12.3.Мито

Мито - це непрямий податок, що справляється з товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Платниками мита є декларанти товарів, тобто особи, які перевозять товари через кордон та складають гіри цьому ввізну або вивізну митну декларацію.

Об’єктом оподаткування є митна вартість товарів, або кількісна оцінка, що (влежить від виду встановлених ставок мита.

Ставки мита встановлюються:

• у відсотках до митної вартості;

• у грошовому вимірі (в євро) на одиницю товару чи певну одиницю його характеристики.

Відсоткові ставки мита встановлено на трьох рівнях: повні, пільгові та пре­ференційні. їх застосування залежить від того, який митний режим установлено в Україні для тієї чи іншої країни походження товарів.

Порядок обчислення та сплати мита проводиться відповідно до встановле­них ставок за товарними групами. Мито сплачує декларант. Лише сплата мита є підставою для випуску товарів з митниці.

Мито нараховується митним органом України відповідно до ставок Єдино­го митного тарифу України, чинних на день подання митної декларації, і сплачу- ється як у валюті України, так і в іноземній валюті. При визначенні митної вар­тості та сплаті мита іноземну валюту перераховують в національну валюту України за курсом Національного банку України на день подання митної декла­рації. Таким чином, Єдиний митний тариф - це перелік митних ставок на всі то­вари, роботи та послуги, що ввозяться на територію України.

12.4.Податок на прибуток підприємств

Податок на прибуток є основним прямим податком, який сплачують під­приємства. Платниками податку на прибуток підприємств є юридичні особи на загальній системі оподаткування.

Об’єктом оподаткування є обсяги реалізації товарів, робіт та послуг. Ставка податку - 25%. База нарахування податку на прибуток підприємств визначається як різниця між валовими доходами (доходами від реалізації товарів., робіт та по слуг за мінусом ПДВ) та валовими витратами (витратами по придбанню товарів, робіт та послуг (без ПДВ) та пов’язаними з виробництвом товарів, робіт та по­слуг) а також амортизацією.

Сума податку до сплати визначається множенням бази нарахування податку на прибуток підприємств на ставку податку.

До валових витрат заборонено включати витрати на придбання товарів, ро­біт та послуг, використаних не на виробничі потреби.

Декларація з податку на прибуток подається до податкової інспекції в тер­мін до 40 днів, наступних за звітним кварталом, податок сплачується в термін до 50 днів, наступних за звітним кварталом.

12.5.Податок з доходів фізичних осіб

Податок з доходів фізичних осіб - це прямий податок, що його сплачують громадяни, які отримують доходи будь-яких видів. Законом України «Про пода­ток з доходів фізичних осіб» встановлено єдину ставку, за якою оподатковують­ся доходи населення - 15%. Проте, окремі види особливих доходів оподаткову­ються за своїми ставками. Так, за максимальною ставкою податку - 30% оподат­ковуються доходи нерезидентів, доходів, отримані як призи, а також доходи у вигляді спадщини від спадкодавця-іноземця. З набранням чинності закону, за­проваджено пропорційне оподаткування доходів фізичних осіб (рис. 12.1.).

При оподаткуванні доходів, отриманих як оплата праці, від нарахованої за­робітної плати вираховується сума внесків до Пенсійного фонду України та вне­сків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, що справляються за рахунок доходів найманого працівника. Податок з доходів фі­зичних осіб (ПДФО) справляється з дивідендів та з відсотків за депозитами. При цьому ставка податку з доходів, отриманих у вигляді дивідендів та плати за ко­ристування депозитами становить 5%.

Цей пункт Закону тимчасово призупинено

Рис. 12.1. Фактори впливу на розмір податку з доходів фізичних осіб, що

надходить до бюджету

Податок з доходів фізичних осіб сплачується з доходів, отриманих у вигляді спадщини. Проте, Законом стосовно отриманої спадщини забезпечено диферен­ційований підхід: ставка податку залежить від ступеня родинності одержувача зі спадкодавцем та виду одержаної спадщини.

За ставкою 0% оподатковуються основні види спадщини, отримані від чо­довіка (дружини). В разі, якщо спадщину отримано від спадкодавця - нерезидента, ставка ПДФО становить 30%.

З набранням чинності закону, запроваджено поняття податкова соціальна пільга, розмір якої прив’язано до величини мінімальної заробітної плати. На по­даткову соціальну пільгу мають право лише ті громадяни, в яких нарахована мі­сячна заробітна плата не перевищує 140% прожиткового мінімуму для працезда­тної особи, округлених до найближчих десяти гривень (на 2009 рік це становить 940 грн. (669*140%). Розмір податкової соціальної пільги встановлений в розмірі 50% від мінімальної заробітної плати (на 2009 рік - 302,50 грн. (605*50%). Слід зазначити, що вплив статей Закону, які спрямовані па підтримку малозахищених груп населення, можна буде відчути лише з 2010 року, коли розмір податкової соціальної пільги для працездатних категорій громадян становитиме 100% від розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому, для окремих категорій громадян, зокрема, для одиноких мате­рів, чорнобильців, інвалідів, Героїв Радянського Союзу, учасників бойових дій під час другої світової війни, розмір неоподаткованого доходу може дорівнюва­ти 150 і навіть 200% від розміру податкової соціальної пільги для працездатних категорій громадян.

Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-ІУ введено в дію ще одну нову в прибутковому оподаткуванні категорію «податковий кредит».

Як відомо, податковий кредит - це сума витрат платника податків, на які він має право зменшити свої оподатковувані доходи за звітний період.

До податкового кредиту платник податку має право віднести частину витрат на оплату освіти в розмірі не більше 140% прожиткового мінімуму за кожний мі­сяць навчання протягом року, витрати на лікування, на благодійність, на сплату відсотків за іпотечним житловим кредитом тощо. На суму податкового кредиту платник ПДФО має право зменшити свій річний оподатковуваний дохід. Проте, для того, щоб реалізувати своє право на податковий кредит, платникам податку з доходів фізичних осіб необхідно збирати розрахункові документи, вести належ­ним чином облік доходів та витрат (в Книзі обліку доходів та витрат фізичної особи), а також подати до податкової інспекції за місцем проживання в термін до першого квітня, наступного за звітним податкового періоду, що відповідає року, належним чином оформлену декларацію по податку з доходів фізичних осіб.

Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено також оподаткування невчасно відзвітованих підзвітних сум авансів (за ставкою 15%). Крім того, підзвітні особи, що невчасно відзвітувались за отримані під звіт аван­си, зобов’язані сплачувати штраф у розмірі 15% від сум авансів, що відзвітовані невчасно.