чинного законодавства, нормативно-правових актів і нормативних документів щодо показників якості та безпеки харчових продуктів, упаковки, маркування, транспор­тування, приймання І зберігання.

Неякісні та небезпечні харчові продукти і продовольча сировина підлягають вилученню з обігу.

До неякісних харчових продуктів і продовольчої сировини належать:

1. якісні показники та споживчі властивості яких не відповідають зазначеним у нормативному документі чи нормативно-правовому акті;

2. якість яких знизилась унаслідок порушення маркування, пору­ шення чи деформування тари та окремих одиниць упаковки;

3. зі сторонніми запахами або ознаками замокання, що не станов­ лять загрози для споживачів;

4. зі сторонніми домішками чи предметами, що можуть бути вида­ лені.

Вилучені з обігу неякісні харчові продукти і продовольча сировина (крім продуктів, що швидко псуються і термін придатності яких не пе­ревищує ЗО діб) можуть бути повернуті в обіг у разі приведення їх у

відповідність до встановлених вимог шляхом сортування, очищення, повторного маркування, зміни цільового призначення, промислової пе­реробки тощо.

До небезпечних харчових продуктів і продовольчої сировини нале­жать:

1. показники безпеки яких не відповідають установленим в Україні для цього виду продукції;

2. споживання яких пов'язане з ризиком для здоров'я і життя лю­ дини, зокрема:

• фальсифіковані, контрабандні, безхазяйні продукти і сировина;

• такі, що не можна ідентифікувати;

• без супровідних документів виробника чи власника;

• без документів, що підтверджують їх якість і безпеку;

• термін придатності до споживання (використання) яких закінчився;

• виготовлені із застосуванням не дозволених компонентів, харчо­ вих добавок, матеріалів, технологій тощо;

• з явно вираженими ознаками псування та пошкодження гризунами чи комахами.

Такі продукти і сировина, які неможливо повернути в обіг, підляга­ють утилізації або знищенню.

Не допускаються до продажу фасовані вітчизняні та імпортні про­дукти без маркування державною мовою України. Маркування повинно в доступній формі містити таку інформацію:

• загальну назву харчового продукту;

4 номінальну кількість харчового продукту в установлених одини­цях виміру (маса, об'єм тощо);

• склад харчового продукту (якщо він виготовлений з кількох складників) із зазначенням переліку назв інших продуктів харчування і харчових добавок, використаних у процесі виготовлення продукту;

4 харчову цінність, а також енергетичну цінність (для продуктів, що її мають);

• кінцевий термін реалізації або дату виготовлення і термін прида­ тності до споживання;

• умови зберігання;

• позначення нормативного документа (для продуктів вітчизняного виробництва);

4 найменування та адресу виробника й місце виготовлення;

Ф умови використання (якщо такі передбачені);

Ф наявність у продукті компонентів з генетичне модифікованої си­ровини (у разі, якщо використання таких компонентів передбачено но­рмативними документами або нормативно-правовими актами на нього);

• застереження щодо вживання продукту певними категоріями (групами) населення (діти, вагітні, люди похилого віку, спортсмени, хворі тощо);

4 іншу інформацію, передбачену нормативними документами, дія яких поширюється на певний харчовий продукт.

Маркування нефасованих харчових продуктів здійснюється держав­ною мовою України в порядку, установленому нормативними докумен­тами для певних харчових продуктів. При цьому забороняється наводи­ти інформацію про їх лікувальні властивості без дозволу Міністерства охорони здоров'я України. В маркуванні продуктів використовуються специфічні символи, якими позначають дієтичні, профілактичні, оздо­ровчі харчові продукти, біологічно активні харчові добавки, дитяче ха­рчування, харчування для спортсменів тощо.

Реалізація харчових продуктів в роздрібній мережі дозволяється тільки протягом термінів їх придатності до споживання, що визначені нормативними документами для певних видів продуктів.

Продавці зобов'язані надавати покупцю необхідну, доступну, до­стовірну та своєчасну інформацію про товари, а також на його вимо­гу — документи, якими підтверджуються їх якість І безпека, а також ціна товарів. Інформування покупців про роздрібні ціни в гривнях здій­снюється за допомогою ярликів цін (цінників), розміщених на зразках товарів. Цінники оформляються відповідно до «Інструкції про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підпри­ємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування».

Покупець має право перевірити точність ваги відпущеного йому то­вару. Контрольно-вимірювальні прилади повинні розміщуватися на ви­дному і доступному для покупців місці.

У разі придбання покупцем неякісних продовольчих товарів прода­вець зобов'язаний замінити їх на якісні або повернути йому гроші.

В торговельному залі магазину на видному та доступному місці по­винен бути обладнаний куточок покутня, де розміщуються:

• Книга відгуків та пропозицій встановленого зразка;

• витяги з Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами;

• адреси та номери телефонів органів, що забезпечують державний захист прав споживачів;

• інша необхідна інформація.