16.Сутність підприємницького ризику. Види ризикових ситуацій.

П-ницька д-сть є ризиковою, тобто дії учасників п-ництва не можуть бути з повною визначеністю розраховані і здійснені. Багато рішень в п-ницькій д-ості доводиться приймати в умовах невизначеності. П-ницький ризик – це ризик, що виникає при будь-яких видах п-ницької д-ості, пов’язаних з виробництвом продукції, товарів і послуг, їх реалізацією; товарно-грошовими і фінансовими операціями; комерцією, а також здійсненням науково-технічних проектів. У економічній літературі часто не робиться відмінностей між поняттями «ризик» і «невизначеність». Насправді перше характеризує таку ситуацію, коли настання невідомих подій досить ймовірне і може бути оцінено кількісно за допомогою економіко-математичних, статистичних методів, а друге — коли вірогідність настання таких подій оцінити наперед неможливо.

Оцінка ризику і вибір рішення багато в чому залежать від людини, що його приймає. Одна і та ж ризикована ситуація характеризується різними п-цями неоднаково, оскільки ризик сприймається суто індивідуально.

У ухваленні п-цем рішення, пов'язаного з ризиком, важливу роль грає його інформованість, досвід, кваліфікація, ділові якості. П-ець схильний до ризикованих рішень в тому випадку, якщо упевнений в професіоналізмі виконавців. Також готовність йти на ризик неабиякою мірою визначається під впливом результатів реалізації, попередніх рішень, прийнятих в тих же умовах.

Ризикові ситуації бувають:

1. Визначені, коли є повна інформація про фактори ризику, що створюють ризикову ситуацію.

2. Невизначені, коли така інформація відсутня повністю або частково; невизначені ситуації називають просто " невизначеність". Стан невизначеності є одномоментним зрізом ризикової ситуації. Можна розгадати об'єктивну і суб'єктивну невизначеність. Об'єктивна невизначеність, коли є часткова або відсутня інформація про внутрішні фактори суб'єкта господарювання, що утворюють ризикову ситуацію. Суб'єктивна невизначеність, коли є часткова або відсутня зовсім інформація про зовнішні фактори, що утворюють ризикову ситуацію.

17 Методи управління ризиком.

Метод аналогій передбачає використання даних по інших проектах, які вже виконані. Цей метод використовується страховими компаніями, які постійно публікують дані про найбільш важливі зони ризику та понесені витрати. Експертний метод, який відомий як метод експертних оцінок, стосовно підприємницьких проектів може бути реалізований шляхом вивчення думок досвідчених керівників та спеціалістів. При цьому доцільно встановити показники найбільш допустимих, критичних та катастрофічних втрат, маючи на увазі як їх рівень так і ймовірність.

Розрахунково-аналітичний метод базується на теоретичних уявленнях. Хоча прикладна теорія ризику добре розроблена лише для страхового та грального ризику. Статистичний метод спочатку використовувався в системі ПЕРТ (PERT) для визначення очікуваної тривалості кожної роботи та проекту в цілому. Останнім часом найбільш застосовуваним став метод статистичних випробувань (метод “Монте–Карло”). До переваг цього методу відносять можливість аналізувати та оцінювати різні шляхи реалізації проекту.