61. Основні форми та методи проведення спостережень.

Виокремлюють такі форми спостережень.

За характером навколишнього середовища: польові (тобто за звичайних умов, наприклад біля прилавка магазину) та лабора­торні (у штучно створених умовах).

За мірою стандартизації — стандартизоване або вільне. Стан­дартизоване (або структуроване) спостереження — це метод, за якого дослідник заздалегідь визначає, яка саме поведінка ви­ступатиме об'єктом спостереження, а також визначає методи, за допомогою яких її можливо оцінювати. Решту виявів поведінки об'єкта ігнорують. Це збільшує точність отримуваної інформації й уможливлює використання структурованого спостереження в підсумковому дослідженні під час перевірки гіпотез. Вільне (або неструктуроване спостереження) передбачає реєстрацію всіх явищ, пов'язаних з об'єктом спостереження без попереднього уточнення їх. З огляду на це його застосовують у пошукових до­слідженнях, а результати потлумачують як гіпотезу, що підлягає подальшій перевірці.

Залежно від міри залученості об'єкта спостереження: прихо­ване (коли об'єкти не поінформовані про спостереження за ни­ми) та відкрите (коли поінформовані).

За способом здійснення та місцем спостерігача: особисте спо­стереження (коли дослідник постійно фіксує все, що відбуваєть­ся з об'єктом) та спостереження із використанням технічних засобів (фіксація результатів за допомогою спеціальних при­строїв).

За повнотою охоплення — суцільне чи вибіркове (за окре­мими об'єктами генеральної сукупності).

За частотою: разове, періодичне, поточне.

Крім цього, в спеціальній літературі вирізняють пряме або опосередковане спостереження. За прямого спостереження за допомогою різних засобів безпосередньо фіксується поведінка об'єкта. За опосередкованого спостереження аналізують ре­зультати певної поведінки, а не саму поведінку. Із цією метою використовують такі методи спостережень:

> аудит споживчих запасів (дослідження залишків певних продуктів та їхніх марок у домогосподарствах);

> контент-аналіз (дослідження основних параметрів комуні­кативного зв'язку, наприклад частота появи реклами товару кон­кретної торгової марки у ЗМІ);

> аналіз слідів (методика збирання інформації за фізичними ознаками чи іншими свідченнями того, що досліджувана подія відбулася, наприклад, дослідження побутових відходів з метою виявлення частоти споживання марок певних товарів, аналіз підлоги в музеях з метою визначити які виставки є більш популярними)

> особистий нагляд (При особистому спостереженні спостерігач записує все що відбуваються з об'єктом події за мірі їх надходження. Він не намагається контролювати або направляти події, що відбуваються з об'єктом спостереження. Він просто записує все, що відбувається в природних (наприклад, в магазині) або в штучних умовах (у дослідному центрі). Наприклад, спостерігач може записувати число відвідувань і спостерігати за потоками покупців в універмазі)

> спостереження з використанням технічних засобів (турнікети, камери на робочих місцях, аудіометр(визначає який канал тб включений), штрих коди на товарах)