50. Капітал як ресурс тривалого використання: форми капіталу
Капітал – це будь-який ресурс, створений з метою виробництва більшої кількості екон. благ. Розрізняють дві основні форми капіталу:
Фізичний капітал включає в себе запас виробничих товарів, які беруть участь в виробництві продукції – машини, будівлі, споруди, матеріали, запаси сировини, тощо.
Людський капітал – це міра втіленої у людині здатності приносити доход протягом життя. Він включає природні здібності людини, а також здібності, набуті в процесі освіти і практичного досвіду.
Таким чином – капітал включає в себе засоби виробництва, створені людьми, а також розумові здібності людей. Капітал, у свою чергу, поділяють на основний та оборотний капітал. Основний – це засоби праці, такі як будівлі, споруди, обладнання, машини, тощо. Оборотний капітал – це предмети праці: сировина, матеріали, готова продукція, а також робоча сила.Основний капітал служить на протязі декількох років і підлягає заміні лише у міру його фізичного або морального зносу, тобто знецінення основного капіталу у міру здешевлення його продуктивності або з початком випуску машин і обладнання принципово нової якості, що робить використання старого основного капіталу технічно і економічно невигідним. Кожного року власник основного капіталу списує певну частину вартості його обладнання (робить амортизаційні відрахування).
Оборотний капітал повністю споживається на протязі одного циклу виробництва і його вартість включається у витрати повністю.
В будь-який час п/п має певну кількість обладнання та інших видів капіталу. Сукупний фізичний капітал на даний проміжок часу – це фонди п/п. Вони відповідно поділяються на основні та оборотні фонди. Поповнення або збільшення капітальних фондів відбувається у формі інвестицій.
Капітальні інвестиції – це збільшення обсягу функціонуючого капіталу. До них відносять: витрати на нове будівництво, реконструкцію, розширення і технічне переобладнання п/п; витрати на житлове та культурно-побутове будівництво; витрати на пов’язані з цим зміни оборотного капіталу. Витрати на ремонт в інвестиції не включаються. В процесі виробництва відбувається зношування капітальних фондів. Основний капітал старіє фізично й морально. Темп, з яким фізично зношується основний капітал, називається фізичним зносом. Зважаючи на це розрізняють валові та чисті інвестиції. Валові інвестиції – це загальні витрати на збільшення запасів капіталу. Вони порівнюються з витратами на відшкодування. Відшкодування – це компенсування фізичного і морального зносу капіталу. Чисті інвестиції – це валові інвестиції за мінусом коштів, що йдуть на відшкодування.
51. Ринок капіталу. Види процентних ставок.
Капітальні блага продають і купують на ринках капітальних благ. Більшість капітальних благ знаходиться у власності п/п, які їх використовують. Деякі з капітальних благ здаються в оренду їх власниками.Плата за тимчасове користування капітальними благами називається орендною платою. Для прийняття рішення про вибір найкращих варіантів використання капітальних благ треба знати показники, які характеризують доход або прибуток на капітал. Одним із таких показників є норма прибутку на капітал.
Норма прибутку на капітал є чистим річним прибутком у розрахунку на одну грошову одиницю вкладеного капіталу і вираженою у процентах.
Взагалі п/п мають попит не просто на деякі матеріальні капітальні блага, а на тимчасово вільні грошові кошти, які можна витратити на ці капітальні блага і повернути їх, віддавши частину прибутку від їх використання у майбутньому. Тому попит на капітал – це попит на кошти, які можуть бути вкладені на придбання капітальних благ, тобто в інвестиції. Значить попит на інвестиції – це попит на позичковий капітал, а ціною позичкового капіталу є процентна ставка – фінансовий прибуток на фінансові активи або річний доход на позичковий капітал.
% ставка – це кількість грошей, яку треба сплатити за використання грошової одиниці за рік, розглянута як % від кількості позичених грошів, а не як абсолютна величина. Розрізняють номінальну, та реальну %-у ставку:
Номінальна % ставка – це % ставка виражена в грошових одиницях по поточному курсу. Номінальна % ставка наводиться в засобах інформації, вона не враховує темпи інфляції.
Реальна процентна ставка це процентна ставка в незмінних грошових одиницях або з поправкою на інфляцію.
Ринковий попит на позичковий капітал – це сума обсягів позичкового капіталу, на який є попит у всіх позичальників при тої чи іншої можливій ставці позичкового процента. Позичальниками є фірми, індивіди, уряд.
Крива попиту на капітал – спадаюча крива, яка свідчить, що при зниженні процентної ставки, попит на капітал зростає.
Обсяг пропозиції капіталу відповідає обсягу заощаджень. При низьких ставках проценту заощадження збільшуються зі зміною ставки, а при високих в деякій мірі починають спадати. Тому крива пропозиції капіталу – зростаюча крива, яка може вигинатися назад при високих % ставках.Ринкова % ставка утворюється при взаємодії попиту та пропозиції позичкового капіталу (мал. 7.15).
Мал. 7.15. Утворення рівня процентної ставки на фінансовому ринку.
На мал. 7.15 показані: D – крива попиту на капітал; S – крива пропозиції капіталу; і0 – рівноважна (ринкова) процентна ставка.
Разом з тим, не існує єдиної для всіх випадків % ставки. Надання кредиту може диференціюватися залежно від умов повернення, державного регулювання, особливостей позичальника тощо. Отже, доцільно розглянути фактори, які впливають на % ставки. Найпершим фактором, який буде зумовлювати конкретний рівень % по конкретній позиції, є ступінь ризику – ймовірність втрати грошей кредитором. Певний вплив на процентну ставку справляє розмір кредиту. По іншому впливає на % ставку термін надання кредиту. Впливає на % ставки також державна політика оподаткування.