
- •Перелік екзаменаційних питань з навчальної дисципліни
- •Поняття, предмет кримінального права України.
- •Завдання, функції та принципи кримінального права України.
- •Кримінальне право і суміжні галузі права.
- •Система кримінального права.
- •Поняття та ознаки кримінальної відповідальності
- •Підстави кримінальної відповідальності конкретної особи.
- •Форми реалізації кримінальної відповідальності.
- •Поняття закону про кримінальну відповідальність, його джерела.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність.
- •Принципи чинності закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність.
- •Космополітичний (універсальний) принцип чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі.
- •Територіальний принцип чинності закону про кримінальну відповідальність.
- •Принцип громадянства і універсальний принцип чинності закону про кримінальну відповідальність.
- •Поняття злочину та його ознаки.
- •Поняття та ознаки малозначного діяння.
- •Класифікація злочинів.
- •Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •Поняття складу злочину, його структура та значення.
- •Елементи і ознаки складу злочину.
- •Поняття кваліфікації злочину та її значення.
- •Види складів злочинів.
- •Поняття об’єкта злочину, його структура та значення.
- •Види об’єктів злочинів.
- •Предмет злочину.
- •Поняття та ознаки об’єктивної сторони злочину та її значення.
- •Суспільно-небезпечні діяння, поняття та ознаки.
- •Суспільно-небезпечні наслідки, поняття та види.
- •Причинний зв’язок і його значення в кримінальному праві.
- •Спосіб, місце, час, знаряддя, засоби і обстановка вчинення злочину.
- •Поняття та ознаки суб’єкта злочину.
- •Поняття і види спеціального суб’єкта злочину.
- •Осудність та її критерії.
- •Обмежена осудність.
- •Вік кримінальної відповідальності.
- •Відповідальність за злочини вчинені в стані сп’яніння.
- •Поняття та ознаки суб’єктивної сторони злочину.
- •Поняття і значення вини, її форми та види.
- •Факультативні ознаки суб’єктивної сторони.
- •Умисел та його види.
- •Необережність та її види.
- •Змішана форма вини.
- •Помилка та її значення для кримінальної відповідальності.
- •Поняття і види стадій вчинення злочину.
- •Закінчений злочин.
- •Незакінчений злочин та його види.
- •Готування до злочину.
- •Замах на злочин.
- •Добровільна відмова від доведення злочину до кінця.
- •Поняття і ознаки співучасті.
- •Види співучасників.
- •Форми співучасті.
- •Відповідальність співучасників.
- •Спеціальні питання відповідальності за співучасть.
- •Причетність до злочину.
- •Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів.
- •Повторність злочинів.
- •Сукупність злочинів.
- •Рецидив злочинів.
- •Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Необхідна оборона та умови її правомірності.
- •Уявна оборона.
- •Перевищення меж необхідної оборони.
- •Крайня необхідність.
- •Затримання особи, що вчинила злочин.
- •Фізичний або психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння пов’язане з ризиком (виправданий ризик).
- •Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
- •Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
- •Його застосування є обов’язковим і безумовним.
- •Поняття та ознаки покарання за кримінальним законом України.
- •Мета покарання.
- •Система покарань.
- •Основні покарання.
- •Додаткові покарання.
- •Покарання, які можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •Штраф як міра кримінальної відповідальності.
- •Позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •Громадські роботи.
- •Виправні роботи.
- •Конфіскація майна.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Принципи призначення покарання.
- •Загальні засади призначення покарання.
- •Обставини, які пом’якшують або обтяжують покарання.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин вчинений в співучасті.
- •Призначення більш м’якого покарання ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Правила складання покарань і зарахування строку ув’язнення.
- •Поняття звільнення від покарання та його види.
- •Звільнення від покарання у зв’язку із втратою особою суспільної небезпечності.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуваннями.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуваннями вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.
- •Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку суду.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.
- •Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей до трьох років.
- •Звільнення від покарання за хворобою.
- •Амністія і помилування.
- •Поняття судимості.
- •Погашення судимості. Зняття судимості.
- •Примусові заходи медичного характеру.
- •Примусове лікування.
- •Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
- •Види покарань, які застосовуються до неповнолітніх і особливості їх призначення.
- •Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
- •Погашення та зняття судимості для неповнолітніх.
- •Примусові заходи виховного характеру.
