- •1.Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки
- •2. Проблема обмеженості ресурсів і необхідності вибору
- •3. Методологія мікроекономічного аналізу. Мікроекономічні моделі. Нормативна і позитивна мікроекономіка
- •4. Поняття корисності, сукупна та гранична корисність. 1 закон Госсена
- •5.Рівновага споживача з кардиналістських позицій. 2 закон Госсена
- •6.Вибір споживача з ординалістських позицій. Криві байдужості.
- •7.Бюджетна лінія. Вплив зміни доходу споживача та зміни цін на товари на розміщення бюджетної лінії.
- •8. Рівновага споживача: економічна, графічна інтерпретація
- •9. Реакція споживача на зміну його доходу. Крива «доход-споживання». Нормальні блага та блага низької споживчої цінності
- •10. Реакція споживача на зміну цін товарів. Крива «ціна-споживання» та крива індивідуального попиту
- •11. Ефект доходу та ефект заміщення
- •12. Споживчий надлишок
- •13. Попит і закон попиту. Вплив на попит різних факторів
- •14. Пропозиція і закон пропозиції. Вплив на пропозицію різних факторів.
- •15. Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.
- •16. Еластичність попиту за власною ціною блага. Фактори, які впливають на еластичність попиту.
- •17. Еластичність попиту по доходу, перехресна еластичність попиту.
- •18. Еластичність пропозиції за власною ціною. Фактори, які впливають на еластичність пропозиції.
- •19. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі. Періоди ц фінансуванні підприємства.
- •20. Виробнича функція п/п з одним змінним фактором виробництва
- •21. Виробнича функція підприємства з двома змінними факторами. Ізокванта та її властивості.
- •22. Ізокоста та її властивості. Карта ізокост.
- •23. Оптимум виробника. Лінія експансії.
- •24. Явні та альтернативні витрати виробництва. Економічний та бухгалтерський підходи до визначення прибутку.
- •25. Постійні, змінні і валові витрати у короткостроковому періоді та їх графіки
- •26. Середні та граничні витрати виробництва у короткостроковому періоді та їх графіки
- •27. Середні витрати виробництва у довгостроковому періоді
- •28. Позитивні та негативні ефекти масштабу та їх вплив на криву довгострокових середніх витрат виробництва.
- •29. Ознаки ринку досконалої конкуренції. Крива попиту на продукцію окремої фірми.
- •30. Визначення оптимальних обсягів випуску фірми за досконалої конкуренції. Валовий підхід.
- •31. Визначення оптимальних обсягів випуску фірми за досконалої конкуренції. Граничний підхід.
- •32. Тривала рівновага в галузі в умовах досконалої конкуренції.
- •33. Ознаки чистої монополії. Різновиди монополій.
- •34. Криві попиту та граничного і валового доходу монополіста.
- •35. Вибір монополістом ціни та обсягу виробництва
- •36. Цінова дискримінація, умови її застосування та наслідки.
- •37. Основні ознаки олігополії. Заг. Взаємозалежність олігополістів
- •38. Негнучкість цін в умовах олігополії. «Ламана крива попиту»
- •39.Таємні змови, мовчазні згоди і легальні угоди в умовах олігополії.
- •40. Ознаки ринку монополістичної конкуренції
- •41. Ринкова поведінка монополістичного конкурента
- •42. Нецінова конкуренція. Вплив рекламної діяльності на обсяг виробництва та витрати фірми.
- •43. Монополістична конкуренція та економічна ефективність
- •44. Оцінка економічної ефективності ринку олігополії
- •45. Попит на ресурси відповідно до теорії граничної продуктивності.
- •46. Ринковий попит на фактори виробництва. Зміна обсягу попиту та попиту загалом.
- •47. Ринкова пропозиція праці. Ринок праці з конкуренцією
- •48. Ринок праці з недосконалою конкуренцією. Модель монопсонії.
- •49. Контроль профспілок над пропозицією робочої сили, рівнем з/п. Двостороння монополія.
- •50. Капітал як ресурс тривалого використання: форми капіталу
- •51. Ринок капіталу. Види процентних ставок.
- •52. Поняття дисконтової величини. Показники теперішньої та майбутньої вартості у прийнятті інвестиційних рішень
- •53. Ринок землі
- •54. Поняття ринкової рівноваги, її аналіз
- •57. Правові передумови для ринкових суб’єктів
- •58. Позаринкові (зовнішні) ефекти, їх економічний зміст
- •59. Громадські блага і громадський вибір
- •60. Економічна роль держави у ринковій економіці
31. Визначення оптимальних обсягів випуску фірми за досконалої конкуренції. Граничний підхід.
