26. Середні та граничні витрати виробництва у короткостроковому періоді та їх графіки

Середні витрати – це витрати що припадають на одиницю виробництва

Розрізняють: Середні постійні витрати – ; Середні змінні витрати – ; Середні валові витрати –

В економічної практиці середні змінні витрати називають собівартістю продукції .Граничні витрати (МС) – це приріст витрат при збільшенні обсягу виробництва на одиницю. Їх можна розрахувати як на підставі змінних, так і на підставі валових витрат, тому що валові витрати відрізняються від змінних на величину постійних витрат: або

де: ТС і VC – зміна відповідно у валових та змінних витратах, а Q – зміна обсягу продукції.

Графічне відображення середніх та граничних витрат в короткостроковому періоді наведено на мал.. 4.12.Крива середніх постійних витрат (AFC) при зростанні обсягу виробництва прямує до горизонтальної осі.

Форма інших кривих витрат в короткостроковому періоді визначається зв’язком між кривими граничних та середніх витрат. Якщо граничні витрати менші за середні, то середні витрати зменшуються, якщо граничні витрати перевищують середні – середні витрати зменшуються. З цього випливає, що крива граничних витрат (МС) перетинає криві середніх змінних витрат (AVC) і середніх валових витрат (ATC) в точках їх мінімального значення.

Поведінка кривих АVC, ATC та МС показує, що у короткостроковому періоді при раціональнішому використанні виробничих потужностей середні та граничні витрати фірми зменшуються, а при надмірному їх використанні середні та граничні витрати починають зростати.

Мал..4.12. Криві середніх та граничних витрат.

Існує прямий зв’язок між продуктивністю факторів виробництва та виробничими витратами. Якщо порівняти графіки граничних і середніх змінних витрат з графіками граничного та середнього продукту (мал..4.13), то можна помітити, що вони є їх дзеркальним відображенням. Тобто, коли граничний і середній продукт зростає(мал..4.13,а), граничні та середні змінні витрати зменшуються (мал..4.13,б) і, навпаки, коли граничний і середній продукт зменшується, граничні та середні змінні витрати зростають. Точка мінімуму середніх змінних витрат збігається з точкою максимуму середнього продукту змінного фактора.

Мал.. 4.13 Взаємозв’язок граничних і середніх змінних витрат

з граничним та середнім продуктом.

27. Середні витрати виробництва у довгостроковому періоді

В довгостроковому періоді, коли фірма має можливість змінювати свої виробничі потужності, всі витрати фірми є змінними, навіть ті, що у короткостроковому періоді були постійними. Уявимо, що невелике п/п спочатку розвернуло мін. виробничі потужності, а потім, завдяки успішній екон. діяльності, все більше і більше розширювалося. Якщо п/п буде збільшувати свої виробничі потужності в декілька етапів, то кожен етап уявляє собою діяльність підприємства в короткостроковому періоді.

Мал.. 4.14 Середні довгострокові витрати.

На мал.. 4.14 проілюстровані криві середніх валових витрат стосовно п’яти різних розмірів п/п. Крива АТС₁ показує динаміку середніх валових витрат для самого маленького з п’яти п/п, крива АТС₅ – для самого великого. Будівництво все більш крупних п/п буде призводити до зниження мін. витрат на виробництво одиниці продукції аж до досягнення розмірів третього п/п. Однак за цією межею розширення виробничих потужностей буде означати підвищення мін. рівня середніх валових витрат. Тобто, спочатку певний час розширення виробництва буде супроводжуватися зниженням середніх витрат, але в решті-решт при збільшення масштабів виробництва призведе до збільшення АТС, однак вони будуть нижчі ніж раніше.Принципове значення мають пунктирні лінії, перпендикулярні до горизонтальної осі (мал..4.14). Вони показують ті обсяги виробництва, при яких фірмі слід змінювати розмір підприємства, щоб забезпечити собі можливо більш низькі витрати виробництва одиниці продукції.

Виходячи з цього, можна заключити, що крива довгострокових середніх витрат (AC) для окремої фірми складається із ділянок кривих короткострокових середніх валових витрат в застосуванні до різних розмірів підприємства, які можуть бути побудовані (жирна стрибкоподібна крива на мал. 4.14).

Практично в більшості галузей кількість можливих розмірів п/п не обмежена. Тобто найменші зміни в обсязі випуску продукції з часом підштовхують до зміни в розмірі п/п.Якщо припустити, що масштаб виробництва змінюється безперервно, то крива довгострокових середніх витрат згладжуватиметься і стане практично плавною (мал. 4.15). Середніми витратами у довгостроковому періоді називаються мінімальні середні витрати з числа усіх середніх валових витрат, що відповідають різним масштабам виробництва:AC = minATC₁ , ATC₂ , …, ATC_n

де: ATC₁ , ATC₂ , …, ATC_n – середні валові витрати, що відповідають різним масштабам виробництва.

Мал. 4.15. Криві довгострокових середніх та граничних витрат.

Довгострокові граничні витрати (LMC) показують приріст витрат при збільшенні виробництва продукції на одиницю, яке супроводжується відповідною оптимальною зміною всіх факторів виробництва.

Зміна факторів виробництва при збільшенні масштабу виробництва продукції може істотно послаблювати тенденцію зростання граничних витрат, проте у багатьох випадках закон зростання граничних витрат чинний і для довгострокового періоду. Тому досить типовою є ситуація, коли крива довгострокових граничних витрат перетинає криву довгострокових середніх витрат саме у точці мінімуму останньої (мал. 4.15).