8. Рівновага споживача: економічна, графічна інтерпретація

Рівновага споживача – це ситуація, при якій споживач витрачає весь свій доход на придбання таких товарів, комбінація, яких дозволяє максимально задовольнити його потреби при даному рівні цін та доходу.Оптимальний вибір має відповідати двом умовам. По-перше, він повинен розміщуватися на бюджетній лініїПо-друге, повинен надавати споживачеві комбінацію товарів, яка б найповніше задовольняла його потреби. Уподобання споживача, його переваги демонструє карта байдужості.Можливості споживача в придбанні тої, чи іншої комбінації товарів показує бюджетна лінія.Обєднаємо графіки бюджетної лінії та карти байдужості (мал..2.9):

Мал.. 2.9 Рівновага споживача.

Кожна крива байдужості демонструє різноманітні комбінації двох товарів А і В, які однаково задовольняють потреби споживача, тобто приносять йому однакову сукупну корисність. Причому, чим на більшій відстані від початку координат знаходиться крива байдужості, тим більшій сукупній корисності вона відповідає.Бюджетна лінія демонструє різноманітні комбінації двох товарів, які споживач може придбати при фіксованому грошовому доході та певному рівні цін на товари.Споживач може вибирати будь-яку точку на бюджетній лінії. Точки, які розташовані вище бюджетної лінії недосяжні для споживача, оскільки їм відповідає доход більший, ніж той, який є у споживача.Бюджетна лінія одні криві байдужості перетинає, деяких не досягає, але існує одна крива байдужості, до якої вона тільки дотикається. Це буде найвища крива байдужості, з якою бюджетна лінія має загальну точку. Очевидно, що ця точка і буде відповідати комбінації товарів, які мають найбільшу сукупну корисність із всіх комбінацій товарів, які споживач має змогу купити.У точці рівноваги споживача гранична норма заміни дорівнює зворотному відношенню цін на товари:

Згідно правила максимізації корисності, споживач одержить найбільшу корисність від придбаних благ, коли відношення граничних корисностей благ буде дорівнювати відношенню їх цін: .

Значить умову рівноваги споживача можна виразити наступним чином:

9. Реакція споживача на зміну його доходу. Крива «доход-споживання». Нормальні блага та блага низької споживчої цінності

Рівновага споживача досягається у точці, в якій бюджетна лінія дотикається до найвищої із всіх досяжних кривих байдужості.Згідно властивості бюджетної лінії, якщо доход споживача буде збільшуватись, то бюджетна лінія буде змішуватися вправо. Але тоді бюджетна лінія буде торкатися інших кривих байдужості на карті байдужості (мал..2.10).

Мал. 2.10. Крива “доход-споживання”.

Чим вище розташована на графіку бюджетна лінія, тим до вищої привої байдужості вона дотикається. А точки дотику бюджетної лінії до кривих байдужості Х₁, Х₂, Х₃ показують рівновагу споживача у кожному випадку зміни доходу (мал.. 2.10). Вони з кожним разом при підвищенні доходу переміщуються доверху та вправо. Якщо ці точки рівноваги споживача з’єднаємо, то одержимо криву k, яка називається – “доход-споживання”.Крива “доход-споживання” може мати різну конфігурацію. В нашому прикладі опуклість її повернена до горизонтальної осі. Це означає, що з підвищенням доходу, наш споживач змінив пропорцію між товарами, тобто він збільшив споживання товару В в більшій мірі, ніж споживання товару А. якщо споживач, по мірі росту доходу збільшує кількість товарів в однаковій пропорції, то крива “доход-споживання” приймає форму променю з початку координат.Залежно від впливу рівня доходу на обсяг споживання розрізняють нормальні блага та блага низької споживчої цінності.Нормальні блага – блага, обсяг споживання яких зростає при зростанні доходу і навпаки спадає при зменшенні доходу.Блага низької споживчої цінності – це блага, обсяг споживання яких спадає при зростанні доходу і навпаки зростає при зменшенні доходу.Більшість благ є нормальними. Прикладами благ низької споживчої цінності мажуть бути одяг чи взуття, що вийшли з моди, дешеві продукти харчування.