
- •1.2. Класифікація ринків
- •2.1. Сутність інфраструктури товарного ринку
- •2.2. Суб'єкти інфраструктури товарного ринку
- •2.3. Проблеми розвитку
- •3.1. Маркетингові посередники
- •3.2. Види торгових посередників
- •3.3. Організатори переміщення товарів
- •3.4. Агентства з надання маркетингових послуг
- •3.5. Кредитно-фінансові організації
- •4.1. Поняття торгівлі і товароруху
- •4.2. Сутність, функції
- •5.1. Класифікація підприємств оптової торгівлі
- •5.2. Підприємства
- •5.3. Підприємства з обмеженим циклом обслуговування
- •6.1. Поняття товарного складу
- •6.2. Устаткування для зберігання товарів
- •6.3. Підйомно-транспортні машини і пристрої
- •6.4. Технологічний процес з розміщення, зберігання і відбору товарів на складі
- •7.1. Сутність транспортно-експедиційних операцій підприємства оптової торгівлі
- •7.2. Порівняльна характеристика різних видів транспорту
- •7.3. Залізничний транспорт
- •7.4. Відвантаження товарів зі складу
- •7.6. Відвантаження товарів зі складу для їх перевезення автотранспортом
- •8.1. Вибір постачальників
- •8.2. Комерційні зв'язки підприємства оптової торгівлі і порядок укладення договору
- •8.3. Договір купівлі-продажу товарів у межах України
- •8.3. Договір купівлі-продажу товарів у межах України
- •8.4. Зовнішньоекономічний договір (контракт)
- •8.5. Аналіз виконання постачальниками договірних зобов'язань
- •8.6. Оцінка ефективності торгово-посередницької діяльності
- •9.3. Національний комплекс «Експоцентр України»
- •9.4. Виставкова діяльність Торгово-промислової палати України
- •9.5. Аукціони
- •9.6. Оптові продовольчі ринки
- •10.1. Магазин як основний вид роздрібної торговельної мережі
- •10.2. Магазин самообслуговування
- •10.3. Заклади (підприємства) громадського харчування
- •10.4. Вагон-ресторан як пересувний заклад громадського харчування
- •10.5. Дрібнороздрібна торговельна мережа
- •Задача 1
- •Показники для визначення соціально-економічної ефективності непродовольчого магазину «мрія» після переходу на самообслуговування
- •Задача 2
- •11.1. Історія створення
- •11.2. Поняття товарної біржі та її функції
- •11.3. Порядок створення товарної біржі
- •11.4. Органи управління і підрозділи товарної біржі
- •12.1. Предмети і суб'єкти лізингу
- •12.2. Права та обов'язки лізингодавця
- •12.3. Права та обов'язки лізингоодержувача
- •13.1. Поняття персонального продажу і торгового агента
- •13.2. Формування та управління мережею торгових агентів
- •Додатки
- •2. Права та обов'язки сторін
- •2.1. Обов'язки Виконавця:
- •2.2. Обов'язки Замовника:
- •3. Порядок розрахунків
- •6. Термін дії договору
- •Типовий договір
- •1. Предмет договору
- •2. Умови перевезень
- •3. Порядок розрахунків
- •4. Відповідальність сторін
- •5. Термін дії цього договору та юридичні адреси сторін
- •План перевезень вантажів автомобільним транспортом
- •План роботи
- •План перевезень вантажів автомобільним транспортом
- •Разовий договір №
- •Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами
- •1. Загальні положення
- •2. Продаж хліба і хлібобулочних виробів
- •4. Продаж круп, макаронних виробів, борошна, крохмалю, цукру та кухонної солі
- •5. Продаж м'яса і м'ясопродуктів
- •6. Продаж молока, молокопродуктів та яєць
- •7. Продаж риби і риботоварів
- •8. Продаж безалкогольних та слабоалкогольних напоїв
- •Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами
- •1. Загальні положення
- •Обмін товарів та усунення недоліків протягом гарантійного терміну
- •2. Продаж швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних товарів та головних уборів
- •3. Продаж текстильних товарів
- •4. Продаж взуття
- •5. Продаж електропобутових товарів
- •6. Продаж телерадіотоварів
- •7. Продаж товарів побутової хімії, мінеральних добрив та засобів захисту рослин
- •8. Продаж меблів
- •9. Продаж товарів для фізичної культури, спорту, туризму
- •10. Продаж лісоматеріалів та будівельних матеріалів
- •11. Продаж парфумерно-косметичних товарів і туалетного мила
- •12. Продаж галантерейних товарів
- •Шканова Олена Миколаївна інфраструктура товарного ринку
6.3. Підйомно-транспортні машини і пристрої
Підйомно-транспортні машини і пристрої призначені для механізації вантажно-розвантажувальних робіт і переміщення вантажів (матеріалів, сировини, виробів, товарів), їх класифікують за різними ознаками.
