Eкспортно-імпортної політики України в умовах світової економічної кризи

ВСТУП

За останні роки в економіці України відбулися радикальні зміни, обумовлені досягненням Україною політичної та економічної незалежності і переходом до розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки. Однак розгортання світової фінансової кризи та поширення її ефектів на Україну з вересня зумовило зменшення інвестиційного попиту та обсягів будівництва, спад вітчизняного промислового виробництва, уповільнення притоків довгострокового капіталу, значний відтік короткострокових фінансових ресурсів та падіння експортних надходжень, і як наслідок, суттєве послаблення обмінного курсу гривні.

У звязку з цим, дослідження питань експортно-імпортної політики України в умовах світової економічної кризи набуває особливого значення, що зумовлює актуальність обраної теми та доцільність проведення досліджень для розвитку цього питання.

Обєктом дослідження є зовнішньоекономічна діяльність України.

Предмет дослідження – організаційно-економічні аспекти здійснення експортно-імпортних операцій України.

При написанні роботи застосовувалися загальнонаукові методи пізнання об’єктивної природи процесу експортно-імпортних операцій; метод структурно-логічного аналізу – при побудові логічної структури роботи; статистичні методи (порівняння, групування); горизонтальний (трендовий) аналіз - порівняння фінансових показників за декілька попередніх періодів.

Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні основ організації, розкритті діючої практики зі здійснення експортно-імпортних операцій, а також пошуку напрямків удосконалення цієї діяльності на основі систематизації існуючих пропозицій щодо цього питання.

Для досягнення поставленої мети в роботі ставляться такі завдання:

- дослідити роль експортно-імпортних операцій у системі торгівлі України;

- обґрунтувати доцільність проведення експортно-імпортних операцій;

- проаналізувати сучасний стан експортно-імпортних операцій в Україні;

- провести аналіз діючої практики зі здійснення експортно-імпортних операцій в Україні.

Вказаному питанню приділяється значна увага Кабінету Міністрів України, що знайшло своє відображення у законах «Про Кабінет міністрів України», «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України)», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення правового захисту економічної конкуренції.», «Про внесення змін до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», «Про внесення змін до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур», та інших законодавчих і нормативних документах.

На вирішення цієї проблеми спрямовані дослідження Козака Ю.Г., Румянцева А.П., Одягайло Б.М., Пирець Н.М., Стеценко Ж.В..

Впровадження пропозицій і рекомендацій, наданих в роботі, дозволить українським підприємствам, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, спростити процес здійснення експортно-імпортних операцій за допомогою визначення типу поведінки на зовнішньому ринку. Це надасть можливість організувати експортно-імпортну діяльність в межах національної економіки, яка б відповідала сучасним міжнародним вимогам.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

1. Сутність міжнародної торгівлі та характеристика показників її обсягу та структури

Зовнішня торгівля є важливою і історично першою формою міжнародних економічних відносин. Вона являє собою обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами. Це торгівля однієї країни з іншими країнами світу. Вона складається з ввозу (імпорту) і вивозу (експорту) товарів. В сукупності зовнішня торгівля різних країн утворює міжнародну торгівлю.

В сучасних умовах у міжнародній торгівлі приймають участь всі суб’єкти світового господарства. В її основі лежить міжнародний поділ праці. Розвиток міжнародної спеціалізації виробництва та поглиблення вищеназваного розподілу праці (у виді загального, часткового та одиничного) породжує різноманітність форм і напрямків міжнародної торгівлі. Глибокий вплив на неї справляє науково-технічна революція, що прискорила якісні перетворення всіх елементів продуктивних сил і зрушення в географічній та товарній структурі світових товаропотоків.

Місце міжнародної торгівлі в системі міжнародних економічних відносин визначається тим, що, по-перше, через неї реалізуються результати всіх форм світогосподарських зв’язків – вивозу капіталу, виробничої кооперації, науково-технічного співробітництва. По-друге, розвиток міжнародної торгівлі товарами визначає динаміку міжнародного обміну послугами. По-третє, зростання і поглиблення міжрегіональних та міждержавних взаємозв’язків виступають важливою передумовою міжнародної економічної інтеграції. По-четверте, міжнародна торгівля сприяє подальшому поглибленню міжнародного поділу праці та інтернаціоналізації господарських зв’язків.

Міжнародну торгівлю характеризує велика кількість показників, які можна систематизувати за наступними ознаками:

а) показники обсягів;

б) показники структури;

в) показники динаміки;

г) показники результатів.

Ми у своїй роботі зосередили увагу на двох основних показниках міжнародної торгівлі - показниках обсягів та структури.

Показники обсягів міжнародної торгівлі:

1. експорт – це продаж з вивозом за кордон товарів і послуг. До експорту відносять:

• товари, вироблені, вирощені чи добуті в країні;

• товари, раніше ввезені з-за кордону, що були перероблені, а також товари, переробка яких здійснювалась під митним контролем.

Реекспорт – продаж та вивіз з країни раніше ввезених на її територію товарів, що не піддавались обробці.

2. імпорт – ввезення в країну товарів та послуг.

До імпорту відносять:

• товари іноземного походження із країни-виробника або країни-посередника;

• товари для подальшої переробки під митним контролем.

Реімпорт – ввезення раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались обробці, тобто це експортні операції, що не відбулись. Основною ознакою реімпортних операцій є перетинання вітчизняними товарами митниці двічі: при ввезенні і вивезенні. Товари, що повертаються з виставок і ярмарок, до реімпортуємих не відносяться.

