15. Аналіз фінансового стану акціонерного товариства.

На підставі отриманих облікових даних аудитор може здійснити аналіз показників фінансового стану акціонерного товариства та підприємства - емітента облігацій (крім банків), а саме: коефіцієнта абсолютної ліквідності, коефіцієнта загальної ліквідності, коефіцієнта фінансової стійкості (чи незалежності або автономії), коефіцієнта покриття зобов'язань власним капіталом. Аудитор у разі потреби може розрахувати інші показники.

Важливою складовою фінансового аналізу підприємства будь-якої сфери діяльності й форми власності має бути оцінка його прибутковості. Для цього доцільно використовувати шість показників, розраховуючи їх у визначеному нижче порядку:

1. Прибутковість інвестицій у звичайні акції

2. Прибутковість інвестицій у фірму

3. Головний показник прибутковості

4. Прибутковість активів

5. Оборотність матеріальних активів

6. Прибутковість реалізації

Аналіз зазначеного комплексу із шести показників дасть змогу оцінити прибутковість підприємства за основними її складовими і зробити висновки щодо резервів її зростання.

Обов'язковою і важливою складовою фінансового аналізу має бути оцінка показників рентабельності підприємства. Таку оцінку доцільно здійснювати за 7 показниками у визначеному нижче порядку:

1. Рентабельність продажу

2. Рентабельність основної діяльності

3. Рентабельність основного капіталу

4. Рентабельність власного капіталу

5. Період окупності власного капіталу

6. Рентабельність усього капіталу підприємства

7. Рентабельн ість перманентного капіталу

Оцінка рентабельності за переліченими показниками дасть можливість охарактеризувати такі її складові: рентабельність продажу, основної діяльності, основного власного перманентного і усього капіталу підприємства.

Оскільки в останні роки значного поширення набула акціонерна форма власності, важливою складовою фінансового стану відкритих і закритих акціонерних товариств має стати аналіз показників акціонерного капіталу. Для цього доцільно використовувати такі 6 показників:

1. Прибутковість акцій

2. Дохід на звичайну акцію

3. Цінність акції

4. Рентабельність акції

5. Дивідендний вихід

6. Коефіцієнткотирування акції

Аналіз такого комплексу показників у динаміці дасть змогу визначити, чи приносить акціонерам вкладання коштів в акціонерний капітал належні прибутки, і якщо ні - з'ясувати причини низької ефективності акціонерного капіталу.

До основних напрямів аналізу фінансового стану підприємства відносяться: аналіз і оцінка господарського потенціалу підприємства; аналіз і оцінка фінансової рівноваги підприємства; аналіз і оцінка прибутковості підприємства.

Менеджмент організацій

1.Організація як система та об’єкт управління.

Організація – це соц. утворення з визначеними межами, яке свідомо координується і функціонує на пост. основі для досягнення заг. мети. Організацію розуміють як:1.)стан,2.)систему,3.)процес.

Організація як система х-ся: цілісністю і подільнітю. Система – це об’єднання окр. самост. частин, кожна з яких володіє хоча б 1 властивістю, що забезпечує досягнення мети системи. Властивості: здатність до взаємодії, елементарний склад, упорядкованість, цілісність, структурованість. Функціонування системи забезпечується зв’язками між її елементами. Види зв’язків: функціонально-необхідні; синергетичні; надлишкові.

Стан системи – це організованість, тобто наявність певного порядку чи ступеня організованості системи у т. ч. і в її побудові та функціонуванні.

Організація процесу управління припускає встановлення:1. Послідовності виконання його етапів і робіт; 2. Тимчасових меж виконання робіт певного виду і їхнє регулювання і виконання;3. Порядок надходження інформації;4. Порядок участі ланок у процесі управління;5. Процедури процесу управління.

Заг. характеристики організації: 1.)Б-я організація – це система, що може бути піддана аналізу та синтезу і керована певними принципами;2.)подібні системи - динамічні, тому потрібно враховувати їх природу,що змінюється;3.)елементи кожної системи функціонально об’єднані;4.)Організація видає вихідну продукцію, спрямовану на досягнення мети. У складі системи існує 2 підсистеми: керована(те, чим керують) і керуюча(те, хто керує) – аналогічні поняття: суб’єкт і об’єкт.

До основних законів розвитку організації відносять:з-н синергії, єдності аналізу і синтезу, пропорційності, композиції, самозбереження, організованості, онтогенезу.

2.Характеристика організаційних форм підприємств в Україні.

В Україні можуть діяти підприємства таких видів: приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи; колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства; господарське товариство; підприємство, яке засноване на власності об'єднання громадян; комунальне підприємство, засноване на власності відповідної територіальної громади; державне підприємство, засноване на державній власності, в тому числі казенне підприємство. Відповідно до обсягів господарського обороту підприємства і чисельності його працівників (незалежно від форм власності) воно може бути віднесено до категорії малих підприємств. До малих підприємств належать новостворювані та діючі підприємства: у промисловості та будівництві - з чисельністю працюючих до 200 чоловік; в інших галузях виробничої сфери - з чисельністю працюючих до 50 чоловік; у науці і науковому обслуговуванні - з чисельністю працюючих до 100 чоловік; у галузях невиробничої сфери - з чисельністю працюючих до 25 чоловік; у роздрібній торгівлі - з чисельністю працюючих до 15 чоловік. Підприємства можуть об'єднуватись в: асоціації - договірні об'єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності. Асоціація не має права втручатися у виробничу і комерційну діяльність будь-кого з її учасників; корпорації - договірні об'єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників; консорціуми - тимчасові статутні об'єднан ня промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети; концерни - статутні об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємств; інші об'єднання за галузевим, територіальним та іншими принципами. Іноземне підприємство – це організаційно-правова форма підприємства з місцезнаходженням в Україні, створеного як суб'єкт права згідно із законодавством іноземної держави, майно якого повністю є у власності іноземних громадян, юридичних осіб або держави. Акціонерне товариство з точки зору індивідуального підприємця, є оптимальною формою організаційно-правового оформлення підприємницької діяльності, т.я. по зобов’язаннях товариства акціонер не несе відповідальності. Він несе відповідальність тільки в розмірі свого внеску в статутний фонд. Розрізняють відкриті і закриті товариства. Якщо акції не можуть вільно продаватись на фондовому ринку, то називаються ЗАТ, › 50 осіб повинно трансформуватись у відкрите шляхом перереєстрації. Корпорація – це акціонерне товариство – це така форма об’єднання підприємств (або власників капіталу для спільного ведення господарської діяльності шляхом об’єднання капіталу з метою одержання прибутку. Для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити об’яву про намір створити акціонерне товариство, зробити підписку на акції, провести установчі збори, зареєструвати акціонерне товариство.