2,12.9. Основи теорії структури капіталу

У теорії фінансового менеджменту розрізняють два поняття: «фінансоЯ структура» і «капіталізована структура підприємства». Під терміном «фінансова структура» мають на увазі спосіб фінансування діяльності підприємства в цілому, тобто структуру всіх джерел коштів. Другий термін відноситься до більш вузької частини джерел коштів - довгострокових пасивів (власні джерела коштів і довгостроковий позиковий капітал). Власні й позикові джерела коштів розрізняються за цілим рядом параметрів, основні з яrb[ наведені у таблиці 2.2.

200

Таблиця 2.2

Ключові різниці між різними видами джерел засобів

Ознака	Тип капіталу
	власний	залучений
Право на участь в управлінні підприємством	дає	не дає
Право на отримання частини прибутку та майна	за залишковим принципом	першочергове
Строк повернення капіталу	не встановлено	встановлено умовами договору
Пільг за податком немає	немає

Термін «мається пільга за податком» означає, що витрати за обслуговування даного джерела коштів уключаються в прибуток, що оподатковується, зменшуючи його.

З наведеної таблиці видно, що структура капіталу впливає на результати фінансово-господарської діяльності підприємства. Співвідношення між власними та позиковими джерелами коштів - це один із ключових аналітичних показників, що характеризує ступінь ризику інвестування фінансових ресурсів у дане підприємство.

Одним з показників, що характеризують ступінь фінансового ризику, є показник покриття витрат за обслуговування позикового довгострокового капіталу (У_пв).

У_пв = Дохід до виплати відсотків і податків / Відсотки за користування

Позиковим капіталом.

Коефіцієнт У_пв виміряється в частках одиниці й показує, у скільки разів валовий дохід підприємства перевершує суму річних відсотків за довгостроковими позичками і боргами. Зниження величини цього коефіцієнта свідчить про підвищення ступеня фінансового ризику. Цей показник тісно пов'язаний з рівнем фінансового левериджу. Як правило, низьке значення показника У_пв відповідає високій частці позикового капіталу. Разом з тим, значення цих показників варіюють за галузями. Частка позикового капіталу, ризикована для однієї галузі, може не бути ризикованою для іншої галузі.

Питання про можливість і доцільность управління структурою капіталу давно дебатується серед учених та практиків.

Існує два основних підходи до цієї проблеми: а) традиційний; б) теорія Модільяні-Міллера.

Послідовники першого підходу вважають, що: а) ціна капіталу залежить від його структури; б) існує «оптимальна структура капіталу». При цьому наводяться такі аргументи. Зважаючи на викладене вище, ціна підприємства, у цілому, може бути знайдена за формулою:

201

Ц_П = ДР/СС. (2.38)

У свою чергу, зважена ціна капіталу залежить від ціни його складових, підрозділяючись на два види - власний і позиковий капітал. Залежно від структури капіталу ціна кожного з цих джерел змінюється, причому темпи зміни різні. Численні дослідження показали, що з ростом частки позикових коштів у загальній сумі джерел довгострокового капіталу ціна власного капіталу постійно збільшується темпами, що зростають, а ціна позикового капіталу, залишаючись спочатку практично незмінною, потім теж, починає зростати. Оскільки, ціна позикового капіталу (С_п) у середньому нижча, ніж ціна власного капіталу (С_в), існує структура капіталу, що називається оптимальною, при якій показник СС має мінімальне значення, таким чином, ціна підприємства буде максимальною.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Яка головна мета аналізу джерел формування капіталу підприємства?

2. Визначте головні етапи аналізу джерел формування капіталу підприємства.

3. За якою формулою визначається ціна облігаційного займу?

4. За якою формулою визначається ціна привілейованих акцій?

5. За якою формулою визначається ціна звичайних акцій?

6. За якою формулою визначається ціна авансованого капіталу?

7. Як визначається дохідність облігацій без права дострокового погашення?

8. Як визначається очікувана дохідність портфеля акцій.

9. У чому полягає сутність моделі оцінки дохідності фінансових активів (САРМ)?

10. Подайте графічну інтерпретацію зв'язку між очікуваною дохідністю та ризиком цінного паперу.

11. Подайте формулу, що відбиває суть моделі САРМ.

12. У чому полягає суть виробничого левериджу?

13. У чому полягає суть фінансового левериджу?

14. За якою формулою наводиться оцінка виробничого левериджу?

15. За якою формулою наводиться оцінка фінансового левериджу?

16. Як визначається зважена ціна капіталу?

17. У чому полягає метод «мертвої точки»?

18. З'ясуйте взаємозв'язок доходів і левериджу.

19. У чому полягають основи теорії структури капіталу?

20. Як взаємопов'язані між собою повні витрати, виручка, постійні витрати?

21. Яка залежність існує між рентабельністю й фінансовим левериджем?

202

КОНТРОЛЬНІ ТЕСТИ

1. Загальна сума коштів, яку необхідно сплатити за використання певного обсягу фінансових ресурсів, виражена у відсотках до цього обсягу, називається:

а) ціна капіталу;

б) рентабельність капіталу;

в) зважена ціна капіталу.