Експорт та імпорт розраховуються кожною країною в натуральних і вартісних показниках. Вартісні показники розраховуються у національній валюті і переводяться в долари США для міжнародного порівняння. Невелика група країн, особливо країни з високою інфляцією, розраховують експорт та імпорт напряму в доларах США. З метою міжнародного порівняння експорт розраховується в світових цінах на момент перетину товаром кордону на базі ФОБ – вільний на борту (FOB – free on board), імпорт – на базі цін СІФ – вартість, страхування і фрахт (CIF – cost, insurance, freight). Оскільки основна частка товарів в міжнародній торгівлі перевозиться морським транспортом, за основу розрахунку цін експорту та імпорту береться транспортування морем.

В результаті відмінності в базі розрахунків сукупна вартість світового експорту статистично буде завжди менше вартості світового імпорту на величину, приблизно рівну сплаті страхової премії на зовнішньоторговий товар, фрахту судна для його перевезення та інших портових зборів.

3. зовнішньоторговельний обіг – сума вартостей експорту та імпорту країни за певний період часу:

ЗТО = Е + І

4. фізичний обсяг торгівлі – оцінка експорту чи імпорту в незмінних цінах одного періоду (як правило, року);

5. генеральна (загальна) торгівля – прийняте в статистиці зовнішньої торгівлі визначення зовнішньоторговельного обігу з включенням транзитних товарів;

6. спеціальна торгівля – чистий зовнішньоторговельний обіг, тобто продукція, ввезена в країну чи вивезена з неї:

СТ = ЗТО – реекспорт – реімпорт

Показники структури:

1. товарна структура – це показники розподілу експорту та імпорту за основними товарними позиціями;

2. географічна структура – розподіл товарного потоку за країнами, групами країн та регіонами світу;

3. інституційна торгівля – розподіл торгівлі за суб’єктами і методами товарного обміну;

4. видова структура – розподіл торгівлі за видами товарного обміну.

2. Особливості експортно-імпортних операцій підприємств України

Важливою складовою міжнародних економічних відносин є міжнародні торговельні відносини між суб’єктами світового господарства в галузі обміну товарами та послугами.

Міжнародна торгівля є однією з найбільш динамічних форм міжнародних економічних відносин. Темпи її зростання на багато вищі, ніж темпи зростання промислового виробництва.

Експортний потенціал не тільки значною мірою визначає можливості держави в цілому та окремих суб’єктів господарювання закуповувати товари по імпорту, а й прямо чи опосередковано впливає на всі інші форми національної участі в міжнародній економічній діяльності. Імпорт забезпечує для виробничих та індивідуальних споживачів, а також для країни, до якої ввозяться товари, низку додаткових переваг та можливостей.

Проблема полягає у формуванні від’ємного сальдо зовнішньоторговельного балансу України.

За 2008р. в Україні експорт товарів склав 67002,5 млн. дол. США, імпорт – 85534,4 млн. дол. США. Порівняно з відповідним періодом 2007р. експорт збільшився на 26,7%, імпорт – на 61,6%. Від’ємне сальдо становило – 18531,9 млн. дол. (за 2007р. – 11421,8 млн. дол.). Коефіцієнт покриття експортом імпорту складав 0,78 (за 2007 рік – 0,81) [13].

Аналізуючи динаміку темпів росту експорту-імпорту товарів та послуг, що наведено на рисунку 1.1., можна зробити висновки про те, що ріст експорту та імпорту товарів з січня 2007 року до липня 2008 року був додатнім, але починаючи з серпня динаміка стала негативною і ми простежуємо спад аж до січня 2009 року, коли обсяги експортно-імпортних операцій були мінімальними. Проте в цей час сальдо торгівлі товарами набуло позитивного значення, але не за рахунок збільшення експорту, а за рахунок суттєвого зменшення імпорту. Це свідчить про недосконалу зовнішньоекономічну політику країни, та неефективність заходів, прийнятих урядом для подолання наслідків економічної кризи.

Рисунок 1.1. Експорт, імпорт та сальдо торгівлі товарами (помісячно), млн. дол. США

З 2006р. в Україні спостерігається формування від’ємного сальдо зовнішньоторговельного балансу в розмірі 12,9 млрд. дол. США (у 2007р. – 11,4 млрд. дол. США, у 2006р. – 3,1 млрд. дол. США, у 2005 році воно було додатним і становило 671 млн. дол. США) [12].

Аналізуючи стан зовнішньої торгівлі України, можемо зробити висновок, що головними напрямами підвищення здійснення експортно-імпортної діяльності підприємств України мають бути:

- створення потужного експортного сектору;

- залучення іноземних інвестицій на основі створення спільного підприємництва, інших форм спільного підприємництва з іноземним капіталом;

- лібералізація і поліпшення товарної структури імпорту;

- гнучка податкова, цінова, депозитна, кредитна, фінансова і валютна політика, що стимулює диверсифікацію експортно-імпортних операцій;

- сприяння заходів щодо інтеграції економіки в європейські і світові господарські об’єднання та організації.

На нашу думку, серед пріоритетів у розвитку експортного сектору має стати агропромисловий комплекс, спрямований, у першу чергу, на країни СНД і партнерів із числа країн, що розвиваються. З цією метою необхідно розвивати виробництво в агропромисловому комплексі та забезпечити високу якість сільськогосподарської продукції, що відповідала б вимогам світових стандартів.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ДІЮЧОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ УКРАЇНИ