- •Перелік екзаменаційних питань з навчальної дисципліни
- •Поняття, предмет кримінального права України.
- •Завдання, функції та принципи кримінального права України.
- •Кримінальне право і суміжні галузі права.
Крайня необхідність.
Крайня необхідність є обставиною, за наявності якої особа може заподіяти шкоду право охоронюваним інтересам даної особи або інших осіб, інтересам суспільства чи держави з метою усунення загрожуючої небезпеки, якщо в даній обстановці вона не могла бути усунута іншим чином, якщо заподіяна шкода є рівнозначною або меншою ніж відвернута.
Умови правомірності:
Небезпека, яка загрожує правоохоронюваним інтересам особи, суспільства, держави.
Неможливість усунення цієї небезпеки іншим шляхом ніж заподіяння шкоди.
Джерелом небезпеки при крайній необхідності є стихійні лиха, механізми, технічні та виробничі процеси, тварини та інше.
Небезпека є дійсно реальною, а не в уяві особи.
Небезпеку у даній обстановці не можна відвернути чи усунути іншим шляхом крім заподіяння шкоди, що й підпадає під ознаки певного злочину.
Мета: усунення небезпеки.
Об’єкт посягання: інтереси третіх осіб.
Своєчасність дій: у момент виникнення такого джерела небезпеки.
1. Не е злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним Інтересам чи Інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності. 2. Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода. 3. Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці. 1. Крайня необхідність є обставиною, за наявності якої особа може заподіяти шкоду правоохоронюваним інтересам третіх осіб (непричетних до ситуації, що склалась) з метою відвернення небезпеки, яка загрожує особі, її правам чи правам інших громадян, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, і не підлягає за це кримінальній відповідальності. 2. Крайня необхідність є правомірною за сукупності визначених у ст. 39 умов: 1) існує небезпека переліченим у цій статті об'єктам, яка виникла внаслідок дії стихійних сил, механізмів, тварин, а у деяких випадках - дій інших людей. Не буде стану крайньої необхідності, якщо небезпечна ситуація є наслідком поведінки особи, що опинилась у цій ситуації. Якщо небезпеку становить суспільне небезпечне посягання іншої особи, то дії, вчинені для відвернення такої небезпеки, оцінюються за правилами необхідної оборони (ст. 36). Проте у випадках, коли небезпечна ситуація є наслідком раніше вчиненого суспільне небезпечного діяння, правомірність дій, вчинених для її відвернення, має визначатись за правилами крайньої необхідності;
2) небезпека є наявною, тобто такою, що безпосередньо загрожує завданням шкоди зазначеним об'єктам або вже її завдає; 3) небезпека є дійсною, тобто існує реально, а не в уяві особи. Проте у випадку, коли особа на могла, виходячи з обставин справи, усвідомлювати відсутність небезпеки, вчинене нею розцінюється як вчинене в стані крайньої необхідності. Якщо особа не усвідомлювала, але могла усвідомити відсутність небезпеки, вона підлягає кримінальній відповідальності; 4) небезпека у даній обстановці не може бути відвернена чи усунута іншим шляхом, окрім заподіяння шкоди; 5) при усуненні небезпеки не допущене перевищення меж крайньої необхідності. 3. У разі заподіяння особою шкоди за відсутності стану крайньої необхідності, зокрема, в умовах, коли особа мала змогу уникнути небезпеки без заподіяння шкоди, вона підлягає кримінальній відповідальності за вчинене на загальних підставах. 4. Ч. 2 ст. 39 містить поняття перевищення меж крайньої необхідності, раніше невідоме вітчизняному кримінальному законодавству. Конкретний випадок може вважатись перевищенням меж крайньої необхідності, якщо: а) у ситуації, в якій було заподіяно шкоду, наявні ознаки стану крайньої необхідності; б) заподіяна шкода є більш значною, ніж та, яку особі, що діяла у стані крайньої необхідності, вдалось відвернути; в) шкоду заподіяно внаслідок умисних дій особи; г) шкоду заподіяно правоохоронюваним інтересам. Особа, яка допустила перевищення меж крайньої необхідності, за відсутності обставин, передбачених ч. З ст. 39, підлягає кримінальній відповідальності за вчинені дії. Такі дії оцінюються з урахуванням пом'якшуючої покарання обставини, передбаченої п. 8 ч. 1 ст. 66.