- •Рівноважний ввп в умовах неповної та повної зайнятості.
- •Інвестиції та фактори інвестування.
- •Характеристика системи національних рахунків.
- •Розкрийте зміст функції заощадження (за допомогою графіка).
- •Структура економічного циклу.
- •Джерела економічного зростання в моделях Харрода-Домара та Солоу.
- •Теорії економічного зростання: маржиналізм та структуралізм
- •Зміст кривої Лоренца.
- •Особливості безробіття в Україні.
- •Модель економічного зростання Солоу. “Золоте правило”.
- •Кейнсіанський механізм державного регулювання економіки.
- •Суть, характеристика та відмінні риси ввп і внп.
- •Фінансові посередники на грошово-кредитному ринку.
- •Вплив держави на економічний кругообіг.
- •Теорія “постійного доходу” м. Фрідмена.
- •Фактори інвестиційного попиту. Крива сукупного попиту на інвестиції
- •Гранична схильність до споживання та заощадження.Недоходні фактори споживання і заощадження.
- •Аналіз потоків витрат, доходів та продуктів в моделі кругообігу в умовах чистого ринку та змішаної економіки.
- •Позитивна і нормативна функції макроекономіки.
- •Відображення механізму функціонування сучасної економіки у класичній, кейнсіанській та монетаристській теорії.
- •Аналіз основних факторів, які впливають на споживання та заощадження.
- •Розходження між кейнсіанською та монетаристською теоріями.
- •23. Напрямки здійснення програмного методу регулювання зайнятості населення.
- •23.Роль окремих міжнародних організацій у системі міжнародних економічних відносин.
- •25.Економічне зростання і економічний розвиток.
- •26. Перспективи вступу України в єс та єеп.
- •27. Теоретичні засади макроекономіки: класична та кейнсіанська теорії.
- •28. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •29. Альтернативні теорії макроекономічного регулювання.
- •30. Індикатори циклічних коливань в економіці.
- •31. Пізнавальна і практична функції макроекономіки.
- •32. Зміст функції споживання,її графік
- •33. Макроекономіка в системі економічних наук. Об'єкт і предмет макроекономіки.
- •34. Макроекономічний кругообіг в умовах ринку. Модель взаємодії між суб'єктами ринку.
- •35. Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції.
- •36. Вплив збільшення державних закупок на ввп ( поясніть за допомогою графіка).
- •37. Основні причини та особливості інфляції в Україні.
- •38. Історичний розвиток макроекономічної теорії.
- •39. Вплив невідсоткових факторів на інвестиційний попит.
- •40. Поняття ліквідності грошей. Співвідношення ліквідності та доходності.
- •41. Зовнішні фактори сукупного попиту на інвестиції.
- •42. Фіскальна політика, спрямована на пропозицію.
- •43. Кейнсіанська теорія державного регулювання економіки.
- •44. Соціальний захист населення в Україні та його особливості.
- •45. Ринок праці: суб'єкти, об'єкти, фактори.
- •46. Зовнішньоекономічна даяльність та її структура.
- •47. Основні макроекономічні показники в системі національних рахунків.
- •48. Повна та неповна зайнятість.
- •49. Витратні моделі економічної рівноваги. Вплив сукупних витрат на ввп.
- •50. Ринок праці. Попит і пропозиція на ринку праці.
- •51. Класична теорія макроеконимічного регулювання.
- •52. Темп зростання та приросту ввп.
- •53. Вплив цін на зростання ввп.
- •54. Перехідна економіка, її сутність та особливості.
- •55. Складний мультиплікатор витрат.
- •56. Методи обчислення ввп. Попит на гроші для угод. Рівняння обміну.
- •57. Кінцеве національне споживання: визначення, зміст, значення.
- •58. Номінальний та реальний ввп. Індекс цін та дефлятор ввп.
- •59. Грошово-кредитне регулювання економіки. Механізм антиінфляційної політики.
- •60. Сукупний попит та його фактори. Крива сукупного попиту.
- •61. Фіскальна політика та бюджетний дефіцит.
