13 Планерування обсягів виробництва продукції у вартісному вираженні

Для узагальнювальної характеристики виробничої діяльності підприємств, окремих галузей і промисловості в цілому визначається об'єм продукції у вартісному вираженні. Основними вихідними даними при цьому є випуск продукції в натуральному вираженні і ціни.

Вартісними показниками виробничої програми є об'єми товарної, валової, реалізованої, чистої, умовно-чистої продукції, нормативної вартості обробки, валового і внутрізаводського звороту, обсяг незавершеного виробництва.

Товарна продукція – це загальна вартість всіх видів готової продукції, робіт і послуг виробничого характеру, яка буде підготовлена до реалізації. До об'єму товарної продукції належить готова продукція, послуги, капітальний ремонт свого підприємства, ремонтні роботи, напівфабрикати і запасні частини на сторону, капітальне будівництво для невиробничих господарств власного виробництва, роботи, пов'язані з освоєнням нової техніки, тара, які не входить в оптову ціну виробу.

Об'єм товарної продукції визначається по формулі:

,

Де Ni – випуск продукції i-го вигляду в натурально вираженні; Цi – оптова ціна підприємства одиниці виробу i-го вигляду; n – кількість видів продукції, яка виготовляється; Р – вартість робіт і послуг на сторону, грн.

Товарна продукції планується в цінах, що діють і порівняльних.

Роботи і послуги невиробничого характеру не відносяться до товарної продукції (капітальний ремонт будівель, послуги транспорту підприємства і науково-дослідні і проектні роботи стороннім споживачам).

До валової продукції (ВП) належить вся продукція у вартісному вираженні, незалежно від міри її готовності. Цю величину визначають по формулі:

Де ОНПн і ОНПк – залишки незавершеного виробництва на початок і кінець планового періоду, грн. Ін иИк – вартість інструменту для власних потреб на початок і кінець планового періоду, грн.

Валовий зворот підприємства (У) – це об'єм валової продукції незалежно від того, де вона буде використана, у межах підприємства або поза ним.

Внутрізаводський зворот підприємства (ВЗО) – це та кількість продукції, яка використовується усередині підприємства для подальшої переробки.

Реалізована продукція (РП) – це продукція, яка відвантажується споживачеві, і за яку поступили засоби на розрахунковий рахунок підприємства-постачальника або повинні поступити в певний термін. Об'єм РП визначається по формулі:

,

Де Гн, Гк – залишки готової нереалізованої продукції відповідно на початок і кінець планового року, грн..; ОТПн, ОТПк – залишки відвантаженої продукції, за яку час оплати ще не настав, і продукції на відвантаження, яке зберігається у покупців відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.

Виробнича програма – це та кількість продукції, яку необхідно виробити в плановому році, аби забезпечити план продажу (план реалізації).

Об'єм чистої продукції підприємстві (ЧП) визначається по формулі:

,

Де М – матеріальні витрати на виробництво продукції, грн..; А – сума амортизаційних відрахувань за відповідний період, грн.

Чиста продукція може бути визначена як сума основною і додатковою заробітною плат працівників підприємства з відрахуваннями на соціальні заходи і прибутку.

Показник умовно-чистої продукції (УЧП):

У матеріаломістких галузях використовується норматив вартості обробки (НСО), який визначається як твір показників нормативної вартості обробки одного виробу i-го вигляду (НСОi) і кількості виготовленої продукції i-го вигляду (Ni):

Де ЗПрi – ЗП виробничих працівників на одиницю виробу i-го вигляду, грн..; ЦЗi – виробничі витрати цеху на одиницю виробу i-го вигляду; Пi – прибуток, який доводиться на одиницю виробу i-го вигляду, грн.

Величина незавершеного виробництва у вартісному вираженні (НП) визначається по формулі:

Де N – кількість виробів в натуральному вираженні; З – собівартість одного виробу, грн..; Тц – тривалість циклу виготовлення одного виробу, робочих днів; Кнз – коефіцієнт наростання витрат при виготовленні виробу, який визначається по формулі:

Де М – сума матеріальних витрат на виробництво одного виробу, грн..; З’ – собівартість одиниці виробу без матеріальних витрат, грн..; З – одноразові витрати на початок циклу виготовлення продукції, грн.; Сп - поточні витрати на виробництво, грн.

До складу незавершеного виробництва входять заготовки, деталі, комплекти, які знаходяться на різних стадіях виробничого процесу і підлягають подальшій обробці або складанню і на випробуваннях.

Величина НП на початок планового періоду визначається на основі даних про його наявність на початок звітного періоду. У масовому виробництві нормативна величина НП на кінець планового періоду (НПм.к) визначається по формулі:

Де РМi – кількість робочих місць; ДОi – кількість одночасно оброблюваних деталей (ПФ), шт; ДМi – кількість деталей (ПФ), що знаходяться між операціями, шт; ТРпi – величина транспортної партії, шт.; Сi – собівартість виробів (ПФ), грн..; i- 1,2,3,4. - кількість виробів (ПФ.

У серійному виробництві нормативна величина НП залежить від середньодобового випуску певного вигляду продукції, тривалості виробничого циклу, коефіцієнта готовності виробу і його собівартості. Він визначається по формулі:

Де Ni – плановий випуск i-го виробу в натуральному вираженні; Д – кількість днів в плановому періоді; Сi – собівартість i-го виробу, грн..; Тцi - тривалість виробничого циклу виготовлення продукції; Кгi – коефіцієнт наростання витрат у виробництві по i-му виробу, який характеризує міру його готовності.

Коефіцієнт наростання витрат – це відношення середньої собівартості виробу в НП до собівартості готового виробу.

У одиничному виробництві Величина НП залежить від коефіцієнта готовності виробу і його собівартості. Вона визначається по формулі:

Де Г – відсоток готовності виробу на початок і кінець планового періоду; Дi – кількість днів з моменту запуску виробів у виробництво на початок і кінець планового періоду.

Для оцінки залишків НП у відпускних цінах їх собівартість умножається на коефіцієнт перерахунку собівартості продукції в товарну продукцію, який визначається як відношення товарної продукції в незмінних цінах до її собівартості.