
- •Лінійні блокові систематичні коди, генеруючи та перебіркова матриця.
- •2. Циклічні коди
- •3. Згорткові коди.
- •4. Імпульсно-кодова модуляція
- •Импульсно-кодовая модуляция
- •7. Властивості лінійних дискретних систем
- •Властивість пам'яті лінійних дискретних систем
- •Стійкість лінійних дискретних систем
- •Оцінка стійкості по імпульсної характеристиці: критерій стійкості
- •Приклад
- •8. Дискретні перетворення сигналів
- •7.5.1. Спектр Фур'є неперервних та дискретних сигналів.
- •10 .Передавальна функція лінійних дискретних систем
- •11 Види ліній зв’язку та їх основні властивості
- •12.Первинні параметри кола
- •Вторинні параметри кола
- •13 Поверхневий ефект. Причина явища.
- •14.Ефект близькості в двопровідній лінії зв’язку. Причина явища.
- •15. Конструктивні елементи кабелів електрозв’язку
- •16. Стандартні інтегральні мікросхеми ттл-логіки
- •17. Типи технологій логічних мікросхем
- •18. Параметри логічних імс
- •19. Методи покращення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
- •20. Перетворювачі код-аналог на матрицях r-2r
- •Класифікація зп
- •Перша цифра 1,5,6,7 – напівпровідникові мікросхеми
- •Статичні запам’ятовуючі пристрої
- •Динамічні зп
- •Асинхронна пам’ять (fpm edo bedo)
- •Синхронна пам'ять
- •Пам'ять з внутрішнім кешом
- •Відеопам'ять
- •24. 2.1. Амплітудна модуляція (am)
- •26 Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26. Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26/1 Генератор із зовнішнім збудженням
- •Принципові схеми генераторів із зовнішнім збудженням
- •2. Схема з загальною сіткою
- •3. Схема з загальним анодом
- •27. Аналіз амплітудно-модульованого коливання
- •28. Основні технічні характеристики антен
- •29.Метод дзеркальних зображень.Дыаграми напрямленосты розыщених над землею выбраторыв.
- •31.Режими роботи фідерів. Коефіцієнти стоячої та біжучої хвиль.
- •32.Трансформуючі властивості фідерних ліній.
- •33.Вплив землі на випромінювання антени
- •35.Елементарний магнітний диполь
- •36.Елементарна випромінююча щілина
- •38. Дзеркальні антени.
- •39. Лінзова антена
- •Принцип дії
- •41Канали зв’язку в інформаційно- вимірювальних системах.
- •42. Види і склад інформаційно-вимірювальних комплексів.
- •43. Параметри радіоелектронних засобів та їх вплив на електромагнітну сумісність.
- •44. Структура електромагнітного поля та принципи екранування.
- •45. Індустріальні джерела завад.
- •Ймoвірнісні методи в задачах оцінки та забезпечення надійності рез.
- •Густина розподілу безвідмовної роботи , () ()
- •53. Активна, реактивна і повна потужності в колах синусоїдального струму.
- •Перехідні процеси велектричних колах
- •Закони комутації
- •Усталений режим. Перехідний режим : струми і напруги перехідного режиму.
- •Порядок розрахунку перехідного процесу класичним методом
- •58.Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •58. Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •59. Випадковий процес. Основні моментні функції.
- •60.Спектральний метод аналізу проходження випадкових сигналів через лінійні електричні кола.
- •Середнє значення вихідного сигналу
- •Тому, виконуючи усереднення в обох частинах рівності (8.2), матимемо:
- •Отже, вихідний сигнал зв'язаний з вхідним сигналом співвідношенням
- •61. Тепловий шум резистора, формула Найквіста.
- •8.3.1.1. Формула Найквсіта
- •У цій формулі вважатимемо, що і знайдемо дисперсію . Тут же врахуємо, що, білий шум - це випадковий процес зі сталим на всіх частотах спектром потужності . Тоді
- •З іншого боку,
- •62. Диференційний підсилювач (рис. 113).
- •6.2.4. Диференційні (різницеві) схеми
- •6.2. Методи пониження дрейфу нуля підсилювача.
- •6.2.1. Термостабілізація
- •6.2.2. Термокомпенсація
- •64. Методи пониження потенціалу електродів підсилювальних елементів в підсилювачах постійного струму.
- •65. Підсилювачі постійного струму з перетворенням сигналу.
- •66. Способи задання та стабілізації положення робочої точки.
- •67.Суматори аналогових сигналів на операційних підсилювачах
- •Автоматичнепідстроюваннячастоти
- •4.1 Частотне автоматичне підстроювання частоти
- •71.Інтеггруюча та диференціюючи ланка на оп
- •72. Інвертуючий підсилювач на оп.
- •73. Неінвертуючий підсилювач на оп.
- •74. Аналого – дискретні підсилювачі.
- •3.3 Аналого – дискретні підсилювачі.
- •75. Схемотехнічна реалізація підсилювачів класу d.
- •77/. Вхідні кола
- •78.Розбивка робочого діапазону частот на піддіапазони
- •79. Резонансні підсилювачі.
- •§5.2 Смугові підсилювачі.
- •§6 Перетворювачі частоти.
- •§6.1 Принципи перетворення частоти
- •§6.2 Побічні продукти перетворення.
- •§6.3 Типи перетворювачів частоти.
- •Нормальний закон розподілу випадкової похибки. Середньо-квадратичне значення та дисперсія випадкової похибки.
- •85.Способи вимирювання частоти і часових інтервалів методом калібровочних міток
- •86. Принципи сучасного телебачення. Фізіологічні властивості ока, їх вплив на технічні рішення в телебаченні.
