
- •Лінійні блокові систематичні коди, генеруючи та перебіркова матриця.
- •2. Циклічні коди
- •3. Згорткові коди.
- •4. Імпульсно-кодова модуляція
- •Импульсно-кодовая модуляция
- •7. Властивості лінійних дискретних систем
- •Властивість пам'яті лінійних дискретних систем
- •Стійкість лінійних дискретних систем
- •Оцінка стійкості по імпульсної характеристиці: критерій стійкості
- •Приклад
- •8. Дискретні перетворення сигналів
- •7.5.1. Спектр Фур'є неперервних та дискретних сигналів.
- •10 .Передавальна функція лінійних дискретних систем
- •11 Види ліній зв’язку та їх основні властивості
- •12.Первинні параметри кола
- •Вторинні параметри кола
- •13 Поверхневий ефект. Причина явища.
- •14.Ефект близькості в двопровідній лінії зв’язку. Причина явища.
- •15. Конструктивні елементи кабелів електрозв’язку
- •16. Стандартні інтегральні мікросхеми ттл-логіки
- •17. Типи технологій логічних мікросхем
- •18. Параметри логічних імс
- •19. Методи покращення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
- •20. Перетворювачі код-аналог на матрицях r-2r
- •Класифікація зп
- •Перша цифра 1,5,6,7 – напівпровідникові мікросхеми
- •Статичні запам’ятовуючі пристрої
- •Динамічні зп
- •Асинхронна пам’ять (fpm edo bedo)
- •Синхронна пам'ять
- •Пам'ять з внутрішнім кешом
- •Відеопам'ять
- •24. 2.1. Амплітудна модуляція (am)
- •26 Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26. Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26/1 Генератор із зовнішнім збудженням
- •Принципові схеми генераторів із зовнішнім збудженням
- •2. Схема з загальною сіткою
- •3. Схема з загальним анодом
- •27. Аналіз амплітудно-модульованого коливання
- •28. Основні технічні характеристики антен
- •29.Метод дзеркальних зображень.Дыаграми напрямленосты розыщених над землею выбраторыв.
- •31.Режими роботи фідерів. Коефіцієнти стоячої та біжучої хвиль.
- •32.Трансформуючі властивості фідерних ліній.
- •33.Вплив землі на випромінювання антени
- •35.Елементарний магнітний диполь
- •36.Елементарна випромінююча щілина
- •38. Дзеркальні антени.
- •39. Лінзова антена
- •Принцип дії
- •41Канали зв’язку в інформаційно- вимірювальних системах.
- •42. Види і склад інформаційно-вимірювальних комплексів.
- •43. Параметри радіоелектронних засобів та їх вплив на електромагнітну сумісність.
- •44. Структура електромагнітного поля та принципи екранування.
- •45. Індустріальні джерела завад.
- •Ймoвірнісні методи в задачах оцінки та забезпечення надійності рез.
- •Густина розподілу безвідмовної роботи , () ()
- •53. Активна, реактивна і повна потужності в колах синусоїдального струму.
- •Перехідні процеси велектричних колах
- •Закони комутації
- •Усталений режим. Перехідний режим : струми і напруги перехідного режиму.
- •Порядок розрахунку перехідного процесу класичним методом
- •58.Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •58. Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •59. Випадковий процес. Основні моментні функції.
- •60.Спектральний метод аналізу проходження випадкових сигналів через лінійні електричні кола.
- •Середнє значення вихідного сигналу
- •Тому, виконуючи усереднення в обох частинах рівності (8.2), матимемо:
- •Отже, вихідний сигнал зв'язаний з вхідним сигналом співвідношенням
- •61. Тепловий шум резистора, формула Найквіста.
- •8.3.1.1. Формула Найквсіта
- •У цій формулі вважатимемо, що і знайдемо дисперсію . Тут же врахуємо, що, білий шум - це випадковий процес зі сталим на всіх частотах спектром потужності . Тоді
- •З іншого боку,
- •62. Диференційний підсилювач (рис. 113).
- •6.2.4. Диференційні (різницеві) схеми
- •6.2. Методи пониження дрейфу нуля підсилювача.
- •6.2.1. Термостабілізація
- •6.2.2. Термокомпенсація
- •64. Методи пониження потенціалу електродів підсилювальних елементів в підсилювачах постійного струму.
- •65. Підсилювачі постійного струму з перетворенням сигналу.
- •66. Способи задання та стабілізації положення робочої точки.
- •67.Суматори аналогових сигналів на операційних підсилювачах
- •Автоматичнепідстроюваннячастоти
- •4.1 Частотне автоматичне підстроювання частоти
- •71.Інтеггруюча та диференціюючи ланка на оп
- •72. Інвертуючий підсилювач на оп.
- •73. Неінвертуючий підсилювач на оп.
- •74. Аналого – дискретні підсилювачі.
- •3.3 Аналого – дискретні підсилювачі.
- •75. Схемотехнічна реалізація підсилювачів класу d.
- •77/. Вхідні кола
- •78.Розбивка робочого діапазону частот на піддіапазони
- •79. Резонансні підсилювачі.
- •§5.2 Смугові підсилювачі.
- •§6 Перетворювачі частоти.
- •§6.1 Принципи перетворення частоти
- •§6.2 Побічні продукти перетворення.
- •§6.3 Типи перетворювачів частоти.
- •Нормальний закон розподілу випадкової похибки. Середньо-квадратичне значення та дисперсія випадкової похибки.
- •85.Способи вимирювання частоти і часових інтервалів методом калібровочних міток
- •86. Принципи сучасного телебачення. Фізіологічні властивості ока, їх вплив на технічні рішення в телебаченні.
