Взаємозв’язок логістики довкілля та реверсної логістики.

Логістика навколишнього середовища – це оптимізація управління бізнесом спрямована на покращення екології навколишнього середовища за допомогою методів логістики.

Завдання логістики навколишнього середовища:

• запобігання необґрунтованих витрат сировини і матеріалів.

• Створення можливостей для внутрішньої і зовнішньої переробки злишків.

• Оптимізація зворотних потоків.

Реверсна логістика – це частина логістики навколишнього середовища, що включає контроль в процесі збирання, транспортування та переробки використання товарів і упакування.

Е

Еволюція концептуальних підходів до логістики.

У зарубіжній літературі виділяються три періоди розвитку систем руху товару матеріальної продукції : дологистический період, період класичної логістики і період неологистики. Кожен з періодів характеризується відповідними концептуальними підходами до створення і управління названих систем і адекватними ним критеріями.

У дологістичному періоді (до 1950-х років) управління матеріальним розподілом носило фрагментарний характер. Транспорт і матеріально-технічне забезпечення розглядалися як дві не пов'язані одна з іншої сфери діяльності. Швидкий розвиток нерейкового транспорту, особливо автомобільного, що відбувався в дологистический період, помітно підвищив його роль в русі товару. Перевага стала віддаватися оптимізації перевезень. В якості критерію ефективності останніх виступали мінімальна ціна за перевезення вантажів транспортом загального користування і мінімальні транспортні витрати на перевезення власним рухомим складом. Внаслідок цього функцію управління вантажопотоками спочатку виконували фахівці з тарифів і маршрутів, а потім в їх обов'язки був включений вибір варіантів транспортного обслуговування і різних додаткових послуг.

Відмінна риса періоду дологістикиі періоду класичної логістики що почався на початку 1960-х років, полягає в тому, що замість організації оптимальних перевезень на фірмах стали створюватися логістичні системи. У цей період можна виділити три концептуальні підходи до їх створення, що відрізнялися сферою застосування компромісів (гармонізацією економічних інтересів) і критеріями. В той же час у рамках кожного підходу компроміси носили внутрішньологістичний функціональний характер і не зачіпали власне виробничу діяльність фірм.

Початком 1980-х років можна датувати новий період в розвитку логістики - неологістики, або логістики другого покоління. У цей період логістика характеризується розширенням сфери дії компромісів. Необхідність такої експансії обгрунтовувалася тим, що жодна з функціональних зон усередині фірми, включаючи і логістику, зазвичай не має в розпорядженні достатніх ресурсів і можливостей для того, щоб "самостійно" належним чином реагувати на істотні зміни зовнішніх умов і самостійно ефективно працювати. Для ефективнішого реагування були потрібні спільні зусилля усіх структурних підрозділів фірми або підприємства. Крім того, необхідно було використовувати знання і досвід менеджерів, що розглядають діяльність фірми як єдине ціле.

Елементи логістичного сервісу.

Рівень обслуговування споживачів визначається ефективністю логістики, критерії якої наступні:

• термін постачання – проміжок між датами видачі і виконання замовлення.

• точність постачання – оцінка вірності постачальника узгодженим термінам. Вона є мірою надійності і довіри, які клієнт проявляє до виробника продукції;

• готовність до постачання – узгодженість і підтвердження терміну виконання замовлення постачальником відповідно до побажань клієнта;

• якість постачань – характеристика частки замовлень, виконаних відповідно до замовлення (специфікацією) клієнта;

• інформаційна готовність – готовність підприємства видати всю запрошувану споживачем інформацію щодо продукції, що поставляється йому;

• гнучкість – готовність підприємства виконати зміни, що вносяться клієнтом, в раніше оформлене замовлення.

Для оцінки якості логістичного обслуговування застосовуються наступні критерії :

- надійність поставки ;

- повний час від отримання замовлення до поставки партії товарів ;

- гнучкість поставки ;

- наявність запасів на складі постачальника ;

- можливість надання кредитів, а також ряд інших.

З