19. Взаємозв'язок стратегічного й оперативного управління, управлінської стратегічної інфраструктури й організаційної культури.

Порівняльна характеристика стратегічного і оперативного управління Місія:

СУ: Існування підприємства в довгостроковій перспективі за допомогою встановлення динамічного балансу з оточенням.

ОП: Виробництво товарів і надання послуг з метою отримання прибутку.

- Концентрація уваги менеджменту :

СМ: Погляд на зовнішнє оточення, пошук нових можливостей в конкурентній боротьбі і адаптація до змін.

ОП: Погляд всередину підприємства, пошук шляхів більш ефективного використання ресурсів.

-Врахування фактору часу:

СМ: Орієнтація на довгострокову перспективу.

ОП: Орієнтація на короткострокову і середньострокову перспективу.

-Основи системи управління:

СМ: Люди, системи інформаційного забезпечення, ринок.

ОП: Функції і організаційні структури, процедури, техніка, технологія.

-Підхід до управління персоналом:

СМ: Робітники як основа підприємства, її головна цінність і джерело благополуччя.

ОП: Погляд на робітників як на ресурс підприємства, на виконавців окремих дій.

20. Основні етапи формування ОСУ стратегічного типу. Ознаки неадекватної вимогам стратегічного управління ОСУ. Найкращою є організаційна структура, яка відповідає: розміру та галузевій належності підприємства, динамізму й складності виробничо-управлінського апарату та зовн-го с-ща, а також особовому складу, кваліфікації та досвіду персо­налу, що працює на п-ві. Для побудови ОСУ практика менеджменту відпрацювала piзнi методи організаційного проектування. Процес організаційного проектування складається з таких стадій: аналіз, розробка, функціонування, які, в свою чергу, охоплюють великий перелік необхідних типів робіт. Загальна схема процесу організаційного проектування:

1. Аналіз факторів зовн та вн сер-ща: вивчення поч рівня кваліфікації персоналу; вивчення нормальної системи упр-ня комунікацій, форми та методи вир-ва і упр-ня, що викор-ються на п-стві, визначення обмежень діючих оюєктивних критеріїв та факторів 2. Обстеження та аналіз діючої ОСУперелік цілей та завдань, функцій і робіт, які забезпечують досягнення цілей розподіл функцій та робіт за рівніми упр-няформув-ня (вдосконалення) стр-рних підрозділів та змісту їх роботивстановлення рац взаємозв’язків між стр-рними підрозділами та посадовими особамирозробка варіантів ОСУ 3. Стратегії розвитку підпр-ва формування сис-ми цілейрозробка вимог до ОСУвизначення критеріїв та конфігурації Після визначення всіх вимог і обмежень приймають рішення щодо затвердження проекту ЛСУ.

Управлінське консультування

1.Виникнення та тенденції розвитку інституту консультування

Консалтинг як самостійна професійна діяльність своїм виникненням зобов’язаний менеджменту. Розвиток управлінської науки другої половини ХІХ ст. позначений іменами Фредеріка Тейлора, Генрі Ганта, Харрінтона Емерсона, Френка і Ліліан Гілберт та іншими. З пожвавленням промисловості та загостренням конкурентної боротьби очевидної цінності набув так званий четвертий фактор виробництва — інформація. Перша консалтингова фірма («Служба ділових досліджень») з’явилась на початку ХХ ст. в Чикаго. Пізніше соціолог Елтон Мейо своїм відомим готорнським експериментом започаткував розвиток мотиваційних концепцій управління персоналом, а вже у 1925 році Джеймс О.Мак-Кінсі організував консалтингову фірму, яка надавала фінансово-аналітичну та бухгалтерську допомогу.

Сьогодні в Україні працює понад 300 вітчизняних консалтингових фірм, з яких 42% займаються виключно наданням послуг з питань управлінського консультування, відкриті представництва провідних консалтингових фірм, що є лідерами консультаційного бізнесу, в тому числі «великої п’ятірки». Серед українських організацій, котрі вважаються консалтинговими, 42% займаються тільки консультуванням, 30% — присвячують консультуванню лише 80% загального обсягу продажу. Окрім того, третина учбових організацій має власні консультаційні підрозділи. Незважаючи на те, що значна кількість компаній відчуває необхідність консультаційної допомоги з питань управління, попит на консалтингові послуги в Україні залишається низьким.