2.13.3. Аналіз альтернативних проектів
Розповсюдженою є ситуація, коли менеджеру необхідно зробити вибір із декількох можливих для реалізації інвестиційних проектів. Причини можуть І бути різними, у тому числі й обмеженість доступних фінансових ресурсів.
Вище викладалося, що залежно від прийнятого критерію вибір буде різним. Незважаючи на те, що між показниками NP, PI, IRR, СС є очевидні взаємозв'язки:
якщо NP > 0, то одночасно IRR > СС і РІ > 1;
якщо NP < 0, то одночасно IRR < СС і РІ< 1;
215
якщо NP = 0, то одночасно IRR = СС і PI = 1, тобто зробити однозначний висновок не завжди можливо.
Дослідження, проведені провідними фахівцями в сфері фінансового аналізу, показали, що найбільш прийнятним критерієм є критерій NPV. Основних аргументів на користь цього критерію два:
він дає вірогідну оцінку приросту капіталу підприємства у випадку прийняття проекту; критерій повністю відповідає основній меті діяльності управлінського персоналу, яким, з огляду на викладене вище, є нарощування економічного потенціалу підприємства;
він має властивість адитивності, що дозволяє складати значення показника NPV по різних проектах і використовувати агреговану величину для оптимізації інвестиційного портфеля.
Що стосується показника IRR, то він має ряд серйозних недоліків. Коротко охарактеризуємо їх.
У порівняльному аналізі альтернативних проектів критерій IRR можна використовувати досить умовно. Так, якщо розрахунок критерію IRR для двох проектів показав, що його значення для проекту А більше, ніж для проекту Б, то у певному розумінні, проект А може розглядатися як більш кращий, оскільки допускає велику гнучкість у варіюванні джерелами фінансування інвестицій, «ціна» яких може істотно розрізнятися. Однак така перевага носить дуже j умовний характер. Оскільки, IRR є відносним показником, на його основі не можна зробити правильні висновки про альтернативні проекти з позиції їхнього І можливого внеску у збільшення капіталу підприємства; цей недолік особливо І повно виявляється, якщо проекти істотно розрізняються за величиною грошових потоків.
Критерій IRR показує лише максимальний рівень витрат, що асоціюється з оцінюваним проектом. Зокрема, якщо «ціна» інвестицій у обох! альтернативних проектів менша, ніж значення IRR для них, вибір може бути зроблений лише за допомогою додаткових критеріїв. Більш того, критерій IRR не дозволяє розрізняти ситуації, коли «ціна» капіталу змінюється.
3. Одним з істотних недоліків критерію IRR є і те, що на відміну від І критерію NP він не має властивості адитивності, тобто для двох інвестиційних проектів А і Б, що можуть бути здійснені одночасно:
NPV (А+Б) = NPV(A) + NPV(B), але
IRR (А+Б)/= IRR(A) + IRR(B). 4. Критерій IRR зовсім непридатний для аналізу неординарних інвестиційних потоків (назва умовна). У попередніх параграфах розглядалися стандартні, найбільш прості й типові ситуації, коли грошовий потік розвивається за цілком визначеною схемою: інвестиція або відтік капіталу Я знаком «-» у розрахунках) і надходження або приплив капіталу (зі знаком розрахунках). Однак можливі й інші, неординарні ситуації, коли відтіЛ приплив капіталу чередуються. Зокрема, цілком реальна ситуація, коли прояв завершується відтоком капіталу. Це може бути пов'язане з необхідніше демонтажу устаткування, витратами на відновлення навколишньої середовища тощо. Виявляється, що в цьому випадку деякі з розглянув
216
аналітичних
показників, зі зміною вихідних параметрів,
можуть змінюватися в несподіваному
напрямкі, тобто висновки, зроблені на
їхній основі, не завпеди коректні.
Якщо згадати, що IRR є коренем рівняння NPV = 0, а функція NPV = f(r) - це алгебраїчне рівняння k-й ступеня, де к - кількість років, за які проект буде реалізовано, то, з огляду на правила Декарта, рівняння NPV = 0 має стільки рішень, скільки разів змінюється знак грошового потоку. Іншими словами, якщо значення грошового потоку чергуються за знаком, то існує декілька значень критерію IRR.