57. Правові передумови для ринкових суб’єктів

Права власності – це сукупність прав, санкціонованих відношень, які склалися поміж людьми в зв’язку з використанням ними екон. благ. Існують три основні форми власності: приватна, державна та загальна (комунальна) власність. В умовах приватної власності всю повноту влади має окрема людина. В умовах державної власності рішення приймається на основі встановлених правил і процедур, які регулюють інтереси суспільства в цілому. В умовах комунальної власності всі члени організації, якій така власність належить, мають загальне право користуватися благом та приватне право на використання після того, як вдалося його одержати в тимчасове або постійне володіння.

Трансакційні або операційні витрати – це витрати у сфері обміну, пов’язані з передачею прав власності. Виділяють п’ять основних форм трансакційних витрат:1) витрати пошуку інформації;2) витрати ведення переговорів і укладення контрактів;3) витрати вимірювання;4) витрати специфікації і захисту прав власності:5) витрати опортуністичної поведінки.

Витрати пошуку інформації пов’язані з її асиметричним розподіленням на ринку: на пошук потенціальних покупців або продавців приходиться витрачати час і гроші. Неповнота існуючої інформації обертається додатковими витратами.

Витрати ведення переговорів і укладення контрактів

Витрати вимірювання пов’язані не тільки з прямими затратами на вимірювальну техніку і сам процес вимірювання, а й з помилками які виникають в цьому процесі.

Витрати специфікації і захисту прав власності особливо великі. Витрати опортуністичної поведінки пов’язані також з асиметричною інформацією, хоча не обмежуються нею. Справа в тому, що поведінку після укладання контракту дуже тяжко передбачити. Нечесті індивіди можуть виконувати умови договору по мінімуму або взагалі уникати їх виконання. Такий моральний ризик існує завжди і особливо великий в умовах спільної праці – роботи командою, коли вклад кожного не може бути чітко відділений від зусиль інших членів команди. Опортуністичною поведінкою індивіда вважається уникнення від виконання умов контракту з метою одержання прибутку за рахунок партнерів. Вона може прийняти форму вимагання або шантажу, коли стає очевидною роль тих учасників команди, яких не можна замінити. Використовуючи свої відповідні переваги, такі члени команди можуть вимагати для себе особливих умов праці або оплати, погрожуючи виходом із команди.

58. Позаринкові (зовнішні) ефекти, їх економічний зміст

Зовнішні ефекти – це витрати або вигоди від ринкових угод, які не знаходять відображення у цінах. Їх створюють фактори виробництва та споживання, що не мають безпосереднього впливу на ринок. Зовнішні ефекти – це ситуація, коли частина вигод або витрат, пов’язаних з виробництвом або споживанням продукту, впливає на тих, хто не є безпосереднім виробником або споживачем продукту.Зовнішні ефекти поділяються на негативні та позитивні. Негативні ефекти пов’язані з витратами, позитивні з вигодами для третіх осіб. Негативні зовнішні ефекти виникають у випадках, коли діяльність одного економічного агента спричиняє витрати інших. Вони полягають у тому, що не всі витрати мають втілення у ціні.

Мал. 8.10. Негативний зовнішній ефект.

Крива МС (граничних витрат галузі) є графічною моделлю галузевої пропозиції за умови, що виробники не зобов’язані відшкодовувати витрати на знешкодження забруднювачів (мал. 8.10.). Точка Е – відповідна точка рівноваги. У разі обов’язковості знешкодження забруднювачів за рахунок виробників рівновага буде в точці перетину кривої граничних суспільних витрат MSC та кривої попиту – точка Е₁.

Граничні суспільні витрати (MSC) – сума граничних витрат фірм на виробництво блага з врахуванням негативних зовнішніх ефектів. Вони складаються з суми граничних витрат фірм та граничних зовнішніх витрат.Ринкова рівновага характеризується більшим обсягом виробництва та меншою ціною і не є ефективною з точки зору суспільства. Графічною моделлю втрат буде площа заштрихованої фігури на графіку (мал. 8.10). Явище неефективності ринкового механізму дістало назву фіаско ринку.

Позитивні зовнішні ефекти виникають у випадку, коли діяльність одного економічного агента приносить вигоди іншим. Ефективний обсяг виробництва з точки зору суспільства досягається при рівності граничної суспільної корисності та граничних суспільних витрат.

Г ранична суспільна корисність (MSU) – гранична корисність блага з врахуванням вигоди від зовнішніх ефектів. Вона складається із суми індивідуальної та зовнішньої граничної корисності.

Мал. 8.11. Позитивний зовнішній ефект

Ефективний обсяг виробництва досягається в т. Е₁ (мал. 8.11.). Ринковий механізм у цьому випадку зазнає невдачі (фіаско ринку) і здатний досягти лише точки Е. Площа заштрихованої фігури є графічною моделлю втрат суспільства, пов’язаних позитивним зовнішнім ефектом. Ринковий механізм пропонує суспільству занижені обсяг виробництва та ціну порівняно з суспільною рівновагою.