Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
макро.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
979.46 Кб
Скачать

25.Економічне зростання і економічний розвиток.

Економічне зростання — це збільшення реального обсягу кінцевої продукції (ВВП) або реального ВВП на душу населення за певний період за рахунок збільшення виробничих потужностей економіки.

Типи економічного зростання: 1) екстенсивний тип має місце тоді, коли збільшення ре­ального обсягу національного продукту здійснюється внаслідок збільшення кількості використання факторів виробництва. 2) інтенсивний тип має місце тоді, коли збільшення еко­номічного потенціалу здійснюється за рахунок застосу­вання нової техніки і технології. 3) змішаний (реальний) тип має місце тоді, коли збільшення реального обсягу національного продукту здійснюється внаслідок збільшення кількості використо­вуваних факторів виробництва і застосування нової техніки та технології.

Економічне зростання означає: • збільшення реального ВВП (ЧВП або НД) в абсолютних вимірниках за певний проміжок часу; • збільшення реального ВВП (ЧВП або НД) в розрахунку на душу населення; • збільшення реального ВВП (ЧВП або НД) в розрахунку на одного зайнятого.

Економічний розвиток – це перехід від одного стану економіки до іншого за умови, що в новому періоді не тільки збільшується виробництво товарів і послуг, а й виробляються нові товари і послуги з використанням нових технологій.

Економічний розвиток не може відбуватися при відсутності економічного зростання. У такий спосіб економічне зростання відбиває кількісні зміни економіки, а економічний розвиток – якісні.

Макроекономічні фактори економічного розвитку підрозділяють на такі групи:

1) Фактори пропозиції, що визначають здатність до економічного розвитку:

* кількість і якість природних ресурсів;

* кількість і якість трудових ресурсів;

* обсяг основного капіталу;

* нові технології.

2) Фактори попиту:

* повне використання всіх ресурсів;

* підвищення рівня сукупних витрат.

3) Фактори розподілу. Раціональний родподіл ресурсів і доходів для максимізації виробництва продукції.

26. Перспективи вступу України в єс та єеп.

Перспективи вступу країни до Європейського Союзу визначається тим, наскільки успішно вона виконує критерії членства Європейського Союзу. Ці критерії отримали назву Копенгагенських критеріїв, оскільки вони були прийняті на засіданні Європейської Ради ЄС у Копенгагені 1993 року і включають три наступних складових:

1) політичний критерій – "стабільність інститутів, що є гарантами демократії, верховенства права, прав людини і поваги та захисту прав меншин";

2) економічний критерій – "існування діючої ринкової економіки, а також спроможність впоратися з конкурентним тиском та ринковими силами в межах Європейського Союзу";

3) критерій членства – "здатність взяти на себе обов'язки членства, включно з дотриманням цілей політичного, економічного та валютного союзу";

З певними застереженнями можна говорити про те, що Україна починає виконувати деякі складові цих критеріїв.

Одним з актуальних для України питань стосовно формування Єдиного економічного простору є вибір оптимальної форми інтеграції в ЄЕП. Йдеться про альтернативу між формуванням зони вільної торгівлі або ж митного союзу як першої мети, над якою працює робоча група зі створення ЄЕП. Глибші форми інтеграції обговорюються, але залишаються питанням середньо- і довгострокової перспективи.

ЄЕП – організація, членами якої мають бути чотири держави. Незважаючи на це, дискусія, що розгорнулася в Україні навколо участі в інтеграційному об’єднанні, сфокусувалася на відносинах з Росією. Тому існує думка, що ЄЕП – це спосіб розбудови відносин України та Росії. Виходячи з цього, розглянемо, чим мотивувалося підписання Президентом України документів про заснування ЄЕП.

Участь України в ЄЕП пояснюється, напевно, її прагненням поглибити співробітництво на пострадянському просторі. Ця взаємодія насамперед має набути форми повномасштабної зони вільної торгівлі без вилучень і обмежень.