- •62. Умови економічної рівноваги.
- •63. Модель сукупної пропозиції.
- •64. Кінцева та проміжна продукція в системі національних рахунків.
- •65. Автоматична фіскальна політика.
- •66. Суть та особливості понять «матеріальні потреби» і «економічні ресурси».
- •67. Безподатковий доход та його значення в економіці.
- •68. Типи економічного зростання: сутність та ознаки.
- •69. Осноні фактори економічного зростання.
- •70. Особливість впливу нецінових факторів на сукупний попит.
- •71. Хакартеристика перехідної економіки.
- •72. Суть теорії порівняльних переваг д. Рікардо, неокласичної та неотехнологічної теорії.
- •73. Суб'єкти змішаної економіки. Роль держави в економіці.
- •74. Грошовий ринок. Попит і пропозиція на грошовому ринку.
- •75. Види економічних циклів. Причини циклічних коливань.
- •76.Створення «нових грошей «банківською системою.
- •77. Валовий випуск та ввп. Методи обчислення ввп.
- •78. Неповна зайнятість та рівень безробіття. Вплив безробіття на обсяг виробництва.
- •79. Методи грошово-кредитної політики та їх зміст.
- •80. Рецесійний розрив та методи його усунення.
- •81. Суперечність між суспільними потребами і економічними ресурсами та ефективність економіки.
- •82. Повна зайнятість та потенційний рівень виробництва. Закон Оукена.
- •83. Простий мультиплікатор витрат.
- •84. Інфляційний розрив та методи його усунення.
- •85. Модель «витрати-випуск».
- •86. Платіжний баланс та його структура.
- •87. Економічна рівновага за умов різного рівня зайнятості.
- •89. Сутність та структура економічного циклу.
- •90. Основні причини та особливості інфляції в Україні.
- •91. Роль держави в змвшаній економіці. Економічні функції держави.
- •92. Роль автоматичних чистих податків як вторинних стабілізаторів.
- •93. Фактори від яких залежить попит на гроші як активи.
- •94. Особливості формування ринку праці України.
- •95. Державна програма соціального захисту населення.
- •96. Модель економічного зростання Харрода-Домара.
- •97. Механізм досягнення рівноваги в економіці.
- •98. Дискреційна фіскальна політика.
- •99. Держава як суб'єкт соціального захисту населення. Межа бідності.
- •100. Грошова пропозиція. Графік грошової пропозиції.
- •101. Обмеження ринку та головні економічні функції держави.
- •102. Сутність кривої Лаффера та її недосконалість.
- •103. Макроекономіка та економічна політика.
- •104. Банківські резерви та кредитні гроші.
- •105. Методологічні принципи в системі національних рахунків.
- •106. Характеристика окремих розділів платіжного балансу та його особливостей в умовах України.
- •107. Вплив фіскальної політики на ввп.
- •108. Державне регулювання економіки та його обмеження.
- •109. Модель „вилучення - ін’єкції”.
- •110. Рівень безробіття, сутнісь та методи обчислення.
- •111. Система національних рахунків. Поняття націнальноїекономіки.
- •112. Проблема нерівності в розподілі доходу. Крива Лоренца.
- •113. Соціально-економіні наслідки інфляції.
- •114. Кейнсіанський механізм держ. Регулювання економіки.
- •115. Зв'язок безробіття з інфляцією. Крива Філіпса.
- •116. Макроекономічна нестабільність економіки України.
- •117. Основні причини та особливості інфляції в Україні.
- •118. Етапи становлення світової валютної системи.
- •119. Принцип акселерації.
- •120. Інфляція: сутність та види.
69. Осноні фактори економічного зростання.
Екон.зростання – збільшення обсягів реального ВВП в одному періоді порівняно з іншим.
Осн.показниками екон.зростання є абсолютне збільшення продукту, або його збільшення на душу населення.
Макроекономічні фактори екон.зростання можуть бути поділені на три групи:
1.Фактори пропозиції : к-ть і якість природних ресурсів, к-ть і якість труд.ресурсів, обсяг сон.капіталу, наук-техн.прогрес. Саме ці фактори визначають спроможність до екон.зростання.
