Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпаргалки1.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
829.44 Кб
Скачать

41. Поняття і основні вимоги законності. Правозаконність.

Законність – це режим суспільно-політичного життя, що заснований на правовому характері його організації і виражається у вимозі точного, суворого і неухильного дотримання і виконання чинних правових актів суб’єктами права.

Сутність законності полягає у добросовісному і неухильному дотриманні і виконанні усіма суб’єктами права діючих законів, яке й забезпечує стан правомірності суспільних відносин. Мета законності демократичній державі полягає в забезпеченні прав і свобод людини і громадянина. Засоби і методи реалізації вимог законності повинні носити правовий характер. Єдність сутності, мети і засобів реалізації вимог законності виражається в категорії право законності.

Принципи законності є основними ідеями, що розкривають зміст законності як стану правомірності суспільних відносин, законодоцільності поведінки індивідів:

1) принцип верховенства закону передбачає, що закон очолює систему нормативно-правових актів, а правозастосовчі акти повинні відповідати законам і видатним відповідно до них підзаконним актам;

2) принцип єдності законності, що означає однакове розуміння і застосування законів на всій території держави;

3) принцип загальності законності, який передбачає, що вимоги законів і підзаконних актів поширюються на всіх суб’єктів права без будь-якого винятку;

4) принцип рівності всіх перед законом, тобто наявність рівних прав і обов’язків у кожного незалежно від соціального положення, посади, раси, статі;

5) принцип гарантованості основних прав і свобод людини, що полягає в необхідності забезпечення пріоритету прав індивіда, а також гарантіях їх з боку держави;

6) принцип взаємозв’язку законності і демократії.

7) принцип доцільності, що розкриває, як співвідносяться цілі та засоби їх реалізації в діяльності держави.

8) принцип невідворотності відповідальності, що означає, що будь-яке протиправне діяння повинно бути своєчасно розкрито, а винні в його вчиненні особи понести справедливе покарання.

Законність, у свою чергу, розглядається як загально-правовий принцип, суть якого полягає в категоричній вимозі правомірної поведінки всіх суб’єктів права у всіх сферах правового життя.

42. Поняття правового порядку. Співвідношення законності і правопорядку.

Правопорядок – це заснований на праві стан впорядкованості і організованості суспільного життя, що склався в результаті здійснення режиму законності. Правопорядок є метою і одночасно підсумком, результатом правового регулювання.

Ознаки правопорядку:

1) правопорядок є станом впорядкованості суспільних відносин, передбаченим нормами права.

2) правопорядок – це результат проведення в життя принципу законності та інших принципів права;

3) змістом правопорядку є правомірна поведінка суб’єктів права;

4) правопорядок забезпечуються державою.

Правопорядок як система є складовою частиною системи вищого рівня – громадського порядку, проте на відміну від правопорядку, громадський порядок утворюється під впливом не тільки правових, а й інших соціальних норм:

норм моралі, звичаї, корпоративних норм…

Отже, громадських порядок є станом урегульованості суспільних відносин, заснованих на реалізації всіх соціальних норм і принципів.

Між громадським і правовим порядкуіснує тісний взаємозв’язок, який виражається в єдиній соціальній природі цих явищ. В той час між правопорядком і громадським порядком існують відмінності, вони мають різну соціальну нормативну основу: для правопорядку такою основою є право й законність, для громадського порядку – вся сукупність соціальних норм і засобів соціального впливу.

У сучасній правовій науці дослідження проблем правопорядку має не тільки глибоке теоретичне, але й практичне значення. І це закономірно, бо від того, як розуміються, а головне, як застосовуються інститути правопорядку, залежать результати ефективності функціонування усієї правової системи та їх вплив на всі сфери суспільного розвитку. Будь-яка демократична держава своїм завданням має встановлення та підтримання правопорядку в країні. Забезпечення правопорядку є невід'ємною складовою діяльності держави, в якій декларується принцип верховенства права.