Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дєєва_Дедіков_Фінансовий аналіз_ 2007.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
29.08.2019
Размер:
8.52 Mб
Скачать

5. Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів.

Він визначається так:

залучений капітал власний капітал (1.35)

Цей коефіцієнт є найбільш загальною оцінкою фінансової стійкості підприємства.

135

Якщо значення цього показника - 0,178, то це означає, що на кожну гривню власних коштів припадає 17,8 коп. позичених. Зростання цього показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості, і навпаки.

6. Коефіцієнт довгострокового залучення позичених коштів.

Він визначається так:

довгострокові зобов 'язання (довгострокові кредити банку + довгостр. Позики) довгострокові зобов'язання + власний капітал (підсумок І розділу пасиву балансу + довгострокові кредити + довгострокові позики)

(1.36) Даний коефіцієнт характеризує структуру капіталу. Зростання цього показника в динаміці - негативна тенденція, яка означає, що підприємство чим далі, тим більше залежить від зовнішніх інвесторів.

7. Коефіцієнт структури залученого капіталу. Він визначається так:

довгострокові зобов 'язання (довгострокові кредити банку + довгостр. Позики

залучений капітал

(1.37)

8. Коефіцієнт концентрації позичкового капіталу. Він визначається так:

Позичковий капітал

Усього господарчих засобів

Таким чином, розглянувши методику визначення групи коефіцієнтів, можна сказати, що аналіз коефіцієнтів - це визначення співвідношення між двома окремими показниками. Зважаючи на викладене вище, ми бачимо, що коефіцієнтів багато, але всі їх можна об'єднати в 5 груп:

а) коефіцієнти, що характеризують можливість погашення поточних зобов'язань;

б) коефіцієнти, що характеризують рух поточних активів;

в) коефіцієнти, що характеризують власний капітал;

г) коефіцієнти, що показують результати основної діяльності;

д) коефіцієнти, що характеризують інформацію про ринок.

Завершує деталізований аналіз фінансової стійкості підприємства складання аналітичного висновку, що є третім етапом методики.

136

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

  1. Яка мета аналізу фінансової стійкості підприємства?

  2. Які показники характеризують фінансову стійкість підприємства?

  3. Як обчислюються власні оборотні кошти підприємства?

  4. Як розраховується коефіцієнт концентрації власного капіталу?

  5. Як розраховується коефіцієнт фінансової залежності?

  6. Як розраховується коефіцієнт маневреності власного капіталу?

  7. Як розраховується коефіцієнт структури довгострокових вкладень?

  8. Як розраховується коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів?

  9. Як розраховується коефіцієнт довгострокового залучення позичених коштів?

  10. Як розраховується коефіцієнт структури залученого капіталу?

  1. Що визначає абсолютну фінансову стійкість?

  2. Що визначає нормальну фінансову стійкість?

  3. Що визначає нестійкий фінансовий стан?

  4. Що визначає критичний фінансовий стан?

  5. Як впливає збільшення власного капіталу на рівень фінансової стійкості підприємства?

КОНТРОЛЬНІ ТЕСТИ

1. Який показник дає загальну оцінку фінансової стійкості?

а) співвідношення власних і залучених коштів;

б) коефіцієнт фінансової залежності;

в) коефіцієнт маневреності власного капіталу;

г) вірної відповіді не має.

2. Фінансова стійкість - це:

а) спроможність підприємства вчасно розраховуватись за своїми зобов'язаннями;

б) наявність у підприємства грошових коштів і еквівалентів;

в) визначений стан рахунків підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність;

г) рух засобів, пов'язаних з придбанням чи реалізацією основних засобів.

3. Який з цих показників не відноситься до оцінки фінансової стійкості підприємства:

а) коефіцієнт маневреності власного капіталу;

б) коефіцієнт концентрації власного капіталу;

в) коефіцієнт структури довгострокових вкладень;

г) обсяг власних оборотних коштів.

4. Коефіцієнт фінансової залежності розраховується: а) власний капітал / валюта балансу;

137

б) валюта балансу / власний капітал;

в) власні кошти / власний капітал;

г) залучений капітал / власний капітал.