- •87.Параметры разложения изображения в телевидении
- •88.Принципи кольорового телебачення
- •89. Система кольорового телебачення ntsc і pal (спрощенні схеми та спосіб кодування)
- •91. Типи мікрофонів основні характеристики мікрофонів.
- •92. Акустичні фільтри. Пристрої на поверхнево-акустичних хвилях. Приклади застосування.
- •93. Ефект Доплера. Конус Маха. Ультразвукові прилади на основі ефекту Доплера.
- •94. Застосування ультразвуку в медичній галузі.
- •95. Енергетичні характеристики звукового поля. Акустичний імпеданс.
- •96. Принцип дії пасивного інфрачервоного детектора руху.
- •97 . Загальна модель системи захисту об’єкту.
- •98. Типи датчиків, які використовуються в системі протипожежного захисту.
- •99. Класифікація протикрадіжкових систем захисту.
- •100. Основні складові базової системи відеоспостереження.
- •101. Якісні показники та критерії оптимального виявлення та розрізнення сигналів.
- •102.Характеристики сигналів та завад в ртс
- •103. Фазовий метод вимірювання кутових координат.
- •104. Принципи отримання інформації радіолокації
- •105. Залежність дальності спостереження від різних факторів. Узагальнене рівняння радіолокації у вільному просторі.
- •Рівняння дальності при віддзеркаленні радіохвиль від Земної поверхні.
- •Гранична дальність дії. Зона видимості.
- •Вплив умов розповсюдження радіохвиль на дальність дії рлс.
- •Вплив затухання радіохвиль на дальність дії.
- •106.Законодавче та нормативно-технічне забезпечення охорони праці
- •107.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •109. Дія електричного струму на організм людини
- •110. Вплив шуму на організм людини
Принципові схеми генераторів із зовнішнім збудженням
Розрізнюють три схеми генераторів із зовнішнім збудженням:
1. Схема з загальним катодом
2. Схема з загальною сіткою
3. Схема з загальним анодом
1. Схема з загальним катодом
Вхідною ємністю є ємність сітка - катод,
прохідною - сітка - анод,
вихідною - анод - катод.
В потужних тріодів Cac >> Cak
Приклади тріодів
Тип |
ГУ5Б |
ГУ10Б |
ГУ25Б |
ГУ30А |
ГК5А |
Сас |
16 |
24 |
45 |
60 |
100 |
Сак |
0,5 |
2 |
1,5 |
2 |
4 |
Скс |
19 |
35 |
55 |
80 |
220 |
P(квт) |
3,5 |
10 |
30 |
40 |
300 |
Приклади тетродів, пентодів
Тип |
ГУ80 |
ГУ34Б |
ГУ44А |
ГУ53Б |
Сас |
0,1 |
0,15 |
3 |
5 |
Сак |
22,5 |
9,5 |
55 |
75 |
Скс |
28,5 |
65 |
300 |
410 |
P(квт) |
0,7 |
0,4 |
80 |
80 |
На УКХ тріоди в схемі з загальним катодом не використовуються. Краще тетроди, пентоди.
2. Схема з загальною сіткою
Винайдена в 1929 р. Бонч-Бруєвичем. В 1945 р. в Москві запущений передавач потужністю 100кВт.
В цій схемі Спрох = Сак і вона мала, що зручно на УКХ.
Коливальна напруга на анодному контурі більша від коливальної напруги на аноді лампи на Uзбудж. Таким чином потужність збудження передається в навантаження.
3. Схема з загальним анодом
Свх - Сас Спрох - Скс Свих -Сак
В генераторах із зовнішнім збудженням не знайшла застосування, тому що не має переваг. Використовується як катодний повторювач в буферних каскадах.
27. Аналіз амплітудно-модульованого коливання
Для одержання амплітудно-модульованих (АМ) коливань при модуляції зміщенням до виходу модульованого підсилювача, схема якого показана на рис. 12, підводяться: а) постійна напруга зміщення Uб0 , яка визначає робочу точку; б) низькочастотний модулюючий сигнал, керуючий зміною середньої крутизни нелінійного елемента - транзистора; в) високочастотні коливання з амплітудою Uбm і частотою о = p , для яких нелінійний елемент може розглядатися як підсилювач із змінним параметром Scp , що керує модулюючою напругою.
Рис. 12
Режим транзистора при одержанні гармонічної модуляції зміщенням поданий на рис. 13
Для оцінки якості відтворення модулюючого сигналу огинаючої АМ-коливання зручно користуватися статичними і динамічними модуляційними характеристиками.
Статичну модуляційну характеристику знімають без модуляції.Вона являє собою залежність першої гармоніки колекторного струму Iк1 або напруги на контурі Uкm = Iк1Zекр від модулюючого фактора, наприклад напруги зміщення Uбо , при постійній амплітуді високочастотних коливань Uбm .Методика розрахунку статичної модуляційної характеристики при кусково-лінійній апроксимації характеристики нелінійного елемента наступна: присвоюючи зміщенню на базі Uбо різні значення від Uо-Uбm до Uо+Uбm, обчислюють
Iк1 = SUбm = SUбm1() = SUбm (1/)(-sincos), (1)
де S - крутизна лінійно-зростаючої ділянки апроксимуючої функції; 1() - коефіцієнт розкладу косинусоїдального імпульсу струму в ряд Фур’є.
Рис. 13
Статична модуляційна характеристика використовується для вибору режиму модуляційного підсилювача.Робочу точку нелінійного елемента вибирають на середині лінійної ділянки цієї характеристики. За статичною модуляційною характеристикою можна визначити коефіцієнт нелінійних спотворень огинаючої АМ-коливань.
Динамічна модуляційна характеристика показує залежність коефіцієнта модуляції напруги на контурі М від амплітуди модулюючої напруги U .