- •1.Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки
- •2. Проблема обмеженості ресурсів і необхідності вибору
- •3. Методологія мікроекономічного аналізу. Мікроекономічні моделі. Нормативна і позитивна мікроекономіка
- •4. Поняття корисності, сукупна та гранична корисність. 1 закон Госсена
- •5.Рівновага споживача з кардиналістських позицій. 2 закон Госсена
- •6.Вибір споживача з ординалістських позицій. Криві байдужості.
- •7.Бюджетна лінія. Вплив зміни доходу споживача та зміни цін на товари на розміщення бюджетної лінії.
- •8. Рівновага споживача: економічна, графічна інтерпретація
- •9. Реакція споживача на зміну його доходу. Крива «доход-споживання». Нормальні блага та блага низької споживчої цінності
- •10. Реакція споживача на зміну цін товарів. Крива «ціна-споживання» та крива індивідуального попиту
- •11. Ефект доходу та ефект заміщення
- •12. Споживчий надлишок
- •13. Попит і закон попиту. Вплив на попит різних факторів
- •14. Пропозиція і закон пропозиції. Вплив на пропозицію різних факторів.
- •15. Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.
- •16. Еластичність попиту за власною ціною блага. Фактори, які впливають на еластичність попиту.
- •17. Еластичність попиту по доходу, перехресна еластичність попиту.
- •18. Еластичність пропозиції за власною ціною. Фактори, які впливають на еластичність пропозиції.
- •19. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі. Періоди ц фінансуванні підприємства.
- •20. Виробнича функція п/п з одним змінним фактором виробництва
- •21. Виробнича функція підприємства з двома змінними факторами. Ізокванта та її властивості.
- •22. Ізокоста та її властивості. Карта ізокост.
- •23. Оптимум виробника. Лінія експансії.
- •24. Явні та альтернативні витрати виробництва. Економічний та бухгалтерський підходи до визначення прибутку.
- •25. Постійні, змінні і валові витрати у короткостроковому періоді та їх графіки
- •26. Середні та граничні витрати виробництва у короткостроковому періоді та їх графіки
- •27. Середні витрати виробництва у довгостроковому періоді
- •28. Позитивні та негативні ефекти масштабу та їх вплив на криву довгострокових середніх витрат виробництва.
- •29. Ознаки ринку досконалої конкуренції. Крива попиту на продукцію окремої фірми.
- •30. Визначення оптимальних обсягів випуску фірми за досконалої конкуренції. Валовий підхід.
- •31. Визначення оптимальних обсягів випуску фірми за досконалої конкуренції. Граничний підхід.
- •32. Тривала рівновага в галузі в умовах досконалої конкуренції.
- •33. Ознаки чистої монополії. Різновиди монополій.
- •34. Криві попиту та граничного і валового доходу монополіста.
- •35. Вибір монополістом ціни та обсягу виробництва
- •36. Цінова дискримінація, умови її застосування та наслідки.
- •37. Основні ознаки олігополії. Заг. Взаємозалежність олігополістів
- •38. Негнучкість цін в умовах олігополії. «Ламана крива попиту»
- •39.Таємні змови, мовчазні згоди і легальні угоди в умовах олігополії.
- •40. Ознаки ринку монополістичної конкуренції
- •41. Ринкова поведінка монополістичного конкурента
- •42. Нецінова конкуренція. Вплив рекламної діяльності на обсяг виробництва та витрати фірми.
- •43. Монополістична конкуренція та економічна ефективність
- •44. Оцінка економічної ефективності ринку олігополії
- •45. Попит на ресурси відповідно до теорії граничної продуктивності.
- •46. Ринковий попит на фактори виробництва. Зміна обсягу попиту та попиту загалом.
- •47. Ринкова пропозиція праці. Ринок праці з конкуренцією
- •48. Ринок праці з недосконалою конкуренцією. Модель монопсонії.
- •49. Контроль профспілок над пропозицією робочої сили, рівнем з/п. Двостороння монополія.
- •50. Капітал як ресурс тривалого використання: форми капіталу
- •51. Ринок капіталу. Види процентних ставок.