5. Класифікація типів фінансової стійкості за умови F < (Uc + Кт) - З така:

а) абсолютна, нормальна, передкризова, кризова;

б) абсолютна, нормальна, ліквідна, неліквідна;

в) нормальна, передкризова, ліквідна, кризова;

г) абсолютна, нормальна, кризова;

6. Який коефіцієнт характеризує частку власників підприємства в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність?

а) коефіцієнт концентрації власного капіталу;

б) коефіцієнт фінансової залежності;

в) коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів;

г) коефіцієнт структури залученого капіталу.

7. Абсолютна стійкість фінансового стану підприємства задається умовами:

а)Е3с + Скк; б)Е3 = Ес + Скк; в)Е3с + Скк+3°.

8. Коефіцієнт концентрації власного капіталу визначається так:

а) власний капітал / усього господарчих коштів;

б) усього господарчих коштів / власний капітал;

в) власні кошти / власний капітал;

г) залучений капітал / власний капітал.

9. Який показник є протилежним коефіцієнту фінансової залежності?

а) коефіцієнт концентрації власного капіталу;

б) коефіцієнт маневреності власного капіталу;

в) коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів.

10. Який показник розраховується за формулою: довгострокові зобов'язання / залучений капітал?

а) коефіцієнт концентрації власного капіталу;

б) коефіцієнт маневреності власного капіталу;

в) коефіцієнт структури позичкового капіталу;

г) коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів.

138

ПРИКЛАДИ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ На основі даних попереднього завдання

Етап 1

Таблиця 1

Розраховуємо фінансові коефіцієнти, що характеризують фінансову стійкість підприємства.

Найменування показників

На початок періоду

На кінець періоду

Абсолют

не відхилення

Відносне значення,

%

1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу

640641/703638= =0,91

66580730227= =0,91

0

100

2. Коефіцієнт фінансової залежності

703638/640641= =1,1

780227/66580= =1,1

0

100

3. Коефіцієнт маневреності власного капіталу

176/640641= =0,025

16917/665810= =0,0003

- 0,0247

1,2

4. Коефіцієнт структури довгострокових вкладень

4015/644452= =0,006

8078/649653= =0,012

0,006

200

5. Коефіцієнт співвідношення позичкових та власних коштів

4015+58982/ 640641=0,098

8078+56339/ 665810=0,096

-0,02

97,96

6. Коефіцієнт довгострокового залучення позичкових коштів

4015/640641 + 4015=0,006

8078/665810+ 8078=0,012

0,006

200

7. Коефіцієнт концентрації позичкового капіталу

8078+56339/ /730227=0,088

4015+58982/ 703638=0,088

8. Коефіцієнт структури позичкового капіталу

4015/4015+ 58982=0,13

8078/8078+ 56339=0,06

-0,07

46,15

Етап 2

Таблиця 2 Визначаємо поточну фінансову стійкість підприємства.

де Е3 - запаси і витрати;

Ес- власні оборотні засоби;

С° - «нормальні» джерела покриття;

С - короткострокові кредити.

Аналітичний висновок щодо аналізу фінансової стійкості підприємства за певний період

Аналіз фінансової стійкості підприємства починається з аналізу фінансових коефіцієнтів, що характеризують її.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу за період аналізу не змінився.

Коефіцієнт фінансової залежності також не змінився, це свідчить про те, що підприємство залучає кошти інших підприємств у такому ж обсязі.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу зменшився на 0,0247, це свідчить про те, що відбулося зменшення обсягів власного капіталу, які спрямовуються на фінансування оборотних коштів підприємства.

Коефіцієнт структури довгострокових вкладень збільшився на 0,006.

Коефіцієнт співвідношення позичкових та вкладених коштів зменшився на 0,02, це вказує на те, що на кожну гривню зменшилась кількість позичених коштів на 0,02 грн. - це позитивно характеризує підприємство.

Коефіцієнт залучення позичкових коштів збільшився на 0,006, що негативно характеризує фінансовий стан підприємства, так як недостатньо власних коштів для фінансування оборотних активів.

Коефіцієнт концентрації позичкового капіталу залишився незмінним. Це значить, що підприємство працює добре, показник складає 0,88.