2. Фактори попиту: для реалізації зростаючого вир-ва потенціалу в економіці треба забезпечити повне вик-ня збільшених обсягів всіх ресурсів. А це потребує підвищення рівня сукупних витрат, тобто сукупного попиту.
3. Фактори розподілу: здатність до нарощування вир-ва недостатня для розширення загального випуску продукції. Необхідним є також розподіл зростаючих обсягів ресурсів з метою отримання максимальної к-ті корисної продукції.
70. Особливість впливу нецінових факторів на сукупний попит.
Нецінові чинники впливу на сукупний попит:
1) Зміни у споживчих витратах пов’язані із змінами стосовно добробуту населення, очікувань, заборгованості споживача, зміна податків.
2) Зміни в ін вестиційних витратах: відсоткові ставки(за рахунок інших факторів крім ціни); очікування стосовно прибітку; податки з підприємств; зміни технологій(адже це вимагає збільшення інвестицій); надлишкові потужності.
3) Змін у державних витратах: на сукупний попит впливають державні закупки.
4)Зміни у витратах на чистий обсяг експорту: в країнах імпортерах може змінитись націон. дохід, рівень цін (що робить імпортну продукцію більш або менш привабливою), впливає зміна валютного курсу, а також торгова політика яку проводять країни – іноземні партнери.
71. Хакартеристика перехідної економіки.
Сутність перехідної економіки. У з’ясуванні сутності перехідної економіки слід виходити з того, що проблема перехідних періодів не є новою для економічної науки. Спочатку вона виникає у зв’язку з переходом від аграрного суспільства до індустріального. Згодом до зазначеної проблеми звертаються представники марксизму у зв’язку з обґрунтуванням теорії переходу від капіталізму до соціалізму.
Одним з перших, хто вказав на необхідність виокремлення перехідного стану суспільства, був французький економіст Сен-Сімон. Він розрізняв два типи епох: органічну (нормально функціонуючу систему) і критичну (перехідну). За сучасних умов перехідні процеси в суспільстві розглядаються у контексті трьох основних аспектів: — перехідні процеси у розвинутих капіталістичних країнах; — перехідні процеси у країнах, що розвиваються; — перехідні процеси у постсоціалістичних країнах.
Важливо зазначити, що матеріальною основою перехідних станів (а отже, і критеріями їх визначення) є, з одного боку, зміна домінуючого фактора виробництва, з іншого — зміна характеру відносин між людьми. Так, за умов переходу від аграрного до індустріального суспільства змінюється, відповідно, і домінуючий фактор: від землі він переходить до капіталу. У свою чергу особисті, засновані на звичаях (традиціях) відносини аграрного суспільства трансформуються у ринкові, речові відносини, адекватні індустріальному суспільству.
У найбільш загальному вигляді під перехідністю розуміється процес якісних змін в основах того чи іншого суспільства, спрямованих на перехід до нового соціально-економічного ладу.
Така дефініція відображає широкий підхід до визначення перехідності як загальної характерної риси сучасного розвитку людського суспільства.
Головний зміст перехідного періоду — це зміни в економіці. Економіка, таким чином, набуває за умов перехідного періоду особливої якості, вона характеризує своєрідний “проміжний” стан суспільства. Звідси випливає і особливий характер перехідної економіки, який відрізняє її від “звичайних” економік.
