
- •1.2. Класифікація ринків
- •2.1. Сутність інфраструктури товарного ринку
- •2.2. Суб'єкти інфраструктури товарного ринку
- •2.3. Проблеми розвитку
- •3.1. Маркетингові посередники
- •3.2. Види торгових посередників
- •3.3. Організатори переміщення товарів
- •3.4. Агентства з надання маркетингових послуг
- •3.5. Кредитно-фінансові організації
- •4.1. Поняття торгівлі і товароруху
- •4.2. Сутність, функції
- •5.1. Класифікація підприємств оптової торгівлі
- •5.2. Підприємства
- •5.3. Підприємства з обмеженим циклом обслуговування
- •6.1. Поняття товарного складу
- •6.2. Устаткування для зберігання товарів
- •6.3. Підйомно-транспортні машини і пристрої
- •6.4. Технологічний процес з розміщення, зберігання і відбору товарів на складі
- •7.1. Сутність транспортно-експедиційних операцій підприємства оптової торгівлі
- •7.2. Порівняльна характеристика різних видів транспорту
- •7.3. Залізничний транспорт
- •7.4. Відвантаження товарів зі складу
- •7.6. Відвантаження товарів зі складу для їх перевезення автотранспортом
- •8.1. Вибір постачальників
- •8.2. Комерційні зв'язки підприємства оптової торгівлі і порядок укладення договору
- •8.3. Договір купівлі-продажу товарів у межах України
- •8.3. Договір купівлі-продажу товарів у межах України
- •8.4. Зовнішньоекономічний договір (контракт)
- •8.5. Аналіз виконання постачальниками договірних зобов'язань
- •8.6. Оцінка ефективності торгово-посередницької діяльності
- •9.3. Національний комплекс «Експоцентр України»
- •9.4. Виставкова діяльність Торгово-промислової палати України
- •9.5. Аукціони
- •9.6. Оптові продовольчі ринки
- •10.1. Магазин як основний вид роздрібної торговельної мережі
- •10.2. Магазин самообслуговування
- •10.3. Заклади (підприємства) громадського харчування
- •10.4. Вагон-ресторан як пересувний заклад громадського харчування
- •10.5. Дрібнороздрібна торговельна мережа
- •Задача 1
- •Показники для визначення соціально-економічної ефективності непродовольчого магазину «мрія» після переходу на самообслуговування
- •Задача 2
- •11.1. Історія створення
- •11.2. Поняття товарної біржі та її функції
- •11.3. Порядок створення товарної біржі
- •11.4. Органи управління і підрозділи товарної біржі
- •12.1. Предмети і суб'єкти лізингу
- •12.2. Права та обов'язки лізингодавця
- •12.3. Права та обов'язки лізингоодержувача
- •13.1. Поняття персонального продажу і торгового агента
- •13.2. Формування та управління мережею торгових агентів
- •Додатки
- •2. Права та обов'язки сторін
- •2.1. Обов'язки Виконавця:
- •2.2. Обов'язки Замовника:
- •3. Порядок розрахунків
- •6. Термін дії договору
- •Типовий договір
- •1. Предмет договору
- •2. Умови перевезень
- •3. Порядок розрахунків
- •4. Відповідальність сторін
- •5. Термін дії цього договору та юридичні адреси сторін
- •План перевезень вантажів автомобільним транспортом
- •План роботи
- •План перевезень вантажів автомобільним транспортом
- •Разовий договір №
- •Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами
- •1. Загальні положення
- •2. Продаж хліба і хлібобулочних виробів
- •4. Продаж круп, макаронних виробів, борошна, крохмалю, цукру та кухонної солі
- •5. Продаж м'яса і м'ясопродуктів
- •6. Продаж молока, молокопродуктів та яєць
- •7. Продаж риби і риботоварів
- •8. Продаж безалкогольних та слабоалкогольних напоїв
- •Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами
- •1. Загальні положення
- •Обмін товарів та усунення недоліків протягом гарантійного терміну
- •2. Продаж швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних товарів та головних уборів
- •3. Продаж текстильних товарів
- •4. Продаж взуття
- •5. Продаж електропобутових товарів
- •6. Продаж телерадіотоварів
- •7. Продаж товарів побутової хімії, мінеральних добрив та засобів захисту рослин
- •8. Продаж меблів
- •9. Продаж товарів для фізичної культури, спорту, туризму
- •10. Продаж лісоматеріалів та будівельних матеріалів
- •11. Продаж парфумерно-косметичних товарів і туалетного мила
- •12. Продаж галантерейних товарів
- •Шканова Олена Миколаївна інфраструктура товарного ринку
7.4. Відвантаження товарів зі складу
для їх перевезення залізничним транспортом
Відвантаження залізничним транспортом здійснюється на підставі розгорнутих планів перевезень вантажів, що подаються кожним вантажовідправником в управління залізниці відправлення не пізніше ніж за 14 днів до початку наступного місяця. У місячному плані вказуються види вантажів, станція відправлення, станції призначення, кількість тонн і вагонів або тільки вагонів. Після розгляду і узгодження плану з Укрзалізницею план передається на станції та вантажовідправникам.