2. Можна виділити три основних джерела прибутку:

а) статутний капітал; пайовий капітал; вилучений капітал;

б) власний капітал; додатковий вкладений капітал; неоплачений капітал;

в) позиковий капітал; акціонерний капітал; реінвестований прибуток.

3. Ціна джерела коштів «привілейовані акції» (К_па) розраховується за формулою:

а) розмір фіксованого дивіденду / поточна (ринкова) ціна привілейованої акції;

б) прогнозне значення дивіденду на найближчий період / поточна (ринкова) ціна привілейованої акції;

в) прогнозне значення дивіденду на найближчий період / поточна (ринкова) ціна привілейованої акції + прогнозований темп приросту дивідендів.

4. Показник ціни авансованого капіталу визначає:

а) сформований на підприємстві мінімум повернення на вкладені у його діяльність кошти та їх рентабельність;

б) загальну суму коштів за рік, що витрачені на обслуговування власного та залученого капіталу;

в) ціну існуючої структури капіталу за даними минулих періодів.

5. Який метод отримав найбільше поширення у визначенні ціни джерела засобів «звичайні акції» (К_оа):

а) модель Гордона;

б) теорія Модільяні-Міллера;

в) метод розрахунку норми рентабельності інвестицій;

г) САРМ.

6. Леверидж - це:

а) деякий фактор, незначна зміна якого може призвести до істотної зміни результатів;

б) рух засобів, пов'язаних із придбанням або реалізацією основних І засобів і нематеріальних активів;

в) отримання виручки від реалізації, аванси, сплата за рахунками постачальників та одержання короткострокових кредитів і позик.

203

7. Існує три види левериджу:

а) виробничий леверидж; фінансовий леверидж; економічний леверидж;

б) виробничий леверидж; фінансовий леверидж; виробничо-фінансовий леверидж;

в) фінансовий леверидж; економічний леверидж; математичний леверидж.

8. Виробничий леверидж - це:

а) потенційна можливість впливати на прибуток підприємства шляхом зміни обсягу і структури довгострокових пасивів;

б) потенційна можливість впливати на валовий дохід шляхом змінив структури собівартості й обсягу випуску;

в) леверидж, для якого характерний взаємозв'язок трьох показників: І виторг, витрати виробничого і фінансового характеру та чистий прибуток.

9. Метод «мертвої точки» щодо оцінки і прогнозування левериджу І полягає:

а) у визначенні для кожної конкретної ситуації обсягу випуску, що забезпечує беззбиткову діяльність;

б) у визначенні для кожної конкретної ситуації обсягу випуску, що забезпечує збиткову діяльність;

в) у прийнятті управлінських рішень інвестиційного характеру.

10. Рівень виробничого левериджу (У_ІІЛ) прийнято вимірювати такт показником:

а) темп зміни валового доходу / темп зміни обсягу реалізації в натуральних одиницях, %;

б) темп зміни чистого прибутку / темп зміни валового доходу, %;

в) темп зміни валового доходу / темп зміни чистого прибутку.

ПРИКЛАДИ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

Завдання 1

Використовуючи вихідні дані, визначити очікувану дохідність портфеля, що складається із акцій трьох компаній.

Вихідні дані:

Найменування показників	Компанії
	1	2	3
Кількість акцій у портфелі (шт.)	100	210	290
Початкова ринкова ціна акцій (грн.)	20	40	45
Очікувана дохідність (%)	25	20	12

Розв 'язання:

Очікувана дохідність портфеля визначається за формулою:

K_t=L Dj/L Pi^x100%,

де К, - очікувана дохідність портфеля; D— дивіденд за акціями /-тої компанії; Рі - ринкова ціна.

Р1 = 100^х20 = 2000 (грн.) Р2 = 210^х40 = 8400 (грн.) Р3 = 290^х45 = 13050 (грн.) D1 = 2000^х0,25 = 500 (грн.) D2 = 8400^х0,20 = 1680 (грн.) D3 = 13050^x0,12 = 1566 (грн.)

К,= (500 + 1680 + 1566)/(2000 + 8400 + 13050)^х100% = 3746/23450^х100% = 16%.

Аналітичний висновок Дохідність даного портфеля склала 16%. Завдання 2

Використовуючи вихідні дані, визначити середньозважену вартість капіталу. Вихідні дані:
Найменування показників	Значення
Кількість акцій у портфелі (шт.)	10000
Номінал акцій (грн.)	9
Дивіденди за акціями (грн.)	2
Борг фірми (грн.)	40000
Ставка відсотка плати за кредит (%)	20
2	05

Розв'язання:

Джерело капіталу	Облікова оцінка (грн.)	Частка d (%)	Ціна капіталу К (%)
Акціонерний	90000	91,84	22,24
Борговий	8000	8,16	20,00
Усього	98000	100

Показник	Види цінних паперів
	А	В	С	D
Кількість акцій, шт.	100	210	290	33
Поточна ціна акцій,грн.	20	40	45	54
Очікувана ціна акції до кінця року, грн.	25	20	12	25