Контрольні запитання

1. Яке місце фінансовий аналіз займає у вивченні економічних явищ та суспільних процесів?

2. У чому полягають завдання фінансового аналізу?

3. Укажіть принципи та напрями фінансового аналізу.

4. Назвіть види аналізу.

5. Яка класифікація застосовується до методів аналізу?

6. Назвіть традиційні методи економічної статистики, економіко-математичні методи, що застосовуються у фінансовому аналізі.

7. Яка схема побудови аналітичного процесу?

8. У чому полягає взаємозв'язок етапів та напрямків аналізу?

9. Які джерела інформації застосовуються для проведення фінансового аналізу?

10. Що розуміють під методом фінансового аналізу? Які його основні риси та характерні особливості?

11. Які ключові поняття входять до системи категорій фінансового аналізу?

12. Що розуміють під науковим інструментарієм фінансового аналізу, у чому полягає його суть?

13. Аргументуйте, фінансовий аналіз - це точна, прикладна чи суспільна наука?

14. Чи існує зв'язок між фінансовим аналізом і історією розвитку країни?

15. Як ви вважаєте, чи потрібно планувати фінансові показники діяльності підприємств?

16. Чи може фінансовий аналіз суттєво впливати на результати діяльності підприємств?

Контрольні тести

1. Фінансовий аналіз ~ це:

а) система знань про сутність, закономірність, дії та правила застосування типових методів та засобів впливу держави на хід соціально-економічного розвитку, спрямованих на досягнення цілей державної економічної політики;

б) система спеціальних знань, пов'язаних із дослідженням об'єктивних економічних законів, що складаються в ході економічних процесів, та під впливом факторів суб'єктивного порядку;

в) комплекс заходів у сфері грошового обігу і кредиту, спрямованих на регулювання економічного зростання, стримування інфляції, забезпечення стабільності грошової одиниці та зайнятості населення, вирівнювання платіжного балансу;

г) заходи, що спрямовані на зміну грошової маси в обігу, обсягу кредитів, рівня відсоткових ставок та інших показників, через які держава може впливати на економічну кон'юнктуру.

2. Аналіз, що проводиться аналітиками, які є сторонніми людьми для підприємства й не мають доступу до внутрішньої інформаційної бази підприємства:

а) зовнішній аналіз;

б) внутрішній аналіз;

в) аналіз макроекономічних показників;

г) розрахунок основних фінансових показників.

16

3. Методи фінансового аналізу класифікуються на:

а) прямі та непрямі;

б) методи економічної кібернетики й оптимального програмування;

в) формалізовані та неформалізовані;

г) методи обробки рядів динаміки.

4. Аналіз, що дозволяє виявити тенденції зміни окремих статей чи інших груп, що входять до складу бухгалтерської звітності, в основі якого лежить обчислення базисних темпів зростання балансових статей, чи статей звіту про фінансові результати - це:

а) вертикальний аналіз;

б) техніко-економічний аналіз;

в) горизонтальний аналіз;

г) перспективний аналіз.

5. Що не відноситься до моделей фінансового аналізу, які дозволяють структурувати й ідентифікувати взаємозв 'язок між: основними показниками:

а) предикативні;

б) нормативні;

в) дескриптивні;

г) кількісні.

6. Який із цих методів відноситься до неформалізованого методу аналізу?

а) морфологічний;

б)класичний;

в)економетричний;

г) математико-статистичний.

7. Предметом фінансового аналізу є:

а) бюджетний устрій та бюджетна система країни;

б) контроль за сплатою податків до бюджету;

в) фінансовий стан підприємства, фінансові ресурси та їх потоки;

г) фінансова незалежність підприємства.

8. Аналіз фінансового стану має на меті:

а) ідентифікацію фінансового положення;

б) виявлення змін у фінансовому стані в просторово-часовому розрізі;

в) виявлення основних факторів, що викликали зміни у фінансовому стані;

г) прогноз основних тенденцій у фінансовому стані.

д) усі відповіді вірні; є) вірні відповіді а, в.

9. Дескриптивні моделі - це:

а) моделі описового характеру;

б) моделі попереджувального, прогностичного характеру;

в) моделі, що дозволяють порівняти фактичні результати діяльності підприємства з очікуваними;

г) вірної відповіді немає.

10. Який із цих методів відноситься до класичних методів аналізу господарської діяльності і фінансового аналізу:

а) ланцюгових підстановок;

б) середніх і відносних величин;

в) матричні методи;

г) методи системного аналізу.

17

.

1.2. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ

1. Зміст і поняття фінансової звітності.

2. Характеристика і особливості бухгалтерської форми № 1 «Баланс».

1.2.3. Характеристика і особливості бухгалтерської форми № 2 «Звіт про фінансові результати».

4. Характеристика і особливості бухгалтерської форми № 3 «Звіт про рух коштів».

5. Характеристика і особливості бухгалтерської форми № 4 «Звіт про власний капітал».

6. Характеристика і особливості бухгалтерської форми № 5 «Примітки до річної фінансової звітності».