Розглянемо, як конкурентна фірма буде вибирати рівень виробництва у короткостроковому періоді, коли конкурентна фірма має незмінне обладнання, шляхом порівняння граничного доходу з граничними витратами.
Припустимо, що за певного обсягу виробництва граничний доход перевищує граничні витрати, тобто: MR > MC.У цьому випадку збільшення обсягу виробництва на одиницю спричиняє збільшення доходу на MR та збільшення витрат на МС. Оскільки граничний доход перевищує граничні витрати, то збільшення виробництва на одиницю сприятиме збільшенню прибутку. Отже, при перевищенні граничним доходом граничних витрат фірма має стимул до збільшення обсягу виробництва.
Аналогічні міркування для випадку MR MC дають підстави вважати, що фірма буде мати стимул до скорочення виробництва. Лише у випадку, коли MR = MC збільшення або зменшення виробництва на одиницю не поліпшує показників фірми щодо її прибутку.Таким чином, найбільший зиск фірма буде мати, коли граничний доход дорівнює граничним витратам: MR = MC
Дане правило має кілька характерних особливостей:
Правило можна застосовувати лише за умови, що фірма віддає перевагу виробництву, а не його закриттю. У разі закриття виробництва потрібні додаткові порівняння середніх змінних витрат і граничного доходу.
Застосування правила не обмежується лише умовами конкурентного ринку. Його можна застосувати також для аналізу інших структур ринку.
Для конкурентного ринку можна застосовувати особливий випадок цього правила: Р = МС, оскільки за досконалої конкуренції MR = P
За досконалої конкуренції фірма буде максимізувати прибуток або мінімізувати збитки, якщо встановить рівень виробництва, при якому:
Р = МС
Прибуток можна розрахувати по формулі: = ТR – TС, де: – прибуток, ТR – валовий доход, TС – валові витрати.
Оскільки валовий доход дорівнює добутку ціни продукції (P) на сумарний випуск продукції (Q): TR = PQ, а валові витрати можна розрахувати як добуток середніх валових витрат (ATC) на сумарний випуск продукції (Q): TC = ATCQ, то формула прибутку має вигляд: = PQ – ATCQ
= Q(P – ATC)
З формули витікає, що фірма буде мати прибуток і вирішувати завдання максимізації прибутку, лише коли ціна на продукцію буде перевищувати середні валові витрати (його мінімальне значення): P > ATCmin
На мал. 5.4 наведено графічне визначення обсягу виробництва фірмою шляхом порівняння граничного доходу і граничних витрат.Якщо лінія граничного доходу перетинає криву середніх валових витрат, то фірма вирішує проблему максимізації прибутку. Його максимальний розмір досягається у точці перетину кривих MR і MC: (Q0) Прибуток фірми – площа тонованого прямокутника (мал. 5.4,а). У цьому випадку ціна на одиницю продукції перевищує мінімальне значення середніх валових витрат (AТC)
Мал. 5.4. Визначення обсягу виробництва конкурентною фірмою.
Якщо лінія граничного доходу проходить нижче ніж крива середніх валових витрат, але перетинає криву середніх змінних витрат, то, обираючи певний обсяг виробництва, фірма вирішує проблему мінімізації збитків. Вони будуть найменшими у точці перетину кривих MR і MC: (Q1). Їхній розмір також можна визначити через площу тонованого прямокутника (мал..5.4,б). У цьому випадку ціна на одиницю продукції перевищує мінімальне значення середніх змінних витрат (AVC).Якщо лінія граничного доходу не перетинатиме криву середніх змінних витрат, тобто розташована нижче AVC, то для фірми доцільніше відмовитися від виробництва та концентрувати увагу на пошуку шляхів усунення постійних витрат, які у цій ситуації будуть дорівнювати збиткам. У цьому випадку ціна на одиницю продукції менше мінімального значення середніх змінних витрат (AVC).Таким чином:
Умовою того, що фірма буде працювати у короткостроковому періоді є: P > AVCmin – ціна повинна бути вищою ніж мінімальне значення середніх змінних витрат.
Умовою того, що фірма буде мати і максимізувати прибуток у короткостроковому періоді є: P > AТCmin – ціна повинна перевищувати мінімальне значення середніх валових витрат.
Умова беззбитковості конкурентної фірми досягається, якщо виробляється обсяг продукції, для якого ціна дорівнює мінімальному значенню середніх валових витрат: P = AТCmin.
Точка закриття фірми-конкурента – це точка, в якій ціна дорівнює мінімальному значенню середніх змінних витрат: P = AVCmin
Конкурентна фірма не буде продовжувати виробництво, якщо ціна на продукцію фірми опуститься нижче мінімального значення її середніх змінних витрат: P < AVCmin.