13.Фактори, що обмежують конкуренцію.

Існує 2 групи обмежень конкуренції:

Штучно створені:

*Дискримінація п-в з боку органів держ влади

*Анти конкурентні дії суб’єктів госп-я

*Фактори, які обмежують конк-ю

Методи дискримінації органів держ влади:

*Заборона створення нових п-в

*Встановлення обмежень на різні види д-ті

*Встановлення обмежень на в-во певних видів товарів

*Примушення до пріоритетного укладання договорів

*Примушення до першочергової доставки до певного кола споживачів

*Надання держ органами субсидій, субвенцій, дотацій

*Встановлення квот, ліцензій і митних тарифів

*Обмеження на інвестиційну д-ть.

До обмежень, які виникають внаслідок анти конкурентних узгоджених дій суб’єктів госп-я належать:

*Встановлення контролю над різними ринками збуту

*Встановлення та підтримка монополістами демпінгових цін

*Розподіл ринків збуту за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом реаліз товарів, та колом спож-в.

*Укладання неправомірних угод щодо монопольних цін, знижок, надбавок, доплат, націнок і т.д.

До бар’єрів, які обмежують конкуренцію належать:

*Держ регулювання цін, тарифів

*Надання пільг, дотацій, субсидій певним категоріям населення

*Держ фін-я монопольних утворень

*Обмеження доступу на валютний ринок

*Нерозвинутість банківської системи

*Нерозвинутість ринкової інфраструктури держави.

14.Державна політика у сфері розвитку економічної конкуренції направлена на:

• обмеження монополізму в господарській діяльності;

• здійснення заходів щодо демонополізації'.економіки;

• фінансову, матеріально-технічну, інформаційну таконсультатив-ну підтримку суб'єктів господарювання органами державної влади та управління;

• запобігання будь-яких неправомірних дій, які можуть мати не­гативний вплив на конкуренцію;

• державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України. Державна політика у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження

монополізму в господарській діяльності, здійснення заходів щодо

демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної,

інформаційної, консультативної та іншої підтримки суб'єктів

господарювання, які сприяють розвитку конкуренції, здійснюється

уповноваженими органами державної влади, органами місцевого

самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та контролю.

15.Зловживання монопольним становищем на ринку

Монопольним вважається становище суб`єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 %, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

Монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище СГ , якщо його частка на ринку товару становить 35% або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам.

Вважається, що кожен із 2 чи більше СГ займає монопольне становище на ринку товару, якщо стосовно певного виду товару між ними немає конкуренції або є незначна конкуренція. Монопольним вважається становищем із кількох суб`єктів господарювання, якщо стосовно них виконуються такі умови:

• сукупна частка не більше ніж 3 субєктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільша частка на ринку, перевищує 50%;

• сукупна частка не більше ніж 5 субєктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільша частка на ринку, перевищує 70%;

Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема визнається:

- встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

• застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з СГ, продавцями чи покупцями без об`єктивно виправданих на те причин;

• обумовлення укладання угод прийняттям СГ додаткових зобов`язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у п-цькій д-сті не стосується предмета договору;

• обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим СГ, покупцям чи продавцям;

• часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання;

• суттєве обмеження конкурентоспроможності СГ на ринку без обєктивно виправданих на те причин;

• створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших СГ.