1.2.1. Зміст і поняття фінансової звітності

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності й рух коштів підприємства за звітний період.

Мета фінансової звітності

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності й рух засобів підприємства.

Порядок надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів відносно:

• придбання, продажу і володіння цінними паперами;

• участі в капіталі підприємства;

• оцінки якості управління;

• оцінки здатності підприємства вчасно виконувати свої зобов'язання;

• забезпеченості зобов'язань підприємства;

• визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

• регулювання діяльності підприємства;

• інших рішень.

Фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених із обліком їхніх конкретних інформаційних потреб.

Склад і елементи фінансової звітності

Фінансова звітність складається з балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.

Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визначається відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Стаття подається у фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям:

18

- існує ймовірність надходження чи вибуття майбутніх економічних вигід, пов'язаних з даною статтею;

- оцінка статті може бути вірогідно визначена.

У фінансову звітність включаються показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відособлених підрозділів підприємства.

Звітний період

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Проміжна (місячна, квартальна) звітність охоплює визначений період і складається підсумком, що наростає від початку звітного року.

Перший звітний період новоствореного підприємства може охоплювати 12 місяців, але не перевищувати 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту його ліквідації.

Якісні характеристики фінансової звітності

Інформація, що надається у фінансових звітах, повинна бути дохідливою і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання і зацікавлені у сприйнятті цієї інформації.

Фінансова звітність повинна містити тільки доречну інформацію, що впливає на прийняття рішень користувачами, дає можливість вчасно оцінити минулі, дійсні та майбутні події, а також підтвердити і скорегувати їхні оцінки, зроблені в минулому.

Фінансова звітність має бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є вірогідною, якщо вона не містить помилок і перекручувань, здатних вплинути на рішення користувачів звітності.

Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати:

• фінансові звіти підприємства за різні періоди;

• фінансові звіти різних підприємств. Передумовою порівнянності є подання відповідної інформації попереднього періоду і розкриття інформації про облікову політику та її зміни.

Принципи підготовки фінансової звітності

Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:

- автономності підприємства, коли кожне підприємство розглядається як юридична особа, відособлена від власників. Тому особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

• безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства з огляду на припущення, що його діяльність буде продовжуватися;

• періодичності, що допускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

• історичної (фактичної^-) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів з огляду на витрати для їхнього виробництва та придбання;

• нарахування та відповідності доходів і витрат, яким для визначення фінансового результату звітного періоду варто зіставити доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для одержання цих доходів. При цьому

19

доходи і витрати відображаються в обліку й звітності у момент їхнього виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей;

- повного освітлення, відповідно до якого фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні й потенційні наслідки операцій і подій, що може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

• послідовності, що передбачає постійне (щорічне) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

• обережності, згідно з якою методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, мають запобігати заниженню оцінки зобов'язань і витрат підприємства і завищенню оцінки його активів і доходів;

- превалювання змісту над формою, за яким операції повинні враховуватися відповідно до їхньої сутності, а не тільки з огляду на юридичні форми;

- єдиного грошового вимірника, що передбачає вимір і узагальнення всіх операцій підприємства в його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці. Розкриття інформації у фінансовій звітності

Для того щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про:

• підприємство;

• дату звітності і звітний період;

• валюту звітності й одиницю її виміру;

• відповідну інформацію щодо звітного і попереднього періоду;

• облікову політику підприємства та її зміну;

• консолідацію фінансових звітів;

• припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

• обмеження щодо володіння активами;

• участь у спільних підприємствах;

• виявлені помилки минулих років і пов'язане з ними коректування;

• переоцінку статей фінансових звітів;

- іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними Положеннями (стандартами).

Інформація про підприємство, що підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає:

• назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження підприємства (країну, де зареєстроване підприємство, адресу його офісу);

• короткий опис основної діяльності підприємства;

• назву органу управління, у веденні якого знаходиться підприємство чи назву його материнської (холдингової) компанії;

- середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду.

Кожен фінансовий звіт складається на певну дату, за станом на яку наведені його показники або який відображає подана фінансова звітність. Якщо період, за який складений фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду,

20

передбаченого дійсним Положенням (стандартом), то причини і наслідки цього мають бути розкриті в примітках до фінансової звітності.

У фінансовій звітності повинна бути вказана валюта в якій відбиті елементи звітності та одиниця її виміру.

Якщо валюта звітності відрізняється від валюти в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинне розкривати причини цього і методи, що були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу.

Підприємство повинне освітлювати обрану облікову політику шляхом опису:

• принципів оцінки статей звітності;

• методів обліку за окремими статтями звітності;

Інформація, що підлягає розкриттю, наводиться безпосередньо у фінансових звітах або у примітках до них.

У примітках до фінансових звітів, як правило, розкривається:

• облікова політика підприємства;

• інформація, що не подана безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою відповідно до положень (стандартів);

- інформація, що містить додатковий аналіз статей звітності, що необхідна для забезпечення її зрозумілості і доречності.