
- •1.2. Класифікація ринків
- •2.1. Сутність інфраструктури товарного ринку
- •2.2. Суб'єкти інфраструктури товарного ринку
- •2.3. Проблеми розвитку
- •3.1. Маркетингові посередники
- •3.2. Види торгових посередників
- •3.3. Організатори переміщення товарів
- •3.4. Агентства з надання маркетингових послуг
- •3.5. Кредитно-фінансові організації
- •4.1. Поняття торгівлі і товароруху
- •4.2. Сутність, функції
- •5.1. Класифікація підприємств оптової торгівлі
- •5.2. Підприємства
- •5.3. Підприємства з обмеженим циклом обслуговування
- •6.1. Поняття товарного складу
- •6.2. Устаткування для зберігання товарів
- •6.3. Підйомно-транспортні машини і пристрої
- •6.4. Технологічний процес з розміщення, зберігання і відбору товарів на складі
- •7.1. Сутність транспортно-експедиційних операцій підприємства оптової торгівлі
- •7.2. Порівняльна характеристика різних видів транспорту
- •7.3. Залізничний транспорт
- •7.4. Відвантаження товарів зі складу
- •7.6. Відвантаження товарів зі складу для їх перевезення автотранспортом
- •8.1. Вибір постачальників
- •8.2. Комерційні зв'язки підприємства оптової торгівлі і порядок укладення договору
- •8.3. Договір купівлі-продажу товарів у межах України
- •8.3. Договір купівлі-продажу товарів у межах України
- •8.4. Зовнішньоекономічний договір (контракт)
- •8.5. Аналіз виконання постачальниками договірних зобов'язань
- •8.6. Оцінка ефективності торгово-посередницької діяльності
- •9.3. Національний комплекс «Експоцентр України»
- •9.4. Виставкова діяльність Торгово-промислової палати України
- •9.5. Аукціони
- •9.6. Оптові продовольчі ринки
- •10.1. Магазин як основний вид роздрібної торговельної мережі
- •10.2. Магазин самообслуговування
- •10.3. Заклади (підприємства) громадського харчування
- •10.4. Вагон-ресторан як пересувний заклад громадського харчування
- •10.5. Дрібнороздрібна торговельна мережа
- •Задача 1
- •Показники для визначення соціально-економічної ефективності непродовольчого магазину «мрія» після переходу на самообслуговування
- •Задача 2
- •11.1. Історія створення
- •11.2. Поняття товарної біржі та її функції
- •11.3. Порядок створення товарної біржі
- •11.4. Органи управління і підрозділи товарної біржі
- •12.1. Предмети і суб'єкти лізингу
- •12.2. Права та обов'язки лізингодавця
- •12.3. Права та обов'язки лізингоодержувача
- •13.1. Поняття персонального продажу і торгового агента
- •13.2. Формування та управління мережею торгових агентів
- •Додатки
- •2. Права та обов'язки сторін
- •2.1. Обов'язки Виконавця:
- •2.2. Обов'язки Замовника:
- •3. Порядок розрахунків
- •6. Термін дії договору
- •Типовий договір
- •1. Предмет договору
- •2. Умови перевезень
- •3. Порядок розрахунків
- •4. Відповідальність сторін
- •5. Термін дії цього договору та юридичні адреси сторін
- •План перевезень вантажів автомобільним транспортом
- •План роботи
- •План перевезень вантажів автомобільним транспортом
- •Разовий договір №
- •Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами
- •1. Загальні положення
- •2. Продаж хліба і хлібобулочних виробів
- •4. Продаж круп, макаронних виробів, борошна, крохмалю, цукру та кухонної солі
- •5. Продаж м'яса і м'ясопродуктів
- •6. Продаж молока, молокопродуктів та яєць
- •7. Продаж риби і риботоварів
- •8. Продаж безалкогольних та слабоалкогольних напоїв
- •Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами
- •1. Загальні положення
- •Обмін товарів та усунення недоліків протягом гарантійного терміну
- •2. Продаж швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних товарів та головних уборів
- •3. Продаж текстильних товарів
- •4. Продаж взуття
- •5. Продаж електропобутових товарів
- •6. Продаж телерадіотоварів
- •7. Продаж товарів побутової хімії, мінеральних добрив та засобів захисту рослин
- •8. Продаж меблів
- •9. Продаж товарів для фізичної культури, спорту, туризму
- •10. Продаж лісоматеріалів та будівельних матеріалів
- •11. Продаж парфумерно-косметичних товарів і туалетного мила
- •12. Продаж галантерейних товарів
- •Шканова Олена Миколаївна інфраструктура товарного ринку
8.5. Аналіз виконання постачальниками договірних зобов'язань
У будь-якому контракті обумовлені терміни поставки. У ньому може бути зафіксована вимога постачати товар рівними партіями через рівні проміжки часу або визначена циклічність поставки. Невиконання умов договору в частині термінів поставки над-
то негативно позначається на економічних показниках підприємства оптової торгівлі, а саме:
виникає нерівномірне навантаження на транспорт;
нерівномірно завантажуються роботою вантажники, комір ники, фасувальники, інший персонал;
деякий час склади частково пустують, а потім не уміщають усі поставлені понад норму товари;
утворюються наднормативні товарні запаси;
при недопоставці замовлення оптових покупців задовольня ються не повністю, що може спричинити їх перехід до конкурентів.
Отже, нерівномірність поставки призводить до прямих і непрямих збитків підприємства оптової торгівлі. Воно вправі вимагати від постачальника компенсації своїх втрат.
Для організації контролю (моніторингу) за ходом виконання постачальниками своїх зобов'язань з поставки товарів використовують облікові картки по окремих постачальниках або спеціально розроблені комп'ютерні програми, які дозволяють у динаміці оцінювати ступінь виконання зобов'язань.
Отримана інформація використовується для:
оцінки (ранжування) окремих постачальників за ступенем ризику;
обгрунтування рішень щодо доцільності продовження заку півлі товарів в окремого постачальника;
прийняття управлінських рішень щодо звернення до госпо дарського суду та накладання штрафів на постачальників, що не виконують взятих на себе зобов'язань;
Ф прийняття управлінських рішень стосовно додаткової закупівлі товарів у інших постачальників.
В процесі аналізу відповідності фактичного обсягу надходження товарів укладеним договорам (контрактам) на поставку товарів визначають питому вагу у фактичному обсязі надходження товарів окремих груп постачальників-виробників та оптовиків, внутрішніх та зовнішніх, внутрішньосистемних та позасистемних, постійних та одноразових, а також окремих видів договорів.
Оскільки окремі постачальники характеризуються різними ступенями ризику невиконання, проведення структурного аналізу дає можливість зробити висновок про якість товарного забезпечення оптового товарообороту підприємства.
У ході цього етапу роботи розраховується коефіцієнт виконання договірних зобов'язань в цілому та по окремих постачальниках як відношення обсягу фактичної поставки до обсягу поставки, обумовленого договором. При значенні цього коефіцієнта,
нижчому за 1, необхідно детально вивчити причини такого становища, зокрема:
недобросовісність постачальника;
відмова підприємства оптової торгівлі від закупівлі деяких товарів, передбачених договорами;
дії обставин непереборної сили та інше.
Якщо невиконання укладених договорів пояснюється тільки невиконанням постачальником своїх зобов'язань, то цей показник може використовуватися для прийняття рішення про доцільність продовження договірних відносин з ним.