- •1.Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки
- •2. Проблема обмеженості ресурсів і необхідності вибору
- •3. Методологія мікроекономічного аналізу. Мікроекономічні моделі. Нормативна і позитивна мікроекономіка
- •4. Поняття корисності, сукупна та гранична корисність. 1 закон Госсена
- •5.Рівновага споживача з кардиналістських позицій. 2 закон Госсена
- •6.Вибір споживача з ординалістських позицій. Криві байдужості.
- •7.Бюджетна лінія. Вплив зміни доходу споживача та зміни цін на товари на розміщення бюджетної лінії.
- •8. Рівновага споживача: економічна, графічна інтерпретація
- •9. Реакція споживача на зміну його доходу. Крива «доход-споживання». Нормальні блага та блага низької споживчої цінності
- •10. Реакція споживача на зміну цін товарів. Крива «ціна-споживання» та крива індивідуального попиту
- •11. Ефект доходу та ефект заміщення
- •12. Споживчий надлишок
- •13. Попит і закон попиту. Вплив на попит різних факторів
- •14. Пропозиція і закон пропозиції. Вплив на пропозицію різних факторів.
- •15. Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.
- •16. Еластичність попиту за власною ціною блага. Фактори, які впливають на еластичність попиту.
- •17. Еластичність попиту по доходу, перехресна еластичність попиту.
- •18. Еластичність пропозиції за власною ціною. Фактори, які впливають на еластичність пропозиції.
- •19. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі. Періоди ц фінансуванні підприємства.
- •20. Виробнича функція п/п з одним змінним фактором виробництва
- •21. Виробнича функція підприємства з двома змінними факторами. Ізокванта та її властивості.
- •22. Ізокоста та її властивості. Карта ізокост.
- •23. Оптимум виробника. Лінія експансії.
- •24. Явні та альтернативні витрати виробництва. Економічний та бухгалтерський підходи до визначення прибутку.
- •25. Постійні, змінні і валові витрати у короткостроковому періоді та їх графіки
- •26. Середні та граничні витрати виробництва у короткостроковому періоді та їх графіки
- •27. Середні витрати виробництва у довгостроковому періоді
- •28. Позитивні та негативні ефекти масштабу та їх вплив на криву довгострокових середніх витрат виробництва.
- •29. Ознаки ринку досконалої конкуренції. Крива попиту на продукцію окремої фірми.
- •30. Визначення оптимальних обсягів випуску фірми за досконалої конкуренції. Валовий підхід.
- •31. Визначення оптимальних обсягів випуску фірми за досконалої конкуренції. Граничний підхід.
- •32. Тривала рівновага в галузі в умовах досконалої конкуренції.
- •33. Ознаки чистої монополії. Різновиди монополій.
- •34. Криві попиту та граничного і валового доходу монополіста.
- •35. Вибір монополістом ціни та обсягу виробництва
- •36. Цінова дискримінація, умови її застосування та наслідки.
- •37. Основні ознаки олігополії. Заг. Взаємозалежність олігополістів
- •38. Негнучкість цін в умовах олігополії. «Ламана крива попиту»
- •39.Таємні змови, мовчазні згоди і легальні угоди в умовах олігополії.
- •40. Ознаки ринку монополістичної конкуренції
- •41. Ринкова поведінка монополістичного конкурента
- •42. Нецінова конкуренція. Вплив рекламної діяльності на обсяг виробництва та витрати фірми.
- •43. Монополістична конкуренція та економічна ефективність
- •44. Оцінка економічної ефективності ринку олігополії
- •45. Попит на ресурси відповідно до теорії граничної продуктивності.
- •46. Ринковий попит на фактори виробництва. Зміна обсягу попиту та попиту загалом.
- •47. Ринкова пропозиція праці. Ринок праці з конкуренцією
- •48. Ринок праці з недосконалою конкуренцією. Модель монопсонії.
- •49. Контроль профспілок над пропозицією робочої сили, рівнем з/п. Двостороння монополія.
- •50. Капітал як ресурс тривалого використання: форми капіталу
- •51. Ринок капіталу. Види процентних ставок.
- •52. Поняття дисконтової величини. Показники теперішньої та майбутньої вартості у прийнятті інвестиційних рішень
- •53. Ринок землі
- •54. Поняття ринкової рівноваги, її аналіз
- •57. Правові передумови для ринкових суб’єктів
- •58. Позаринкові (зовнішні) ефекти, їх економічний зміст
- •59. Громадські блага і громадський вибір
- •60. Економічна роль держави у ринковій економіці
59. Громадські блага і громадський вибір
Громадські (суспільні) блага – це блага, споживання яких неможливо обмежити лише для осіб, що платять за них.До громадських благ можуть бути віднесені національна оборона, протипожежні заходи, держава, лісові насадження, державна мова тощо.Чисте громадське благо – це таке благо, яке споживається колективно всіма громадянами незалежно від того, платять за нього люди чи ні. Чистим громадським благам властиві дві особливості: неконкурентність та невинятковість.
