29. Класифікація правових норм. Дефінітивні норми права.

Кожна система права складається із величезної кількості правових норм. Правові норми відрізняються не тільки системністю, але й спеціалізацією — кожна з них «відповідає» за власну ділянку «роботи».

1) за роллю у механізмі правового регулювання розрізняють конкретні та спеціалізовані норми. Конкретні норми безпосередньо встановлюють права та обов'язки адресатів норм. Спеціалізовані норми розділяються на відправні та інші спеціалізовані нормативні приписи.

До спеціалізованих норм можуть бути віднесені: норми-строки, норми-фікції, норми-конструкції, оперативні норми.

Норми-засади — це правові приписи, які закріплюють засади конституційного порядку держави, основи соціально-економічного, політичного та державного життя, взаємовідносини держави і особи, форми власності тощо.

Норми-принципи — це правові приписи, які виражають і закріплюють принципи права.

Установчі норми (інакше норми-цілі, декларативні норми) — це правові приписи, які визначають мету, завдання окремих інститутів або галузей права.

Норми-дефініції — це норми, які містять визначення правових категорій і понять.

Норми-презумпції — це закріплені в нормативно-правому акті припущення щодо певного юридичного стану або явища.

Темпоральні норми (норми-строки) — це такі правові приписи, які указують на якийсь час, настання або закінчення якого тягне певні юридичні наслідки (наприклад, термін позовної давності).

Норми-преюдиції — це нормативні приписи, які виключають заперечування вже доведеного факту.

Норми-фікції — це закріплені у правових актах нормативні приписи, які умовно проголошують факт (або обставину), що не є встановленим.

Норми-конструкції — це нормативні приписи, які узагальнюють складні за своїм складом юридичні явища.

Оперативні норми — норми, які грають підсобну роль, визначаючи час набрання чинності нормативно-правовим актом, його поширення на нове коло або нові відносини осіб.

Норми-арбітри (колізійні норми) — норми, які регулюють вибір норми у разі розбіжності між декількома нормами;

2. залежно від предмету правового регулювання розрізняють конституційні, кримінально-правові, цивільно-правові, адміністративно-правові норми та інші галузеві норми;

3. залежно від основних методів правового регулювання розрізняють імперативні норми (містять владні приписи, що не допускають жодних відхилень) і диспозитивні норми (їхні приписи можуть варіюватися за розсудом учасників відносин);

4. залежно від характеру правового припису, що міститься в нормі, розрізняють дозвільні, зобов'язуючі та заборонні норми.

2. залежно від часу дії розрізняють постійні, тимчасові та надзвичайні правові норми. Як правило, норми права створюються як постійні. Проте у ряді випадків спеціально зазначається їхня тимчасова дія. Наприклад, Закон України «Про податок на доходи фізичних осіб» встановив ставку податку в 13 % на період до кінця 2006 р. Закон України «Про надзвичайний стан» встановлює, що, наприклад, комендантська година може бути введена тільки на період надзвичайного положення в Україні не більше ніж на ЗО діб;

2. залежно від кола осіб, на яких поширюється дія норми, розрізняють загальні, спеціальні та виняткові правові норми. Загальні поширюються на все населення, спеціальні — на певне коло осіб (наприклад, державних службовців, дітей, біженців), виняткові норми права роблять вилучення із загальних і спеціальних норм (наприклад, для дипломатичних представників);

3. залежно від дії в просторі розрізняють загальні та локальні правові норми. за функціональною спрямованістю розрізняють регулятивні та охоронні норми. Регулятивні норми встановлюють права та обов'язки осіб, а охоронні встановлюють вид і міру відповідальності за порушення прав і за невиконання обов'язків;

4. за характером інформаційно-психологічної дії на ос бу розрізняють стимулюючі та обмежуючі норми;

2. за субординацією у правовому регулюванні розрізняють матеріальні та процесуальні норми. Матеріально-правові норми встановлюють права та обов'язки адресатів, а процесуальні — порядок реалізації норм матеріального права;

2. за походженням розрізняють первинні та похідн^: правові норми. Первинними є, як правило, норми законі які регулюють знов виниклі суспільні відносини. Похід правові норми конкретизують первинні правові норми, указують на порядок їх реалізації.

Класифікація правових норм дає уявлення про їх різноманіття і різні способи впливу на поведінку людей.