4. Загальна х-ка моделей управління

Англоамериканська модель корп. упр-ня

Учасниками реалізації такої м-лі є : акціонери, керівники, рада директорів, біржі, уряд. Країни розповсюдження – США, Велика Британія, Канада, Австралія, Нова Зеландія.

Характерні риси:

-широке представництво індивідуальних і незалених акціонерів (аутсайдерів)

- велика роль ринку фіктивного капіталу

- наявність інвестиц. і комерц. банків

- чітко розроблена законодавча база.

У стр-рі володіня акціями в м-лі перевага надається індивідуал. і інституціонал. інвесторам . Моніторинг діял – за допомогою сигнал. ф-цій ринку фіктивного капіталу,а форма фінансування – через ринок цін. паперів.

У складі Ради директорів інсайдери – ос., що працюють у корпорації або тісно з нею пов’язані.

Взаємовідносини між учасниками : акціонери можуть здійснювати своє право голосу поштою або за дорученням . Інституціональні інвестори стежать за діял корпорації (інвест фонди, аудитори ) .

Західноєвропейська модель корп упр-ня

Країни розповсюдження – Нім., Австрія, Нідерланди, Скандинавія, частково в Бельгії, Франції . Учасники її реалізації є банк, правління, спостережна рада, працівники .

Характерні риси :

ключова роль банків- представництво і контроль на рівні всіх компонентів корп упр-ня і фінансування ;

стр-ра упр-ня на осн контактів банків і корпорацій.

Стр-ра володіння акціями: перевага банків і корпорацій , фінансові інститути контрол. понад 60% акцій корпорацій. Моніторинг– переважно банківський, на постійній основі.

Особ. м-лі – двоступенева с-ма упр-ня: спостережна рада і виконавча рада. Спостер. рада призначає і розпускає правління, затверджує рішення керівника. Виконавча – формує і реаліз. корп політику.

Схваленню акціонерів підляг. такі дії : розподіл доходу, ратифікація рішень спостереж . ради і правління, вибори спостереж . ради .

Взаємини між учас. : більшість акцій корпорацій – акції на пред’явника . Банки розпоряджаються голосами за їх згодою. Обов’язковою є присутність на зборах або дручення цього права банку.

Японська модель корпоративного управління.

Японська модель являє собою самодостатні, універсальні багатогалузеві екон. комплекси,які включають у свою структуру фін.установи (банки, страхові, трастові компанії)торг.фірми,а також виробничі під-ва,що складають певний спектр галузей госп-ва. Широке викор-я корпораціями залучених коштів-одна з причин япон.екон.досягнень. Япон.модель має спільні риси з німец.моделлю стосовно міцних ієрархічних або мережних фін.-госп.зв»язків афілійованих компаній. Ця мережа хар-ся загальним позиковим акціонерним капіталом, торгівлею т.і п.та неформальними діловими контактами. Інша характерна риса япон.моделі-тісна взаємодія корпорацій з державою.В япон.моделі основними учасниками корпоративних відносин є: ключовий банк,афілійовані компанії, фін.промислові групи,мен-ри й уряд.Взаємодія цих учасників спрямована на кооперацію встановленя ділового контакту ,а не на конкур-ю і в англо-амер.моделі. Япон.сис-ма упр-ня спирається на спільну для усіх учасників базу розуміння корпоративних цінностей таких як співробітництва всіх рівнів ланок упр-ня,підтримка корпоративного духу узгодження конфліктних ситуацій в інтересах фірми.

Перехідна модель кор.поративного упр-ня.

Діапазон нац..моделей,що формуються у країнах з перехідною економікою,надто широкий,тому часом викор-ся досить різні підходи.З одного боку,домінуючою є орієнтація на чітко розмежоване і детальне корпоративне законод-во у міру роз-ку реальних процесів і практики корпор-го упр-ня.Це країни які першими розпочали приватизацію-Росія,Литва,Польща,Угорщина.Можна зазначити,що у країнах з перехідною економікою менше поширені вимоги щодо схваленя акціонерами великих випусків акцій і укладеня за наявності конфлікту інтересів між компаніями і їх директорами та іншими посадовими особами.Дві можливі вимоги нормативної бази про АТ- пропорційне представництво в раді директорів та право акціонерної меншості продати належні їм акції при контрольних умовах-мають місце в небагатьох країнах.Зараз в Укр. розроблені принципи корпорат.упр-ня,але вони не мають нормативного характеру. До найбільш слабких місць корпорат.упр-ня у країнах з перехідною економікою можна віднести:недосконале законодавче забезпеченя,слабкість фондових ринків,фіктивні засновництва,порушеня прав акціонерів у ході реорганізації і консолідації компанії,порушеня вимог розкриття інформації,трансферне ціноутворення,здійснення фіктивних банкрутств із наступним скуповуванням активів,що продаються

Система аутсайдерів

Аутсайд.сис-ма характ-ся широкою акціонерною власністю,яка є досить розпорошеною і тому вплив на прийнятя рішень великою мірою залежить від мен-рів,застосув.різних форм перехопленя контролю за корпор-ією.Існує в США,Великобритан.Переваги:-орієнтація на підвищ.вартості компанії її прибутковості в коротк.періоді;-висока гнучкістьсис-ми упр-ня;-пристосув.компанії до мобільності зовн.середовища.;-іннов.і достатня ризиковість проектів.Недоліки:-наявність воржих злиттів і поглинань;-переоцінений фондовий ринок і як наслідок-«перегріта»економіка.

Сис-ма інсайдерів.

Інсайдервизнається фіз..або юрид особа,яка має значний пакет акцій у власності.Переваги:-орієнтація на довгостр.роз-к.компанії;-стабільність внутр.і зовн.факторів;-невеликі ризики банкрутсв і руйнівних “конфліктів інтересів»;-стабільні партнерські відносини в групі акціонерів-інсайдерів(стратегічні альянси);-ефективний контроль за інсайдерами,зокрема за мен-рами компанії.Недоліки:-темпи зростаня і прибутковість західноєвроп.і япон.компаній нижчі ніж америк.;-слабке впровадж.інновац.та інвестиц.проектів..