Блага неконкурентні, якщо при будь-якому заданому рівні виробництва граничні витрати для додаткового споживання дорівнюють нулю, тобто є можливість використання цих благ іншими особами без додаткових (граничних) витрат. Особливістю громадських благ є також те, що у разі споживання блага додатковою особою обсяг блага практично не зменшується. Благо невиняткове, якщо люди не можуть бути виключені із сфери його споживання. Як результат важко або й неможливо призначити плату за користування невинятковими благами – ними можна користуватись без прямої оплати. Слід також порівняти чисті суспільні блага з приватними благами, які мають властивості винятковості та конкуренції.
Чисте приватне благо – це таке благо, кожна одиниця якого може бути продана за окрему плату. На відміну від громадських благ, приватні блага мають властивості винятковості та конкуренції. Властивість винятковості полягає у тому, що продавець вирішує, кому він буде пропонувати благо, а кому ні.
Виробництво громадського блага є ефективним, якщо сукупний попит на нього дорівнює граничним витратам на його виробництво.
60. Економічна роль держави у ринковій економіці
Зовнішні ефекти і суспільні блага – причини виникнення труднощів на ринку і тому вважаються серйозними проблемами державної політики. Для того щоб скоротити перевиробництво товарів і послуг з негативними зовнішніми ефектами та поповнити недовиробництво товарів та послуг з позитивними зовнішніми ефектами, необхідно зовнішні ефекти трансформувати у внутрішні. Існують три основні форми державного регулювання:
1. Адміністративно-командні методи, які зводяться до прямої заборони або вимогам виконання економічними суб’єктами певних дій, до них можна віднести: встановлення норм або стандартів по шкідливим викидам; введення штрафів за викиди; продаж тимчасових дозволів на викиди.
Стандарти по шкідливим викидам – це встановлені законом межі концентрації шкідливих речовин в промислових відходах. Перевищення встановлених урядом стандартів тягне за собою великі штрафи або кримінальне покарання.За допомогою адміністративних методів можна обмежити обсяг виробництва продукції, що супроводжується виробництвом забруднювачів, тобто впроваджується квота на виробництво. Адміністративне вирішення проблем не обмежується квотуванням. Будь-яке втручання у дію ринкового механізму, що зміщує криву пропозиції вліво, має шанс на виправлення вад ринку. Серед таких втручань, що можуть використовуватись державою, – штрафи за виробництво самих забруднювачів, заборона та обмеження викидів у довкілля. До недоліків адміністративного виправлення вад ринку слід віднести труднощі, що інколи стають непереборними, визначення параметрів соціального оптимуму.
2. Коригуючі податки. Проблеми, які виникають завдяки наявності зовнішніх ефектів можна частково розв’язати за допомогою коригуючих податків. Коригуючий податок – податок на випуск товарів або послуг, який піднімає граничні витрати галузі до рівня граничних суспільних витрат і призводить до скорочення виробництва.
3. Коригуючі субсидії. Коригуючі субсидії – це плата споживачам або виробникам товару, споживання якого створює позитивний зовнішній ефект. Такі субсидії встановлюються в розмірі зовнішньої корисності на кожну одиницю випущеної продукції, що збільшує обсяг виробництва до ефективного рівня. Переведення зовнішніх ефектів у стримуючі або стимулюючі фактори поведінки кожного виробника та споживача називається інтерналізацією зовнішніх ефектів.
Серед різноманітних заходів усунення негативних наслідків зовнішніх ефектів – інтерналізація зовнішніх ефектів у внутрішні за допомогою визначення прав власності. Це є предметом так званої теореми Коуза. Згідно з цією теоремою закріплення прав власності на суспільні ресурси (річку) сприяє переговорному процесу її користувачів, результатом якого є суспільний оптимум.Забезпечення громадськими благами суспільства – важлива функція держави. Вона може примусово стягувати податки з населення і на ці кошти створювати громадські блага.
В сучасному світі економічні функції держави значно ширші. У їхньому числі, розвиток інфраструктури, допомоги з безробіття, різні види пенсій і допомога малозабезпеченим членам суспільства тощо. Лише невелика кількість цих послуг має властивість чисто громадських благ. Більшість з них споживається не колективно, а індивідуально. Тим паче для державних витрат в валовому національному продукті у всіх розвинених країнах має тенденцію зросту. До того ж звичайно держава проводить антиінфляційну і антимонопольну політику, прагне скоротити безробіття. Все активніше приймає участь у регулюванні структурних змін, стимулює науково-технічний прогрес, прагне підтримувати високі темпи розвитку національної економіки. Між тим стрімке збільшення державного сектора і державного регулювання в умовах ринкової економіки не може бути безмежним. Ринкова економіка накладає на функції держави певні обмеження.