- •52. Поняття дисконтової величини. Показники теперішньої та майбутньої вартості у прийнятті інвестиційних рішень
- •53. Ринок землі
- •54. Поняття ринкової рівноваги, її аналіз
- •57. Правові передумови для ринкових суб’єктів
- •58. Позаринкові (зовнішні) ефекти, їх економічний зміст
- •59. Громадські блага і громадський вибір
- •60. Економічна роль держави у ринковій економіці
20. Виробнича функція п/п з одним змінним фактором виробництва
Виробнича функція описує взаємозв’язок між витратами факторів виробництва та максимально можливим виробництвом блага. Класичним прикладом виробничої функції є двофакторна виробнича функція. Вона встановлює зв’язок між виробництвом продукції та витратами двох основних факторів виробництва: капіталу і праці: Q = f (C, L)
де Q – обсяг виробництва; C – затрати капіталу; L – затрати праці;
Виробнича функція з одним змінним фактором виробництва показує діяльність підприємства в короткостроковому періоді, за якою капітал є фіксованим, а праця – змінним ресурсом так, що фірма може збільшити виробництво продукції, нарощуючи витрати праці. Щоб показати вплив змінного фактору на виробництво вводять показники сукупного середнього та граничного продукту.
Сукупний продукт (Q) – це сумарний обсяг продукції виробленої з використанням певної кількості змінного фактору виробництва.
Середній продукт (АР) (продуктивність праці) – це кількість продукції на одиницю змінного ресурсу.АР =
де Q – сумарний обсяг продукції; L – затрати праці.
Граничний продукт (МР) – це прибавка до випуску продукції, одержана за рахунок використання додаткової одиниці змінного ресурсу (праці):
МР =
де: Q – зміна в обсязі виробництва; L – зміна витрат праці.
Сукупний продукт з ростом використання у виробництві змінного фактору буде збільшуватися, однак це зростання затухаюче (мал..4.1). При незмінному стану техніки зріст використання праці буде обмеженим. Більше того настає момент, коли збільшення кількості праці не збільшує, а зменшує загальні результати виробництва. Це означає, що виробничий процес перенасичений працею, яка не може ефективно використовуватися за даного обсягу капіталу.На першій стадії виробництва (0А) збільшення затрат праці сприяє все більш повному використанню капіталу: граничний та середній продукт зростають, при цьому МР > АР (мал..4.1, б).
Мал.. 4.1. Виробництво з одним змінним вхідним ресурсом.
В точці А1 граничний продукт досягає свого максимуму. На другій стадії (АБ) величина граничного продукту зменшується і в точці Б1 дорівнює середньому продукту (МР=АР). Ця точка показує з якого моменту виробник втрачає інтерес до збільшення кількості робітників.
Якщо на першій стадії сукупний продукт зростає повільніше, ніж використана кількість змінного фактору, то на другій стадії сукупний продукт зростає швидше, ніж використана кількість змінного фактору (мал..4.1, а). На третій стадії виробництва (БВ) МР < АР, в результаті чого сукупний продукт зростає повільніше затрат змінного фактора і, нарешті, настає четверта стадія (після точки В), коли МР < 0. в результаті приріст змінного фактора L, призводить до зменшення випуску сукупної продукції. Це говорить про те, що постійно збільшувати кількість змінного ресурсу на одиницю незмінного фіксованого ресурсу неможливо. Вступає в дію закон спадної віддачі:У міру збільшення використання змінного ресурсу (за фіксованого рівня інших ресурсів), урешті-решт буде досягнуто точки, в якій граничний продукт буде зменшуватись в розрахунку на кожну одиницю змінного ресурсу.
Криві загального обсягу виробництва (ТР) та граничного продукту (МР) проходять три фази: 1) обсяг виробництва збільшується прискореними темпами; граничний продукт збільшується; 2) обсяг виробництва збільшується уповільненими темпами; граничний продукт знижується, маючи позитивне значення, і в точці, де обсяг виробництва досягає максимального значення, граничний продукт дорівнює нулю. 3) обсяг виробництва зменшується, граничний продукт приймає негативне значення.