7.4. Відвантаження товарів зі складу

для їх перевезення залізничним транспортом

Відвантаження залізничним транспортом здійснюється на підставі розгорнутих планів перевезень вантажів, що подають­ся кожним вантажовідправником в управління залізниці відправ­лення не пізніше ніж за 14 днів до початку наступного місяця. У місячному плані вказуються види вантажів, станція відправлення, станції призначення, кількість тонн і вагонів або тільки вагонів. Після розгляду і узгодження плану з Укрзалізницею план переда­ється на станції та вантажовідправникам.

За два дні до початку декади вантажовідправник подає нача­льнику станції заявку на відвантаження (по днях декади). За добу до початку декади начальник повідомляє вантажовідправника про обсяги подачі вагонів (по днях декади), види вантажів і залі­зниці призначення та записує їх в його облікову картку, що запо-

внюється та ведеться працівниками товарної контори станції від­правлення вантажу. У разі порушення плану перевезень з ванта­жовідправника стягується штраф.

Залізниця приймає вантажі до перевезення в місцях загально­го користування (на складах, майданчиках, вантажних дворах за­лізничних станцій) та незагального користування (прирейкових складах, що розміщені на під'їзних коліях підприємств-ванта­жовідправників).

Здача вантажів на території залізничної станції. Перед зда­чею вантажів залізниці працівники складу повинні підготу­вати їх до перевезення (здійснити пакування, маркування, визначити масу кожного місця та їх кількість). Вантажі по­винні пред'являтися у справній тарі, що відповідає держав­ним стандартам або технічним умовам. Дрібні місця штучних вантажів відправник повинен об'єднати в більші.

При перевезенні тарно-пакувальних і штучних вантажів дріб­ними і малотоннажними відправками працівники складу нано­сять маніпуляційні знаки і транспортні написи на кожне місце, а вагонними відправками — не менше ніж на чотири місця, які по­тім розташовуються написами назовні біля дверей вагона. Це дає змогу встановити зв'язок між вантажем і перевізними докумен­тами, а в разі роз'єднання з документами— встановити прина­лежність вантажу, станцію призначення і одержувача.

На вантажні місця наносять основні транспортні написи, які міс­тять: повне найменування вантажоодержувача і станції призначен­ня, скорочене найменування залізниці призначення, кількість ван­тажних місць у відправці і порядковий номер місця. Порядковий номер місця записують у чисельнику, а число місць -— у знаменни­ку дробу. У разі перевезення транспортними пакетами (наприклад на піддонах) у чисельнику дробу вказують загальну кількість паке­тів у відправці, а в знаменнику — кількість вантажних місць у паке­ті, в дужках — порядковий номер пакета. Наприклад: 3/50 (2).

Крім основних написів наносять також додаткові та маніпуля­ційні. Додаткові написи: повне найменування вантажовідправни­ка, найменування пункту відправлення із зазначенням залізнич­ної станції і скороченого найменування залізниці. Маніпуляційні знаки — це знаки, які вказують на спосіб поводження з ванта­жем. Потреба їх нанесення визначається стандартами або техніч­ними умовами на продукцію, що готується до перевезення. За­значені написи наносяться на складі відправника.

На тарі вантажних місць вказується також маса брутто і нетто. Масу кожного місця і загальну масу відправки, кількість місць у

відправці визначає відправник. На місцях загального користу­вання (вантажних дворах станцій) залізниця приймає дрібні від­правки за кількістю місць і загальною масою.

На кожну відправку відправник заповнює залізничну наклад­ну на бланку встановленої форми. Накладна супроводжує вантаж до станції призначення і видається разом з ним одержувачу. Ван­таж вважається прийнятим до перевезення, якщо станція відпра­влення прийняла вантаж (проставила на накладній свій календар­ний штемпель), а відправник оплатив провізну плату та інші збори.

Напередодні ввезення вантажу на вантажний двір відправник подає накладну в товарну контору станції. Товарний касир пере­віряє правильність її заповнення, відповідність плану перевезень і вказує номер цього плану та перевіряє інші відомості. Потім ка­сир передає накладну начальнику станції або керівнику товарної контори для отримання дозволу — візи на вантаження з під'їзних колій або ввезення на вантажний двір станції. Подальші операції з приймання вантажу до перевезення виконують у такій послідо­вності.

У день, вказаний у накладній, відправник ввозить вантаж на вантажний двір і пред'являє його прийомоздавальнику (праців­нику станції) разом з накладною. Прийомоздавальник перевіряє наявність дозволу начальника станції на завантаження вагона, контейнера або ввезення вантажу на станцію (у разі прийняття дрібних відправок). Одночасно він перевіряє правильність запов­нення всіх граф накладної. Якщо накладна заповнена неправиль­но, є виправлення або закреслення, відправник заповнює новий бланк накладної.

На всі вантажі, що приймаються до перевезення дрібними від­правками, Прийомоздавальник наносить залізничне маркування. Залізничні написи наносяться у вигляді дробу: чисельник— по­рядковий номер за книгою приймання вантажів до відправлення і через тире — кількість місць; знаменник — код станції відправ­лення. Якщо дрібні відправки пред'являються у сформованому пакеті, скріпленими між собою, то залізничне маркування нано­ситься на пакет у вигляді дробу, де чисельник — порядковий но­мер за книгою приймання вантажів, через тире — кількість паке­тів, у дужках— кількість місць у пакеті; в знаменнику— код станції відправлення.

Перед завантаженням дрібних відправок у вагон Прийомозда­вальник переконується в його придатності для перевезення. При завантаженні вагона він контролює рівномірність розміщення ва-

нтажу у вагоні, перевіряє дотримання технічних умов наванта­ження І кріплення вантажів, спостерігає за тим, щоб маса ванта­жу не перевищувала вантажопідйомність вагона.

