Екзаменаційний білет № 31

1. Оборо́на — спосіб ведення бою. Оборона має на меті відбити наступ більшої кількості (потужності) сил противника, нанести йому максимальні втрати, утримати важливі райони (об'єкти) місцевості і тим самим створити сприятливі умови для переходу в наступ. Оборона може готуватися завчасно або організовуватися в ході бою, в умовах відсутності зіткнення з противником або безпосереднього зіткнення з ним.

Система інженерних загороджень включає:

• мінні поля (протитанкові і протипіхотні);

• групи мін;

• вузли загороджень;

• завали та інші перепони;

• підготовлені для руйнування мости, дамби, греблі, які перед ПКО і в глибині оборони, а також на флангах.

Побудова оборони роти включає:

• бойовий порядок роти;

• систему опорних пунктів та вогневих позицій;

• систему вогню;

• систему інженерних загороджень.

2. Під час проведення рекогносцировки командир взво­ду на місцевості вказує орієнтири, положення противни­ка І найбільш можливий характер його дій, уточнює завдання відділенням (танкам) та інші питання, які пов'язані з використанням місцевості в бою (місця по­зицій відділень, вогневих позицій бойових машин піхоти, бронетранспортерів, танків, протитанкових та інших вог­невих засобів, загороджень і проходів в них, маршрут висування взводу і місця спішування механізованих від­ділень).

Командир взводу, одержавши бойове завдання, з'ясовує його, оцінює обстановку, приймає рішення, про­водить рекогносцировку, віддає бойовий наказ, органі­зовує взаємодію, бойове забезпечення і управління, під­готовку особового складу, озброєння і техніки до бою, потім перевіряє готовність взводу до виконання бойово­го завдання і в установлений час доповідає про це командиру роти.

3) Рота десантується в тил противника і веде бойові дії, як правило, у складі парашутно-десантного батальйону. В окремих випадках рота після десантування може діяти самостійно: забезпечувати захоплення і утримання майданчика приземлення для висадки основних сил десанту; діяти в розвідувальному загоні або в бойовій рухомій охороні; вести розвідувально-диверсійні дії; виконувати завдання щодо прикриття флангів і тилу десанту при захопленні об'єкта або при здійсненні рейду; влаштовувати засідки на ймовірних шляхах підходу резервів противника.

4) Відділенню, пікіруючий літак, загороджувальний, довгими, пр.5, випередження 7 фігур. Вогонь. Екзаменаційний білет № 32

1. Та́ктика військова - наймасовіша галузь та найстаріша складова (як і стратегія) воєнногомистецтва, що охоплює теорію і практику підготовки і ведення бою підрозділами, частинами, з'єднаннями.

Теорія тактики досліджує закономірності, характер і зміст бою, розробляє способи його підготовки і ведення. Вона розробляє теоретично-фундаментальні положення основ, підготовки та ведення бою, тактичні вимоги організації, озброєння і військової техніки з'єднань, частин і підрозділів та обладнання простору, в межах якого ведеться бій.

Теорія і практика підготовки і ведення бою ґрунтується на:

• принципах ведення бою;

• розвитку озброєння і техніки;

• досвіді застосування з'єднань, частин і підрозділів в ході ведення бойових дій і тактичних навчань;

• завданнях оперативного мистецтва.

2. Батальйон першого ешелону готує та займає оборону на першій позиції, з завдання:

• відбити наступ переважаючих сил противника;

• знищити його перед переднім краєм, а у випадку вклинення то і на першій позиції;

• утримати важливий район місцевості та створити сприятливі умови для розгрому противника.

Рота першого ешелону готує й займає оборону на першій і другій траншеях.

Рота другого ешелону батальйону обороняється на третій (четвертій) траншеї.

Батальйон другого ешелону займає оборону на другій позиції, як правило, на найважливішому напрямку і виконує завдання

Окремі групи противника і його розвідка знижуються вогнем чергових вогневих засобів з запасних вогневих позицій Після відбиття атаки проводиться заміна вогневих позицій 3 початком вогневої підготовки противника особовий склад ховається у перекритих щілинах і в бліндажі Наглядачі постійно ведуть спостереження за противником з метою своєчасного виявлення переходу його в атаку.

3. Отримавши завдання на марш командир роти крім звичайних питань вивчає по карті:

• маршрут руху;

• його протяжність та прохідність;

• умови здійснення маршу;

• рубежі та час імовірної зустрічі з противником або до яких дій бути готовими;

• місця і час привалів, а також місця, час і порядок дозаправки техніки, прийому їжі та поповнення запасів матеріальних засобів, які витрачаються в ході маршу;

• оцінює маршові можливості штатних і приданих підрозділів;

• визначає допустимі швидкості руху та величину дистанції між машинами по ділянках маршруту і розраховує час руху по кожному з них;

• оцінює характер місцевості, умови захисту і маскування в районах привалів, денного (нічного) відпочинку та зосередження;

• визначає об’єм інженерного обладнання районів та проводить інші необхідні розрахунки, а також визначає порядок спостереження і підтримки зв’язку в ході маршу.

Охорона в підрозділах організовується з метою:

• недопущення проникнення розвідки противника до підрозділів , що охороняються;

• виключення його раптового нападу;

• забезпечення підрозділам вигідних умов для розгортання та вступу в бій.

4. Відділення,переповзанням по 2 чол., з правого флангу,на рубіж окремого дерева. ВПЕРЕД