Залежно від характеру руху вантажів, що переміщуються, підйомно-транспортні машини поділяються на:
машини періодичної (перервної) дії;
машини безперервної дії.
До машин періодичної дії належать крани, вантажні ліфти, навантажувачі, вантажні візки тощо. Машини безперервної дії — це конвеєри, пневматичні установки та ін.
Залежно від спроможності переміщуватися від одного фронту робіт до іншого підйомно-транспортні машини поділяються на:
стаціонарні;
пересувні (своїм ходом або за допомогою буксирування).
За напрямом переміщення вантажів підйомно-транспортні машини і пристрої поділяються на три групи:
4 машини, що переміщують вантажі в горизонтальному і трохи похилому напряму;
машини, що переміщують вантажі у вертикальному і різко похилому напряму;
машини, що переміщують вантажі у змішаних напрямах.
До першої групи належать конвеєри і вантажні візки; до другої — крани, елеватори, вагоноперекидачі; до третьої — пневматичні установки, навантажувачі, електроштабелери.
Крани — це машини періодичної дії, за допомогою яких здійснюється вертикальне піднімання і горизонтальне переміщення тарно-пакувальних, штучних і насипних матеріалів на обмежену відстань. На товарних складах застосовуються крани, які можна поділити на крани мостового типу (мостові, козлові), стрілочні поворотні крани (на залізничному ходу, баштові, портальні, на-пІвпортальні), кабельні крани.
Крани мостового типу характеризуються в основному прямолінійними робочими рухами механізмів. Стрілочні поворотні крани, крім прямолінійних, виконують поворотні рухи. Кабельні крани переміщують вантажі по канату.
Вантажні ліфти призначені для вертикального переміщення вантажів у багатоповерхових складах. Вони мають кнопкове управління всередині кабіни або зовнішнє з майданчиків кожного поверху чи одного з них.
Конвеєр — це транспортуюча машина безперервної дії. Конвеєри поділяються на стрічкові (стаціонарні і пересувні), пластинчасті, скребкові та елеватори.
У стрічкових конвеєрів робочим і тяговим органом слугує широка стрічка, виготовлена з кількох шарів прогумованої тканини або інших матеріалів. Для тарно-пакувальних і штучних вантажів застосовують плоску стрічку, для насипних— стрічку жолобчастої форми.
У пластинчастих конвеєрів робочим органом слугують стальні пластини плоскої або жолобчастої форми, які утворюють лоток. Пластини укріплюють на тягових ланцюгах. Такі конвеєри зручно застосовувати для похилого переміщення штучних, кускових і насипних вантажів.