За два дні до початку декади вантажовідправник подає начальнику станції заявку на відвантаження (по днях декади). За добу до початку декади начальник повідомляє вантажовідправника про обсяги подачі вагонів (по днях декади), види вантажів і залізниці призначення та записує їх в його облікову картку, що запо-
внюється та ведеться працівниками товарної контори станції відправлення вантажу. У разі порушення плану перевезень з вантажовідправника стягується штраф.
Залізниця приймає вантажі до перевезення в місцях загального користування (на складах, майданчиках, вантажних дворах залізничних станцій) та незагального користування (прирейкових складах, що розміщені на під'їзних коліях підприємств-вантажовідправників).
Здача вантажів на території залізничної станції. Перед здачею вантажів залізниці працівники складу повинні підготувати їх до перевезення (здійснити пакування, маркування, визначити масу кожного місця та їх кількість). Вантажі повинні пред'являтися у справній тарі, що відповідає державним стандартам або технічним умовам. Дрібні місця штучних вантажів відправник повинен об'єднати в більші.
При перевезенні тарно-пакувальних і штучних вантажів дрібними і малотоннажними відправками працівники складу наносять маніпуляційні знаки і транспортні написи на кожне місце, а вагонними відправками — не менше ніж на чотири місця, які потім розташовуються написами назовні біля дверей вагона. Це дає змогу встановити зв'язок між вантажем і перевізними документами, а в разі роз'єднання з документами— встановити приналежність вантажу, станцію призначення і одержувача.
На вантажні місця наносять основні транспортні написи, які містять: повне найменування вантажоодержувача і станції призначення, скорочене найменування залізниці призначення, кількість вантажних місць у відправці і порядковий номер місця. Порядковий номер місця записують у чисельнику, а число місць -— у знаменнику дробу. У разі перевезення транспортними пакетами (наприклад на піддонах) у чисельнику дробу вказують загальну кількість пакетів у відправці, а в знаменнику — кількість вантажних місць у пакеті, в дужках — порядковий номер пакета. Наприклад: 3/50 (2).
Крім основних написів наносять також додаткові та маніпуляційні. Додаткові написи: повне найменування вантажовідправника, найменування пункту відправлення із зазначенням залізничної станції і скороченого найменування залізниці. Маніпуляційні знаки — це знаки, які вказують на спосіб поводження з вантажем. Потреба їх нанесення визначається стандартами або технічними умовами на продукцію, що готується до перевезення. Зазначені написи наносяться на складі відправника.
На тарі вантажних місць вказується також маса брутто і нетто. Масу кожного місця і загальну масу відправки, кількість місць у
відправці визначає відправник. На місцях загального користування (вантажних дворах станцій) залізниця приймає дрібні відправки за кількістю місць і загальною масою.
На кожну відправку відправник заповнює залізничну накладну на бланку встановленої форми. Накладна супроводжує вантаж до станції призначення і видається разом з ним одержувачу. Вантаж вважається прийнятим до перевезення, якщо станція відправлення прийняла вантаж (проставила на накладній свій календарний штемпель), а відправник оплатив провізну плату та інші збори.
Напередодні ввезення вантажу на вантажний двір відправник подає накладну в товарну контору станції. Товарний касир перевіряє правильність її заповнення, відповідність плану перевезень і вказує номер цього плану та перевіряє інші відомості. Потім касир передає накладну начальнику станції або керівнику товарної контори для отримання дозволу — візи на вантаження з під'їзних колій або ввезення на вантажний двір станції. Подальші операції з приймання вантажу до перевезення виконують у такій послідовності.
У день, вказаний у накладній, відправник ввозить вантаж на вантажний двір і пред'являє його прийомоздавальнику (працівнику станції) разом з накладною. Прийомоздавальник перевіряє наявність дозволу начальника станції на завантаження вагона, контейнера або ввезення вантажу на станцію (у разі прийняття дрібних відправок). Одночасно він перевіряє правильність заповнення всіх граф накладної. Якщо накладна заповнена неправильно, є виправлення або закреслення, відправник заповнює новий бланк накладної.
На всі вантажі, що приймаються до перевезення дрібними відправками, Прийомоздавальник наносить залізничне маркування. Залізничні написи наносяться у вигляді дробу: чисельник— порядковий номер за книгою приймання вантажів до відправлення і через тире — кількість місць; знаменник — код станції відправлення. Якщо дрібні відправки пред'являються у сформованому пакеті, скріпленими між собою, то залізничне маркування наноситься на пакет у вигляді дробу, де чисельник — порядковий номер за книгою приймання вантажів, через тире — кількість пакетів, у дужках— кількість місць у пакеті; в знаменнику— код станції відправлення.
Перед завантаженням дрібних відправок у вагон Прийомоздавальник переконується в його придатності для перевезення. При завантаженні вагона він контролює рівномірність розміщення ва-
нтажу у вагоні, перевіряє дотримання технічних умов навантаження І кріплення вантажів, спостерігає за тим, щоб маса вантажу не перевищувала вантажопідйомність вагона.