- •87.Параметры разложения изображения в телевидении
- •88.Принципи кольорового телебачення
- •89. Система кольорового телебачення ntsc і pal (спрощенні схеми та спосіб кодування)
- •91. Типи мікрофонів основні характеристики мікрофонів.
- •92. Акустичні фільтри. Пристрої на поверхнево-акустичних хвилях. Приклади застосування.
- •93. Ефект Доплера. Конус Маха. Ультразвукові прилади на основі ефекту Доплера.
- •94. Застосування ультразвуку в медичній галузі.
- •95. Енергетичні характеристики звукового поля. Акустичний імпеданс.
- •96. Принцип дії пасивного інфрачервоного детектора руху.
- •97 . Загальна модель системи захисту об’єкту.
- •98. Типи датчиків, які використовуються в системі протипожежного захисту.
- •99. Класифікація протикрадіжкових систем захисту.
- •100. Основні складові базової системи відеоспостереження.
- •101. Якісні показники та критерії оптимального виявлення та розрізнення сигналів.
- •102.Характеристики сигналів та завад в ртс
- •103. Фазовий метод вимірювання кутових координат.
- •104. Принципи отримання інформації радіолокації
- •105. Залежність дальності спостереження від різних факторів. Узагальнене рівняння радіолокації у вільному просторі.
- •Рівняння дальності при віддзеркаленні радіохвиль від Земної поверхні.
- •Гранична дальність дії. Зона видимості.
- •Вплив умов розповсюдження радіохвиль на дальність дії рлс.
- •Вплив затухання радіохвиль на дальність дії.
- •106.Законодавче та нормативно-технічне забезпечення охорони праці
- •107.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •109. Дія електричного струму на організм людини
- •110. Вплив шуму на організм людини
36.Елементарна випромінююча щілина
Розглянемо нескінченну протяжну ідеально провідну площину Ψ, в якій прорізана вузька щілина (рис. 2.2а). Якщо щілину збудити за допомогою генератора високої частоти напругою
,
то в ній виникне електричне поле, лінії
якого
перпендикулярні краям щілини. При
виконанні умов
,
а також
(щілина - вузька) можна вважати, що
напруженість електричного поля вздовж
щілини не змінюється ні за амплітудою,
ні по фазі. Така структура називається
елементарною випромінюючої щілиною.
Елементарну щілину можна розглядати як реальний випромінювач, що створює таке ж електромагнітне поле, як віртуальний елементарний магнітний випромінювач. Структура поля, що створюється елементарної щілиною в далекій
зоні
пояснюється
на рис. 2.2б.
Рис. 2.2
У довільній точці спостереження, що знаходиться в далекій зоні вільного простору, враховуються тільки дві складові
і
комплексні
амплітуди
яких визначаються по формулам:
Випромінювана електромагнітна хвиля має лінійну поляризацію.
Миттєве
значення вектора Пойнтінга (вектор
на рис. 2.2б)
вираховується виразом
.
Знаючи структуру поля, можна знайти дуже важливі характеристики елементарного щілинного випромінювача:
- Середнє (у часі - за період) значення щільності потоку енергії
(середнє значення вектора Пойнтінга)
– потужність випромінювання щілини
– проводимість випромінювання щілини
Вираз
, входить
в (2.3), можна
записати
в виді
трьох
множників:
постійний,
не
залежить від направлення
на точку спостреження
,
множник,
залежить
від направлення на точку спостереження
sin 𝜃,
и фазового множника
−
.
З
врахування цього формули
(2.3) і
(2.4) приймуть
вигляд:
Порівняння формул (2.8), (2.9) для випромінюючої щілини і (1.6), (1.7)
ля
елементарного електричного випромінювача
показує, що спрямовані властивості
елементарної випромінюючої щілини і
елементарного електричного випромінювача
абсолютно ідентичні. Головними
площинами для елементарної випромінюючої
щілини (рис. 2.2б) будуть: будь-яка
меридіональна площина,
що проходить через вісь щілини, наприклад,
площини
,
а також екваторіальна площина
,
перпендикулярна осі щілини і проходить
через її середину. В даному випадку
меридіональною
площину є
– площиною, а екваторіальна экваториальная
—
–
площиною
Слід звернути увагу на наступне -
меридіональна площиною
стала
– площина
у елементарного
електричного випромінювача (рис. 1.2)
вона була
–
площиною),
а екваторіальна площина стала
–
у елементарного електричного випромінювача
(рис. 1.2) вона була
–
площиною).
Нормована
амплітудна характеристика спрямованості
елементарної випромінюючої щілини в
меридіональної площини описується
функцією
,
а в екваторіальній —
.
Нормовані амплітудні діаграми
спрямованості в полярній і прямокутній
системі координат, просторова амплітудна
діаграма спрямованості відповідає
діаграмам,
наведених на рис. 1.3, рис. 1.4 і рис. 1.5.
Цілком очевидно, що і максимальний
коефіцієнт спрямованої дії елементарної
випромінюючої щілини дорівнює 1,5, тобто
в точності дорівнює значенню аналогічного
параметра для елементарного електричного
випромінювача. При орієнтації щілини
уздовж осі
(рис. 2.3а) або
вздовж лсі
(рис.
2.3б), структура її поля у хвильовій зоні буде характеризоваттся складовою
Рис. 2.3
Модулі комплексних амплітуд окремих складових при орієнтації випромінювача уздовж осі або осі визначаються співвідношенням:
Модулі поіних векторів через їх складові визначаються співвідношеннями: