57. Кінцеве національне споживання: визначення, зміст, значення.

Споживання (С) відображає видатки домогосподарств на купівлю споживчих товарі та послуг. Існує багато чинників, від яких залежить величина споживання. Основний – після податковий дохід (DI). В умовах економіки закритого типу, коли відсутні податки, післяподатковий дохід дорівнює ВВП, тобто DI=Y. Оскільки заощадження – та частина після податкового доходу, яка не йде на споживання, то це означає, що він є також і основним чинником особистих заощаджень (S): S=DI-C.

Національне кінцеве споживання включає: витрати на кінцеве споживання домашніх господарств; витрати на кінцеве споживання органів державного управління; витрати на кінцеве споживання некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства.

58. Номінальний та реальний ввп. Індекс цін та дефлятор ввп.

Номінальний ВВП – це обсяг вир-тва, який вимірюється в поточних цінах, тобто в цінах, які існують на момент вир-тва.

ВВП_н=∑p_iq_i, де

p_i – обсяг вир-тва і-го тов. в поточному році;

q_i – ціна тов. в поточному році.

Процеси, що впливають на величину ВВП_н:

1) динаміка обсягу вир-тва;

2) динаміка рівня цін;

Реальний ВВП – це обсяг вир-тва, який вимірюється в сталих цінах, тобто на величину цього показника впливає лише зміна обсягів вир-тва.

ВВП_р=∑p₀q_i, де

p₀ – ціна і-го тов. в базисному році.

ВВП_р=ВВП_н / І_ц •100% , де І_ц – індекс цін.

Звідси випливає , що Зміна ВВП_р, % = Зміна ВВП_н, % - Зміна І_ц, %.

Дефлятор ВВП, або індекс ВВП — індекс цін, який використовується для коригування номінального ВВП з урахуванням інфляції або дефляції і одержання на цій основі реального ВВП:

дефлятор ВВП = (номінальний ВВП / реальний ВВП) ⋅ 100 %.

Безперечно, що індекс споживчих цін та дефлятор ВВП дають різну характеристику зміни рівня цін. Це пояснюється тим, що між цими двома індексами існує три суттєві відмінності: • дефлятор ВВП відображає зміну цін на всі вироблені товари та надані послуги, а індекс споживчих цін – тільки на ті товари, що входять до складу споживчого кошика; • дефлятор ВВП не відображає зміну цін на імпортні товари, оскільки імпорт не входить до складу ВВП. • дефлятор ВВП є поточно зваженим, а індекс споживчих цін є базисно зваженим.

59. Грошово-кредитне регулювання економіки. Механізм антиінфляційної політики.

Грошово - кредитне регулювання економіки – вплив держави на споживчий та інвестиційний попит шляхом застосування заходів, спрямованих на зміну грошової маси і відсоткових ставок. Реалізацію цих заходів здійснюють спільно Центральний банк та Міністерство фінансів. Для пожвавлення господарської активності, в межах грошово-кредитного регулювання, проводиться т. з. кредитна експансія, політика “дешевих грошей”, яка виявляється в пропозиції кредитів суб’єктам господарювання під відносно невеликі відсотки. Для стримання темпів росту з метою недопущення розбалансування економіки, проводиться політика т. з. кредитної рестрикції, політика “дорогих грошей”, яка пов’язана із зростанням відсотків за кредит.

Антиінфляційна політика – комплекс взаємопов’язаних напрямів, засобів і важелів держави й центрального банку країни з метою запобігання високим темпам інфляції та управління нею на незагрозливому для стабільності економічної системи рівні, а також досягнення збалансованості між темпами зростання маси та темпами зростання економічних благ.

Основні напрями:

1) Неокласичний, який передбачає поступове пославлення державного регулювання економіки, максимальне використання ринкових важелів антиінфляційної політики за допомогою кредитно-грошових важелів;

2) Кейнсіанський, який переважно орієнтується на державні важелі боротьби з інфляцією та підпорядковану роль у цьому процесі ринкових механізмів.