2.1 . Ланки та елементи фінансової системи

Головною, визначальною ланкою у взаємовідносинах сфер та інших ланок фінансової системи, є загальнодержавні фінанси, представлені, в першу чергу, державним бюджетом.

Фінанси суб’єктів підприємницької діяльності - товаровиробників складають основу фінансів, є вихідною ланкою фінансової системи, оскільки в сфері матеріального виробництва створюється реальний продукт - основне джерело фінансових ресурсів суспільства.

Фінанси домогосподарств є ланкою фінансової системи. Населення, використовуючи власні фінансові ресурси бере участь у фінансових відносинах із загальнодержавною фінансовою системою, а також господарюючими суб’єктами як виробничої так і невиробничої сфер. Ці відносини пов’язані з оплатою праці населення, виплатами пенсій, отриманням матеріальних і нематеріальних благ. Крім того, населення за рахунок власних грошових коштів сплачує податки, оплачує послуги державних установ і організацій, підприємств як виробничої, так і невиробничої сфер. Ці відносини є фінансовими, за винятком грошових відносин, пов’язаних з придбанням товарів і послуг в торгівельній мережі, на ринках, в підприємств та організацій що обслуговують населення (транспорт, зв’язок, побутове обслуговування), які становлять обміні відносини.

Крім того, специфіка фінансів домогосподарств полягає в своєрідності двох характерних частин фінансової системи: фондової форми і зовнішнього управ­ління, оскільки, не зважаючи на те, що грошові кошти населення можуть мати цільову спрямованість або зберігатися, їх власник розпоряджається (управляє) ними відповідно до власних намірів. Також в різноманітті грошово-фінансових відносин виявляється як фінансовий їх характер (при сплаті податків і інших обов’язкових платежів державі, виплатах з суспільних фондів споживання), так і перехідний момент взаємодії з фінансами інших економічних категорій (оплата праці, ціни в системі розрахунків тощо). Широкомасштабні фінансові відносини виникають в зв’язку із заняттям громадянами індивідуальною трудовою діяльністю та малим підприємництвом (ці відносини аналогічні тим, що спостерігаються в ланці фінансів господарюючих суб’єктів.

Загальнодержавні фінанси включають фінансові відносини, відображені в державному бюджеті, в державних цільових фондах, а також в державному кре­диті.

Державний кредит є складовою фінансової системи. При цьому державні кредитні відносини різняться від фінансових, оскільки державний кредит спря­мовується на покриття дефіциту державного бюджету, фінансування бюджетних установ, що дає підстави стверджувати, що державний кредит можна віднести як до фінансової, так і до кредитної системи.

Друга ланка - фінанси господарюючих суб’єктів має два відносно самостійних елементи:

• фінанси господарюючих суб’єктів сфери матеріального виробництва (реальний сектор);

• фінанси організацій та установ галузей невиробничої сфери.

У фінансових відносинах виробничої сфери вирішуються завдання формування і ефективного використання децентралізованих грошових потоків у виробничих компаніях, фірмах, корпораціях, інших формах організації господарської діяльності, а також централізації засобів в резервному капіталі корпоративних об’єднань. Фінанси виробничої сфери обслуговують виробничу діяльність, забезпечуючи при цьому вплив фінансових важелів на зростання продуктивності праці, підвищення ефективності виробництва. Фінанси виробничої сфери містить наступні складові:

• фінанси виробничих господарюючих суб’єктів промислової галузі та їх вищестоящих органів;

• фінанси сільськогосподарських підприємств;

• фінанси транспортних підприємств;

• фінанси будівельної галузі;

• фінанси галузі зв’язку (в частині обслуговування виробництва);

• фінанси сфери послуг та громадського харчування;

• фінанси водного господарства;

• фінанси геологорозвідувальних організацій;

• фінанси інших підгалузей сфери матеріального виробництва (державних закупівель, заготовок, торгівлі, пов’язаних з продовженням процесу виробництва у сфері звернення).

Місце і роль - фінансів невиробничої сфери у фінансовій системі визначаються їх зв’язком з розподілом і використанням національного доходу. Фінансові відносини цієї сфери виникають в його первинних структурах, між ними, з іншими ланками фінансової системи, а також з ланками інших економічних систем (цін, кредиту тощо).

Фінанси невиробничої сфери мають такі складові:

• фінанси житлово-комунального господарства;

• фінанси побутового обслуговування населення;

• фінанси пасажирського транспорту;

• фінанси ряду галузей (зв’язку і ін. в частині невиробничої діяльності);

• фінанси охорони здоров’я і фізичної культури;

• фінанси освіти;

• фінанси культури і мистецтва;

• фінанси науки і наукового обслуговування;

• фінанси громадських організацій;

• фінанси банківсько-кредитних і страхових організацій;

• фінанси комерційних і посередницьких організацій (зокрема товарних і фондових бірж, брокерських контор, фондів тощо);

• фінанси органів управління;

• фінанси оборонної сфери;

• фінанси органів захисту правопорядку.

У невиробничій сфері відносини обслуговують рух створеної вартості через канали її перерозподілу з метою подальшого споживання через формування числених фінансових ресурсів цільового призначення.

Сукупність централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів скла-

дає другу частину фінансової системи. Матеріальний зміст фінансів знаходить відображення у формуванні і використанні фінансових ресурсів, що включають досить багато фінансових ресурсів: як бюджетних, так і фондів державного та недержавного соціального страхування, соціального забезпечення, оборотних акт ивів тощо.

Фінансові відносини різних форм, а також фінансові ресурси становлять об’єкт управління фінансової системи. Суб’єктом управління в ній є фінансовий апарат, що, одночасно є складовою державного і суспільного апарату управління фінансами, що є складовою фінансової системи.

Фінансовий апарат займається економічною і контрольною роботою в процесі організації і планування фінансової діяльності, вдосконаленням взаємозв’язків ланок та сфер фінансових відносин, сумісний з іншими частинами фінансової системи та органічно їх доповнює. Це визначається переплетенням в фінансовій системі як базисних, так і надбудовних відносин, а також її керованістю.

Крім категорії «фінансова система», широкого розповсюдження також набула категорія як «фінансово-кредитна система», яка включає не лише ланки та сфери фінансової системи, але й кредитну систему. Фінансово-кредитна система функціонує переважно у сфері матеріального виробництва, оскільки в невиробничій сфері кредитні відносини обмежені, хоч кредитні установи і відносяться до невиробничої сфери діяльності.