Скребкові конвеєри складаються з нерухомого жолоба і тягового органу (ланцюга, канату, стрічки) з прикріпленими до нього скребками. Скребки штовхають вантаж, який під дією сили тяжіння скочується по жолобу. Ці конвеєри застосовують для транспортування насипних вантажів— кам'яного вугілля, щебеню, вапняку тощо,
Елеватор — машина безперервної дії, що застосовується для переміщення штучних і насипних вантажів у вертикальному або близькому до вертикального напрямах на висоту до 60 м. Елеватор складається з тягового органу (ланцюга або стрічки) і ковшів. Для захисту обслуговуючого персоналу від кусків падаючого матеріалу елеватор уміщують у спеціальний кожух. Форма ковшів залежить від роду вантажу. В разі транспортування дрібних насипних вантажів (зерна, дрібнокускового кам'яного вугілля) застосовують глибокі ковші; для тих, що злежуються, — неглибокі ковші.
У більш широкому тлумаченні під елеватором розуміють споруду для зберігання зерна з пристроями для приймання, зважування, сушіння, обчищення та його відвантаження.
Пневматичні установки призначені для переміщення насипних вантажів по трубопроводу струменем повітря. За допомогою цих установок переміщують, завантажують і розвантажують зерно, борошно, цемент, пісок тощо. Залежно від принципу дії вони поділяються на усмоктуючі, нагнітальні і комбіновані; від способу використання — на стаціонарні і пересувні.
Навантажувачі — машини, що пересуваються на чотирьох колесах і виконують вантажно-розвантажувальні роботи, Вони широко застосовуються для механізації складських робіт. Робочими механізмами навантажувача слугують вилочний захват, безблочна стріла, ківш та інші спеціальні пристрої, призначені для піднімання та утримування вантажів у процесі їх переміщення.
Джерелом енергії, що приводить навантажувач у рух, є двигун внутрішнього згорання. Таку машину називають автонавантажувачем. Якщо джерелом енергії є електродвигун, який живиться електричним струмом, накопиченим в акумуляторі, таку машину називають електронавантажувачем.
За допомогою навантажувачів переробляються тарно-пакувальні і насипні вантажі, контейнери, метали і лісоматеріали. Залежно від їх призначення навантажувачі поділяються на універсальні (застосовуються майже для всіх матеріалів і товарів) і од-ноківшові (для обробки насипних матеріалів).
Вантажні візки поділяються на ручні, електричні та автомобільні.
Ручні візки— це одно- І двохколісні, трьох- і чотирьохколіснІ пристрої, за допомогою яких переміщують різні матеріали і товари (штучні, тарно-пакувальні, насипні). Переміщення здійснюється зусиллями робітника.
Електричні візки (електрокари) застосовують для транспортування вантажу на платформах, рампах, у приміщеннях складів, на відкритих складах тощо. Електрокари оснащені акумуляторами.
Автомобільні візки (автокари) на перший погляд не відрізняються від електричних візків. Але вони працюють від бензинового мотора автомобільного або мотоциклетного типу, їх застосовують на відкритих і напівзакритих складах.
Електроштабелери застосовують на автоматизованих складах для переміщення вантажів на піддонах між стелажами, їх розміщення на полицях стелажів або забирання з полиць. Електроштабелери можуть працювати також у ручному режимі. Вони призначені для переміщення, піднімання і опускання вантажів на закритих складах.
Вагоноперекидач —- це розвантажувальна установка, призначена для розміщення в ній критого або відкритого вагона з насипним вантажем та його перекидання. Вагоноперекидачі поділяються на бокові, торцеві і комбіновані.
Різновидом бокового вагоноперекидача є роторний (круговий) вагоноперекидач. Після повороту майже на 180° вантаж з вагона повністю висипається в приймальний бункер і за допомогою конвеєрної лінії передається на склад. Після завершення вивантаження ротор повертається в початкове положення. Один цикл складає 2—3 хвилини.
Вагоноперекидачі встановлюють у пунктах масового розвантаження і перевалки вантажів. Це підприємства коксохімічної промисловості, металургійні заводи, великі електростанції і заводи будівельної індустрії, важкого машинобудування, морські порти тощо.