Риси перехідної економіки. Своєрідність перехідної економіки більш повно проявляється в її рисах, до яких відносять: 1) особливий характер неврівноваженості перехідної економіки. Річ у тому, що неврівноваженість як елемент розвитку характерна будь-якій економічній системі. Але в усталеній економічній системі неврівноваженість її функціонування є своєрідним засобом досягнення цією системою врівноваженого, стійкого стану. У перехідній же економіці її неврівноваженість має специфічний характер, оскільки переслідує іншу мету. Ця мета полягає не у поверненні економічної системи до попереднього, врівноваженого стану, а навпаки, у посиленні нестійкості існуючої системи, з тим щоб вона згодом поступилась місцем іншій економічній системі; 2) альтернативний характер перехідної економіки. Це означає, що перехідна економіка повинна обов’язково перейти до нового стану, якісно відмінного від попереднього стану економіки. Таким чином, перехідність виключає повернення до тієї економіки, яка передувала перехідній; 3) особливий характер суперечностей у перехідній економіці. Визначальними, домінуючими виступають тут суперечності між новим (прогресивним) і старим (регресивним). Це і визначає особливість існуючих суперечностей: вони не є суперечностями функціонування, а виступають як суперечності розвитку; 4) наявність у перехідній економіці особливих — перехідних економічних форм. Ці форми, відображаючи своєрідний “проміжний” стан економіки, містять у собі відповідний симбіоз, поєднання в собі елементів як старого, так і нового; 5) історичність перехідної економіки. Вона пов’язана як з історичними умовами перехідної економіки (насамперед з певним історичним терміном функціонування перехідної економіки), так і з національними особливостями останньої.
Зміст перехідної економіки вирішальним чином зумовлений її чинниками. Вони можуть бути представлені трьома групами: природно-кліматичні, виробничо-економічні, соціокультурні. Природно-кліматичні фактори пов’язані з природним базисом суспільства: географічним розташуванням країни, забезпеченням природними копалинами, рівнем родючості ґрунтів і т. п. За певних умов природно-кліматичні фактори можуть відігравати важливу (і навіть вирішальну) роль у стимулюванні переходу від одного стану суспільства до іншого. До виробничо-економічних факторів належать засоби виробництва, технологічні досягнення, культурно-технічний рівень головної продуктивної сили — робітника, форми організації виробництва, форми власності і т. д. Як правило, саме виробничо-економічні фактори є водночас і критерієм об’єктивної необхідності переходу від одного стану економіки до іншого, і засобом здійснення цього переходу. Соціокультурні фактори характеризують переважно духовний аспект життєдіяльності людей. Вони взаємопов’язані з виробничо-економічними факторами, взаємовизначають один одного. До соціокультурних факторів належать культура того чи іншого народу, його традиції, ідеологія, релігія тощо.
Типи перехідної економіки. Історії відомі різні типи перехідної економіки. Якщо в основу їх градації покласти такі критерії, як масштаби і характер перехідних процесів, то можна виділити відповідно такі типи перехідної економіки: за масштабами перехідних процесів — локальний і глобальний; за характером перехідних процесів — природно-еволюційний та реформаторсько-еволюційний. Локальна перехідна економіка дає уявлення про характер перехідних процесів на обмеженому (локалізованому) територіальному просторі — в окремій країні чи певному регіоні. Тому за умови класифікації типів перехідної економіки згідно з її масштабами локальна перехідна економіка є вихідним типом перехідної економіки. Глобальна перехідна економіка характеризує єдиний процес змін у масштабах усього світового господарства чи у межах певної цивілізації. Відносно до локальної перехідної економіки глобальна є визначальною, оскільки характеризує і визначає глобальні перспективи першої. Природно-еволюційний тип перехідної економіки відображає природну ходу еволюції економічних систем під впливом зазначених вище факторів. Цей тип лежить в основі переходу від одного економічного стану до іншого. Тому даний тип перехідної економіки є основним. Більшою мірою він прийнятний для глобальних перехідних процесів, хоча і локальні перехідні економіки результатом свого розвитку здебільшого зобов’язані природно-еволюційним процесам. На відміну від природно-еволюційного типу перехідної економіки, який передбачає об’єктивний (незалежний від волі і свідомості) “самоплив” перехідних процесів, реформаторсько-еволюційний тип характеризується певним свідомим регулюванням перехідних процесів з боку суспільства. У даному разі мова йде лише про свідоме використання об’єктивних факторів економічного прогресу. Тому за цього типу перехідної економіки об’єктивну еволюцію можна прискорити. Зазначений тип характерний для локального типу перехідної економіки.