Коефіцієнт структури позичкового капіталу змінився на 0,07, це свідчить про те, що підприємство мало більше можливостей сплатити свої борги в звітному році порівняно з минулим.

Поточна фінансова стійкість підприємства характеризується як кризова. Дане підприємство має позики та кредити не погашені в строк, а також прострочену дебіторську та кредиторську заборгованість.

140

1. 8. АНАЛІЗ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

  1. Сутність кредитоспроможності та необхідність її оцінювання.

  2. Оцінювання кредитоспроможності позичальника.

1.8.3. Система показників, що характеризують фінансовий стан позичальника та методика їх оцінювання.

1.8.4. Визначення класу позичальника.

1.8.1. Сутність кредитоспроможності та необхідність її оцінювання

Кредит виник на певному етапі розвитку людського суспільства. Його поява була процесом певною мірою випадковим, що зумовлений особливими взаємовідносинами між товаровиробниками: продавцю потрібно було продати товар, а покупець не мав грошей, щоб його купити (він ще не виготовив свій товар або виготовив, але ще не продав його). Отже, виникала потреба у передачі продавцем покупцеві товару з відстрочкою платежу- у кредит.

Кредит потрібен товаровиробнику, що функціонує. Але ще більше він потрібен тому, хто тільки прагне організувати своє підприємство, але не має для цього власних коштів. Для отримання кредиту необхідно, щоб той, хто його надає, довіряв тому, хто хоче ним скористатися. Звідси і термін «кредит», який походить від латинського слова «credo», що означає «вірю».

З часом кредит став обов'язковим атрибутом господарювання. Без кредиту неможливе нормальне функціонування товарного виробництва.

Кредит - це економічні відносини між юридичними та фізичними особами і державами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою відсотка.

Між сторонами кредитної угоди виникають певні економічні відносини. У них завжди беруть участь не менше як дві сторони:

позичальник - той, хто бере кредит, і кредитор - той, хто передає вартість у грошовій або натуральній формі в кредит. Ці сторони виступають суб'єктами кредитної угоди.

Гроші або матеріальні цінності, відносно яких укладається угода, є об'єктом кредиту.

В умовах ринкової економіки об'єктом кредитних відносин переважно є гроші як загальний ресурс, за допомогою якого можна придбати всі інші ресурси. Матеріальні блага об'єктом кредиту виступають рідко.

Провідним видом кредиту є банківський. Саме банки акумулюють переважну частину кредитних ресурсів і виступають головною складовою кредитної системи. Вони водночас виступають у ролі покупця і у ролі продавця вільних грошових коштів, що тимчасово існують у суспільстві.

Перед тим, як надати кредит, банк повинен бути впевненим, що йому повернуть борг у повному обсязі й у встановлений термін. З цією метою перед тим, як надати кредитні ресурси, оцінюється кредитоспроможність позичальника.

141

У світовій банківській практиці при вирішенні питання про надання кредиту діяльність клієнтів всебічно аналізується за найважливішими напрямами, перші літери назв яких (англійською мовою) склали абревіатуру CAMPARI:

С - character - характеристика клієнта, особисті якості;

А - ability - здатність до повернення позики;

М - margin - маржа (дохідність);

Р - purpose - ціль, на яку витрачатимуться гроші;

А - amount - розмір позики;

R - return - умови погашення позики;

І - insurance - страхування ризику непогашення позики.

Такий методологічний підхід використовується і комерційними банками України в оцінці кредитоспроможності позичальника.

Кредитоспроможність - це такий фінансовий стан підприємства, що дає можливість отримати кредит і своєчасно його повернути.

Прийняття рішення про кредитування - результат сприятливої чи несприятливої оцінки кредитоспроможності клієнта.

Думка кредитора щодо ступеня кредитоспроможності позичальника формується під впливом трьох самостійних аналітичних блоків:

  • загальне уявлення про клієнта;

  • аналіз фінансового стану клієнта;

  • аналіз ефективності кредитної угоди або інвестиційного проекту. Розширення самостійності в діяльності суб'єктів, які господарюють,

поява нових форм власності підвищує ризик неповернення кредиту і потребує оцінювання кредитоспроможності при вирішенні питання про можливості та умови кредитування.