Завантаження вагонів здійснюється залізничною станцією, але за рахунок вантажовласника. *
Після завантаження критих вагонів або контейнерів дрібними відправками Прийомоздавальник накладає на двері ЗПП (пломби) і реєструє їх у книзі пломбування. На всі завантажені вагони (контейнери) він оформляє вагонні листи і разом з перевізними документами здає їх у товарну контору станції, а на вагони (контейнери) наносить відповідну розмітку.
У товарній конторі складають дорожню відомість і видають відправнику вантажну квитанцію. На накладній проставляють календарний штемпель станції відправлення з датою приймання вантажу до перевезення.
Дорожню відомість складають на підставі накладної. Вона супроводжує вантаж до станції призначення. В ній одержувач розписується за отриманий вантаж.
Здача вантажів зі складів, що мають під "ізні колії. Після подачі вагона на під'їзні колії вантажовласника він завантажує його власними силами, пломбус і повідомляє залізничну станцію про завершення навантаження. Станція забирає вагон своїм локомотивом.
Приймання вагона здійснює Прийомоздавальник залізничної станції, який перевіряє:
чи є у накладній дозвіл начальника станції на навантаження;
чи проведено технічне обслуговування вагона перед заван таженням;
справність кузова вагона, закриття дверей та люків;
справність ЗПП (пломб) і відповідність відбитків на них за значеним у накладній;
відповідність номера на вагоні вказаному у накладній;
чи не завантажено вагон понад його вантажопідйомність;
правильність навантаження, закріплення вантажу на відкри тому рухомому складі та наявність відповідного маркування на вантажі (тарі).
Начальник станції може доручити прийомоздавальнику здійснити перевірку достовірності відомостей про вантаж, зазначених у накладній, в тому числі контрольне зважування вагона. Розкриття опломбованого вагона (контейнера) провадиться відправником і ним же пломбується після контрольної перевірки вантажу. Якщо виявлено невідповідність фактичних даних про вантаж
збирання дрібних партій контейнерів та формування їх у ве ликовагові відправлення за напрямами перевезень;
ремонт та обслуговування контейнерів;
надання транспортно-експедиційних послуг.
До об'єктів дорожнього сервісу належать: стоянки, мийки, автозаправні станції, мотелі, кемпінги, магазини, заклади громадського харчування, пункти зв'язку та медичної допомоги.
Надання послуг з перевезення вантажів здійснюється на підставі договору перевезення вантажу. Договір укладається між вантажним перевізником (юридичною або фізичною особою) та замовником (вантажовідправником або вантажоодержувачем). У договорі визначаються: термін дії договору, обсяги перевезень, умови перевезень (режим роботи щодо видачі і приймання вантажів, забезпечення схоронності вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних робіт тощо), 'вартість перевезень і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, обов'язки та відповідальність сторін, інші умови.
За 10 днів до початку кожного місяця вантажний перевізник і замовник мають узгодити місячний план перевезень з розбивкою по декадах.
У договорі може бути вказано, що перевезення виконується на підставі заявок, що подаються замовником. У такому разі замовник подає заявку в термін, визначений договором. За погодженням з вантажним перевізником замовник може передати заявку телефонограмою, телексом, факсом або в інший спосіб. У цьому випадку заявка має містити такі відомості: найменування і кількість вантажу, адреси вантаження і розвантаження, відстань перевезення, рід упаковки.
Вантажні перевізники можуть перевозити вантажі також на підставі разового договору, укладеного на одну поїздку (додаток В).
Під час перевезення вантажу водій повинен мати при собі наступні документи: товарно-транспортну накладну, дорожній лист вантажного автомобіля, санітарний паспорт на транспортний засіб і санітарну книжку з результатами медичного огляду водія (в разі перевезення харчових продуктів), посвідчення водія, службове посвідчення, техпаспорт, талон про проходження техогляду.
Приймаючи вантаж до перевезення, водій автотранспортного підприємства повинен пред'явити матеріально відповідальній особі складу службове посвідчення або свій паспорт, дорожній лист з підписами, завіреними печаткою цього підприємства. Приймання вантажу до перевезення здійснюється шляхом зважу-
вання, обміру або підрахунку тарних місць. Вантажі, що відправляються за пломбою вантажовідправника, водій приймає тільки за кількістю місць згідно з товарно-транспортною накладною. У накладній водій розписується на всіх примірниках. Перший примірник накладної залишається у вантажовідправника, другий — передається водієм вантажоодержувачу, третій і четвертий примірники з підписами і штампами вантажоодержувача водій передає своєму автотранспортному підприємству — вантажному перевізнику.
Вантаж, доставлений вантажоодержувачу, водій здає за кількістю місць. У разі виявлення слідів розкриття тари або її поломки вантажоодержувач повинен здійснити приймання вантажу з розкриттям пошкодженої тари і перевіркою тарних місць, потім складає акт приймання вантажу, розписується в отриманні вантажу з посиланням на складений акт і проставляє штамп або печатку.
Час прибуття автотранспортного засобу під вантаження визначається з-моменту пред'явлення водієм вантажовідправнику дорожнього листа, а під розвантаження — з моменту пред'явлення вантажоодержувачу товарно-транспортної накладної.