Завантаження вагонів здійснюється залізничною станцією, але за рахунок вантажовласника. *

Після завантаження критих вагонів або контейнерів дрібними відправками Прийомоздавальник накладає на двері ЗПП (пломби) і реєструє їх у книзі пломбування. На всі завантажені вагони (ко­нтейнери) він оформляє вагонні листи і разом з перевізними до­кументами здає їх у товарну контору станції, а на вагони (кон­тейнери) наносить відповідну розмітку.

У товарній конторі складають дорожню відомість і видають відправнику вантажну квитанцію. На накладній проставляють календарний штемпель станції відправлення з датою приймання вантажу до перевезення.

Дорожню відомість складають на підставі накладної. Вона су­проводжує вантаж до станції призначення. В ній одержувач роз­писується за отриманий вантаж.

Здача вантажів зі складів, що мають під "ізні колії. Після по­дачі вагона на під'їзні колії вантажовласника він завантажує його власними силами, пломбус і повідомляє залізничну ста­нцію про завершення навантаження. Станція забирає вагон своїм локомотивом.

Приймання вагона здійснює Прийомоздавальник залізничної станції, який перевіряє:

• чи є у накладній дозвіл начальника станції на навантаження;

• чи проведено технічне обслуговування вагона перед заван­ таженням;

• справність кузова вагона, закриття дверей та люків;

• справність ЗПП (пломб) і відповідність відбитків на них за­ значеним у накладній;

• відповідність номера на вагоні вказаному у накладній;

• чи не завантажено вагон понад його вантажопідйомність;

• правильність навантаження, закріплення вантажу на відкри­ тому рухомому складі та наявність відповідного маркування на вантажі (тарі).

Начальник станції може доручити прийомоздавальнику здійс­нити перевірку достовірності відомостей про вантаж, зазначених у накладній, в тому числі контрольне зважування вагона. Роз­криття опломбованого вагона (контейнера) провадиться відправ­ником і ним же пломбується після контрольної перевірки ванта­жу. Якщо виявлено невідповідність фактичних даних про вантаж

• збирання дрібних партій контейнерів та формування їх у ве­ ликовагові відправлення за напрямами перевезень;

• ремонт та обслуговування контейнерів;

• надання транспортно-експедиційних послуг.

До об'єктів дорожнього сервісу належать: стоянки, мийки, автозаправні станції, мотелі, кемпінги, магазини, заклади громад­ського харчування, пункти зв'язку та медичної допомоги.

Надання послуг з перевезення вантажів здійснюється на під­ставі договору перевезення вантажу. Договір укладається між ва­нтажним перевізником (юридичною або фізичною особою) та за­мовником (вантажовідправником або вантажоодержувачем). У договорі визначаються: термін дії договору, обсяги перевезень, умови перевезень (режим роботи щодо видачі і приймання ван­тажів, забезпечення схоронності вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних робіт тощо), 'вартість перевезень і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, обо­в'язки та відповідальність сторін, інші умови.

За 10 днів до початку кожного місяця вантажний перевізник і замовник мають узгодити місячний план перевезень з розбивкою по декадах.

У договорі може бути вказано, що перевезення виконується на підставі заявок, що подаються замовником. У такому разі замов­ник подає заявку в термін, визначений договором. За погоджен­ням з вантажним перевізником замовник може передати заявку телефонограмою, телексом, факсом або в інший спосіб. У цьому випадку заявка має містити такі відомості: найменування і кіль­кість вантажу, адреси вантаження і розвантаження, відстань пе­ревезення, рід упаковки.

Вантажні перевізники можуть перевозити вантажі також на підставі разового договору, укладеного на одну поїздку (дода­ток В).

Під час перевезення вантажу водій повинен мати при собі на­ступні документи: товарно-транспортну накладну, дорожній лист вантажного автомобіля, санітарний паспорт на транспортний за­сіб і санітарну книжку з результатами медичного огляду водія (в разі перевезення харчових продуктів), посвідчення водія, служ­бове посвідчення, техпаспорт, талон про проходження техогляду.

Приймаючи вантаж до перевезення, водій автотранспортного підприємства повинен пред'явити матеріально відповідальній особі складу службове посвідчення або свій паспорт, дорожній лист з підписами, завіреними печаткою цього підприємства. Приймання вантажу до перевезення здійснюється шляхом зважу-

вання, обміру або підрахунку тарних місць. Вантажі, що відправ­ляються за пломбою вантажовідправника, водій приймає тільки за кількістю місць згідно з товарно-транспортною накладною. У накладній водій розписується на всіх примірниках. Перший при­мірник накладної залишається у вантажовідправника, другий — передається водієм вантажоодержувачу, третій і четвертий при­мірники з підписами і штампами вантажоодержувача водій пере­дає своєму автотранспортному підприємству — вантажному пе­ревізнику.

Вантаж, доставлений вантажоодержувачу, водій здає за кіль­кістю місць. У разі виявлення слідів розкриття тари або її полом­ки вантажоодержувач повинен здійснити приймання вантажу з розкриттям пошкодженої тари і перевіркою тарних місць, потім складає акт приймання вантажу, розписується в отриманні ван­тажу з посиланням на складений акт і проставляє штамп або пе­чатку.

Час прибуття автотранспортного засобу під вантаження ви­значається з-моменту пред'явлення водієм вантажовідправнику дорожнього листа, а під розвантаження — з моменту пред'яв­лення вантажоодержувачу товарно-транспортної накладної.