2.2. Аналіз платіжного балансу України

Узагальнена оцінка економічного стану країни, ефективності її світогосподарських зв’язків здійснюється на підставі платіжного балансу. Функціонально платіжний баланс відіграє роль макроекономічної моделі, яка систематично відображає економічні операції, здійснені між національною економікою та економіками інших країн світу. Така модель складається з метою розробки та запровадження обґрунтованої курсової та зовнішньоекономічної політики країни, аналізу і прогнозу стану товарного та фінансового ринків, двосторонніх та багатосторонніх зіставлень, наукових досліджень тощо. На підставі фактичних даних про стан платіжного балансу міжнародними фінансовими установами, зокрема Міжнародним валютним фондом, приймаються рішення про надання конкретним країнам фінансової допомоги для стабілізації платіжного балансу та подолання його дефіциту [13].

З 2008 року розвиток зовнішньоекономічного сектору України зазнав значних змін. Так, протягом 2008 – першої половини 2009 років продовжились і навіть посилились тенденції минулих років:

(1) надвисокі темпи зростання вартісних обсягів експорту та імпорту насамперед внаслідок стрімкого підвищення цін на світових товарних ринках,

(2) розширення дефіциту товарного балансу через розігрітий внутрішній попит та укріплення реального обмінного курсу,

(3) значні обсяги надходжень за фінансовим рахунком, в першу чергу прямих іноземних інвестицій та довгострокових кредитів, що дозволяли не тільки фінансувати зростаючий дефіцит поточного рахунку, а й збільшувати міжнародні резерви.

Однак розгортання світової фінансової кризи та поширення її ефектів на Україну зумовило уповільнення притоків капіталу, значний відтік короткострокових фінансових ресурсів та падіння експортних надходжень, і як наслідок, суттєве послаблення обмінного курсу гривні (рис. 2. 1.) [13].

Рис. 2.1. Реальний ефективний обмінний курс гривні та товарний баланс

Наприкінці 2008 року обвальне падіння світового попиту, зниження цін на світових товарних ринках, спад вітчизняного промислового виробництва призвели до різкого падіння вартісних обсягів експортних поставок.

У І кварталі 2009 року експорт товарів, становив лише 8.5 млрд. дол. США, що на 39.2% нижче ніж у відповідному кварталі 2008 року та на 37.7% нижче ніж у попередньому кварталі. Через світову економічну кризу та зниження світового попиту значно зменшились фізичні обсяги експорту. Навіть девальвація гривні та відповідне підвищення цінової конкурентоспроможності вітчизняних товарів не компенсувало негативних наслідків стагнації світових товарних ринків.

У ІІ кварталі 2009 року експорт товарів становив 9.2 млрд. дол. США, що вдвічі (на 51.5%) менше ніж у відповідному кварталі 2008 року. Не зважаючи на зростання обсягів експорту порівняно з попереднім кварталом на 8.6%, експорт товарів, скоригований на сезонний фактор, продовжував скорочуватись – на 5.2%. Однак слід зазначити, що це падіння суттєво уповільнилось – у І кварталі сезонно згладжене скорочення експорту за квартал становило 37.9%. Динаміка експорту товарів наведена на рисунку 2.2. [13].

Рис. 2. 2. Експорт товарів, зміна до відповідного періоду попереднього року, %

Наслідки фінансової кризи (стрімке падіння курсу гривні, недоступність кредитних ресурсів, зокрема для фізичних осіб, зменшення інвестиційного попиту та обсягів будівництва) призвели до різкого скорочення місячних обсягів імпорту у листопаді-грудні 2008 року до середньомісячного рівня 2007 року.

У I кварталі 2008 року в Україну було імпортовано товарів на загальну суму 9.6 млрд. дол. США, що на 48.3% менше ніж у відповідному кварталі 2008 року та на 44.5% менше ніж у IV кварталі 2008 року, що перш за все було зумовлено зменшенням фізичних обсягів імпорту внаслідок істотного скорочення внутрішнього попиту та подорожчання імпортованих товарів. У ІI кварталі 2009 року в Україну було імпортовано товарів на загальну суму 10.1 млрд. дол. США, що на 56.2% менше, ніж у відповідному кварталі 2008 року. Порівняно з попереднім кварталом обсяги імпорту збільшились на 7.9%, однак за виключенням сезонної компоненти імпорт товарів продовжував скорочуватись (на 3.2%). Динаміка імпорту товарів наведена на рисунку 2. 3. [13].

Рис. 2. 3. Імпорт товарів, зміна до відповідного періоду попереднього року, %

В цілому за 2008 рік від’ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу збільшилось до 12.9 млрд. дол. США або 7.1% від ВВП (порівняно з 5.3 млрд. дол. США та 3.7% від ВВП у 2007 році) насамперед, через зростання дефіциту товарного балансу (до 17 млрд. дол. США) та від’ємного сальдо доходів (до 1.5 млрд. дол. США).

За два квартали 2009 року динаміка статей платіжного балансу, що відображають фінансові потоки більш фундаментального характеру, була позитивною. Це призвело до майже повного збалансування поточного рахунку та зниження дефіциту фінансового рахунку і від’ємне зведене сальдо платіжного балансу скоротилось та становило 2.1 млрд. дол. США.

У II кварталі 2009 року відбулось майже повне збалансування рахунку поточних операцій – дефіцит становив лише 54 млн. дол. США (порівняно з 696 млн. дол. США у І кварталі). Основним фактором покращення стану поточного рахунку стало формування значного додатного сальдо за поточними трансфертами (1.1 млрд. дол. США). З іншого боку, дефіцит товарного балансу залишався досить низьким – 946 млн. дол. США (порівняно з 4.5 млрд. дол. США у ІІ кварталі 2008 року) внаслідок продовження дії ефектів девальвації гривні та суттєвого скорочення внутрішнього попиту.

Для покриття дефіциту зведеного платіжного балансу та протидії подальшій девальвації обмінного курсу гривні, Національний банк України активно використовував свої резервні активи. Рахунок поточних операцій зображено на рисунку 2.4. [13].

Рис. 2. 4. Рахунок поточних операцій

РОЗДІЛ 3

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКСПОРТУ В УКРАЇНІ