Тема 1. Сутність та призначення міжнародних фінансів
План
1.1.Поняття міжнародних фінансів
1.2.Система міжнародних фінансових відносин. Функції міжнародних
фінансів
1.3. Міжнародна фінансова політика, її типи та інструменти
1.4.Характеристика міжнародних валютно-фінансових потоків
Рекомендована література:4,8,9,12,26,29,34,37,50.
1.1.Поняття міжнародних фінансів
Найхарактернішою рисою міжнародних фінансів є те, що вони призначені ефективно обслуговувати міждержавний рух товарів та послуг і перерозподіл грошового капіталу між конкуруючими агентами світового ринку. Вони вчасно подають сигнали про стан світової фінансової кон’юнктури, які служать певними орієнтирами для швидкого прийняття адекватних рішень суб’єктами міжнародних фінансів.
Виникнення і розвиток міжнародних фінансів зумовлено глобалізацією економічних зв’язків, посиленням інтеграційних процесів у економічній, політичній та соціальній сферах.
Глобалізація – складна і багатоаспектна проблема, за якою стоїть багато реальних явищ і процесів, а також проблем які зачіпають все людство. Завдяки новітнім технологіям у сфері міжнародних фінансів гроші можуть бути миттєво переказані натисканням на клавіатуру з одного регіону в інший, з з однієї валюти в іншу, чим здатні розладнати валютно-фінансову систему будь-якої країни, навіть найрозвиненішої.
Фінансова система ринкової економіки досягла наприкінці XX — на початку XXI ст. надзвичайно високого рівня розвитку як у національному, так і в міжнародному масштабах. Це виявляється в таких процесах:
високий ступінь концентрації фінансових ресурсів на макроекономічному рівні;
висока мобільність та взаємозв'язок фінансових ринків на базі новітніх інформаційних технологій;
різноманітність фінансових інструментів макро- та мікроекономічної політики;
глобалізація фінансових відносин.
Міжнародна фінансова система, з одного боку, обслуговує міждержавний рух товарів, послуг та факторів виробництва, з іншого – відіграє самостійну роль, яка виявляється через функціонування міжнародних фінансових ринків.
У сфері міжнародних фінансів, крім національних суб’єктів – держави, підприємств, громадян, виділяються наднаціональні суб’єкти – міжнародні організації і міжнародні фінансові інституції. На основі такого умовного поділу деякі вітчизняні автори дають досить звужене трактування міжнародних фінансів, вважаючи, що вони відображають тільки діяльність міжнародних організацій і фінансових інституцій.
У цілому перерозподіл фінансових коштів у світовому масштабі забезпечує зростання конкуренції й ефективніше використання виробничих потужностей й інших ресурсів економічного розвитку.
У сфері міжнародних фінансів виділяють наступних суб’єктів міжнародних фінансових відносин (рис1.1.).
домашні
господарства
підприємства,
установи, організації
держави
міжнародні
економічні організації
регіональні
валютно-фінансові угрупування
міжнародні
фінансові інституції
Рис. 1.1. Суб’єкти міжнародних фінансів
Становлення сучасної міжнародної фінансової системи було викликано цілою низкою об’єктивних економічних факторів (рис. 1.2).
Рис 1.2. Передумови виникнення і розвитку міжнародних фінансів
Співробітництво тієї чи іншої країни з міжнародними кредитно-фінансовими структурами здійснюється через міжнародні організації універсального характеру системи ООН;, міжнародні кредитно-фінансові інституції, такі як Міжнародний валютний фонд, та група Світового банку, міжнародні організації регіонального характеру – регіональні банки розвитку. Активний процес регулювання міжнародних фінансів здійснюється через щорічні наради великої вісімки.
Міжнародні фінансові операції здійснюються на грошових, валютних та фондових ринках
Міжнародний грошовий ринок — це короткостроковий ринок, на якому фінансові посередники (банки) зводять між собою кредиторів і позичальників.
Головна особливість та економічна привабливість євро-ринку полягають у відсутності урядового валютного контролю. Крім інших, суто адміністративних переваг, це дає змогу мінімізувати розрив між позичковою та депозитною процентними ставками до розміру, який зазвичай є меншим, ніж на вітчизняних ринках.
Диверсифікація міжнародних фінансових і валютних відносин на межі XX та XXI ст. пов'язана з необхідністю здійснення грошового забезпечення світогосподарських зв'язків, які значно розширилися й поглибилися під впливом інтернаціоналізації та глобалізації виробництва й обміну.
Також слід відмітити, що рух грошових потоків у сфері міжнародних фінансів опосередковують специфічні фінансові операції.
Фінансові операції - це дії, спрямовані на вирішення певного завдання з організації та управління грошовими відносинами, що виникають при формуванні та використанні відповідних коштів.
Фінансові операції (трансакції) можуть зумовлюватись як грошовими платежами (розрахунки, трансфери тощо), так і рухом капітальних ресурсів (лізинг, траст, кредит, франчайзинг та ін.). Об'єктами фінансових операцій є різноманітні фінансові активи, до яких належать національні гроші, іноземна валюта, цінні папери, дорогоцінні метали, нерухомість.
Вирізняють такі види фінансових операцій:
операції з переказу грошей;
інвестиційні операції;
спекулятивні операції;
операції з капіталом.
Операції з переказу грошей охоплюють усі форми та види розрахунків (операції з обміну "гроші - товар") та трансфери, переказ грошей (рух грошей в одному напрямі).
Інвестиційні фінансові операції пов'язані з переміщенням капіталу з метою його приросту. Вони опосередковують середньо- та довгострокові вкладення капіталу. До них належать: кредит, лізинг, траст, оренда, франчайзинг, рента та інші операції, тривалістю понад 180 днів.
Спекулятивні операції - це короткострокові фінансові дії з отримання прибутку у вигляді різниці у процентах з отриманих кредитів. Сюди належать валютний арбітраж, процентний арбітраж, операції своп, валютна спекуляція тощо.
Операції з капіталом спрямовуються на управління ним в умовах ризику та невизначеності економічної кон'юнктури. Тут переважають страхові операції, включаючи хеджування, операції застави, в тому числі іпотеку.