36. Цінова дискримінація, умови її застосування та наслідки.
Цінова дискримінація – монополістична практика продажу блага певної якості при даних затратах по різним цінам різним покупцям. вона може впроваджуватися при певних умовах:
Продавець повинен бути монополістом або бути здібним контролювати виробництво і ціноутворення.
Покупець, придбавши товар, не повинен мати можливості його продати. Існує можливість поділення всіх споживачів на сегменти, попит на яких має різну еластичність.
Цінова дискримінація першого ступеня. Вона проявляється в тому, що на кожну одиницю товару встановлюється своя ціна, яка дорівнює ціні попиту, тому ціни блага для всіх покупців різні. Цінова дискримінація другого ступеня має місце, коли ціни блага однакові для всіх покупців, однак розрізняються в залежності від обсягу покупок. Цінова дискримінація третього ступеня передбачає, що різним особам благо продається по різним цінам, але кожна одиниця, яку купує конкретний покупець, оплачується ним по однаковій ціні.
Мал. 5. 13. Цінова дискримінація третього ступеня.
На мал. 5.13 показана цінова дискримінація 3 ступеня на двох ринках. Обидва графіки мають загальну вертикальну вісь. Граничні витрати (МС) постійні. На кожному ринку фірма-монополіст максимізує прибуток за принципом рівності граничного доходу та граничних витрат: MR = MС. Фірма встановлює більш високу ціну (Р1), на свою продукцію на ринку, де попит на продукцію менш еластичний.Цінова дискримінація дозволяє збільшити доходи монополіста, але з іншого боку, більша кількість споживачів може користуватися послугою. Тобто така політика вигідна обом сторонам. Однак оцінка цінової дискримінації має двоякий характер, оскільки вона має як позитивні так і негативні наслідки. Позитивним є те, що цінова дискримінація дозволяє розширити кордони обсягу продаж за межами, які контролює монополіст. Цінова дискримінація також в деякій мірі вирівнює різницю в реальних доходах окремих груп споживачів. До негативних наслідків цінової дискримінації можна віднести неоптимальне міжгалузеве та регіональне перерозподілення ресурсів. Крім того цінова дискримінація перешкоджає конкуренції і збільшує монопольну владу.
37. Основні ознаки олігополії. Заг. Взаємозалежність олігополістів
Олігополія – це структура ринку, коли невелика група фірм-виробників виробляє значну частку обсягу пропозиції ринку, а поява нових продавців заблокована. Олігополістичні ринки мають такі ознаки:
¬ Більша частина або й весь обсяг сумарного виробництва припадає лише на декілька фірм при великій кількості покупців. Олігополія переважна форма ринкової структури. Розрізняють жорстку олігополію – 2-3 фірми поділяють між собою весь ринок та розпливчасту – 6-7 фірм підкоряють собі більшу частину ринку, крім цих фірм на ринку діють також малі фірми, яким дістається незначна частка ринку.
¬ На олігополістичному ринку товар може бути стандартизованим, а може бути диференційованим. В зв’язку з цим розрізняють: Однорідну олігополію – фірми виробляють однорідну продукцію та диференційовану олігополію, де фірми виробляють диференційовану продукцію.
¬ Контроль над ціною обмежений взаємозалежністю фірм.
¬ Широко використовується нецінова конкуренція.
¬ Існують значні бар’єри до вступу в галузь.
На деяких олігополістичних ринках декілька або й усі фірми у довгостроковому періоді одержують значні прибутки, оскільки вхідні бар’єри ускладнюють або унеможливлюють вхід фірм-новачків до ринку
Міру переваги на ринку однієї або декількох великих фірм визначає коефіцієнт концентрації: процентне відношення продаж чотирьох найкрупніших фірм до сукупного обсягу випуску продукції
Ступінь
конкуренції на олігополістичному ринку
показує індекс
Герфіндаля,
який розраховується додаванням
результатів, одержаних в результаті
взведення в квадрат процентних долів
ринку фірм, які реалізують продукцію
на даному ринку:
де S1 – доля ринку у фірми, яка забезпечує найбільший обсяг поставок; S2 – доля ринку наступного по величині поставника і т.д. чим менший індекс Герфіндаля, тим більш конкурентним можна вважати ринок.
Особливістю олігополії є те, що фірми в умовах олігополії знаходяться в залежності одна від одної, тобто не одне рішення фірми про зміну ціни або обсягу вир-цтва не може бути прийнятим без врахування і оцінки можливих відповідних дій з боку конкурентів. Через те, що на ринку конкурують лише декілька фірм, кожна з них перед прийняттям рішень повинна зважити реакцію своїх конкурентів, знаючи, що ці конкуренти також зважуватимуть її реакцію на їхні рішення.Одне можна сказати з упевненістю – ціни в умовах олігополії жорсткі, навіть якщо витрати чи попит змінюються, фірми неохоче змінюють свою ціну. Якщо ціни за олігополії і змінюються, то фірми в цьому випадку діють узгоджено або за таємною змовою.