11.6.Структура та функції державної податкової служби України

Реалізацію державної податкової політики в Україні забезпечує Державна податкова адміністрація України (ДПА), яка є центральним органом виконавчої влади, якій адміністративно підпорядковані державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севас­тополя), районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Авто­номній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Органи державної податкової служби України координують свою діяль­ність з фінансовими органами, органами Державного казначейства України, ор­ганами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державними митною та контрольно-ревізійною службами іншими контролюючими орга­нами, установами банків, а також з податковими службами інших держав.

Державну податкову службу України очолює Голова Державної податкової адміністрації України, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за поданням Прем’єр-міністра України.

Основними функціями органів державної податкової служби України є:

• контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю об­числення, повнотою та своєчасністю сплати до бюджетів і державних цільових фондів податків, зборів та обов’язкових платежів, а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки та інші платежі);

• внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення по­датковою законодавства;

^ прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових ак­тів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

• формування та ведення державного реєстру фізичних осіб - платників податків та платежів а також Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб;

• роз’яснення законодавства з питань оподаткування серед платників по­датків;

• запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законо­давством до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розсліду­вання та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

11.7.Облік платників податків та податковий контроль

Належний облік платників податків - одне з пріоритетних завдань органів податкової служби, оскільки дає змогу створити передумови для здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюдже­тів всіх рівнів податків, зборів та платежів. Облік платників податків здійсню­ється органами ДПА згідно з інструкціями про порядок обліку платників податків фізичних та юридичних осіб.

Податковий контроль - це єдина система обліку платників податків, а також контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати подат­ків, нарахованих фінансових санкцій, порядком проведення розрахунків, обліку коштів.

Податковий контроль здійснюється органами державної податкової служби разом з іншими контролюючими органами та органами виконавчої влади в ме­жах повноважень зазначених органів та їх посадових осіб, встановлених законо­давством.

Податковий контроль здійснюється органами державної податкової служби шляхом обліку платників податків, проведення перевірок даних, наведених у податкових деклараціях та даних обліку і звітності, а також шляхом опитування платників податків та інших осіб, одержання будь-якої інформації, пов’язаної з обчисленням податків, обстеження територій та приміщень, що використовують­ся для ведення господарської діяльності та отримання доходів.

Органами державної податкової служби можуть проводитися виїзні, безвиї­зні та оперативні перевірки.Виїзні перевірки проводяться з виїздом на місце розташування платника податків.

Виїзні перевірки поділяють на планові та позапланові.

Плановою виїзною перевіркою є перевірка фінансово-господарської діяль­ності суб’єкта підприємницької діяльності, проведення якої передбачено в пла­нах роботи контролюючого органу, та яка проводиться за юридичною адресою такого суб’єкта чи за місцем розташування об’єкта власності, стосовно якого проводиться виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукуп­ними показниками фінансово-господарської діяльності суб’єкта підприємницької ді­яльності за письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органу не частіше одного разу на календарний рік.

Позаплановою виїзною перевіркою є перевірка з виїздом на місце розташу­вання платника, проведення якої не передбачено в планах роботи контролюючо­го органу.

Безвиїзні перевірки проводять без виїзду на місце знаходження платника. Основним видом безвиїзних перевірок є камеральні перевірки. Камеральні пере­вірки - це перевірки податкової звітності платників з метою виявлення помилок та розбіжностей, які проводяться безпосередньо під час прийняття податкових декларацій та іншої податкової звітності у платників податків.

Оперативні перевірки - це перевірки з питань дотримання законодавства про касові апарати та касові операції, а також виробництво та обіг алкогольних і тютюнових виробів.

Під час проведення перевірок органи державної податкової служби зо­бов’язані з’ясувати всі істотні для прийняття правильного рішення обставини, зокрема й сприятливі для платника податків.

Право на проведення планової та позапланової виїзної перевірки суб’єкта підприємницької діяльності надається лише у тому разі, коли йому не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надісла­но письмове повідомлення з зазначенням дати її проведення.

Позапланові перевірки дотримання вимог законодавства про оподаткування проводяться лише за рішенням суду або начальника ДПІ, за умови, коли віднос­но такого платника посадовими особами оперативного підрозділу податкової мі­ліції чи інших правоохоронних органів заведено оперативно-розшукову справу чи, матеріали якої засвідчують факти його ухилення від оподаткування або за наявності інших підстав для її проведення. Максимальний термін проведення планової податкової перевірки - 20 днів (для суб’єктів малого підприємництва 10 днів). Максимальна тривалість позапланової перевірки - 10 днів (для суб’єктів малого підприємництва - 5 днів).

Контрольні запитання

1. В чому сутність податку як економічної категорії?

2. В чому відмінність між категоріями податок, збір та платіж?

3. Охарактеризуйте фіскальну функцію податків.

4. В чому полягає суть регулюючої функції податків?

5. Назвіть класифікаційні ознаки податків.

6. Назвіть принципи формування податкової системи України.

7. В чому різниця між прямими та непрямими податками?

8. Назвіть та охарактеризуйте загальнодержавні та місцеві податки, збори та платежі.

9. Яка роль та функції державної податкової служби?

10. Що таке податковий контроль, та як його здійснюють?

11. Назвіть види податкових перевірок та їх максимальну тривалість

Завдання для самостійного опрацювання

Питання, які студенти повинні опрацювати самостійно:

1. Податкові системи зарубіжних країн.

2. Проект податкового кодексу України,

Завдання 1: Основні терміни та поняття

Кожному з положень, відзначених цифрами знайдіть відповідний термін, чи поняття:

Л)система оподаткування;

Б) податок;

В)за формою оподаткування податки;

Г) за економічним змістом податки;

Д) залежно від рівня державних структур податки;

Е)за способом стягнення податки.

1. Розкладні та окладні.

2. Загальнодержавні й місцеві.

3. Податки на доходи, споживання та майно.

4. Прямі й непрямі.

5. Сукупність податків, зборів та державних цільових фондів.

6. Обов’язковий внесок до бюджету, порядок нарахування і сплати якого визначений законодавством з питань оподаткування.

Завдання 2: Правильно/ неправильно.

Визначте, правильні(П) чи неправильні(Н) такі твердження:

1. ПДВ - це місцевий податок.

2. Податок на прибуток підприємств - загальнодержавний податок.

3. Порядок сплати і ставки місцевих податків встановлено Законом про Держбюджет.

4. Прямі податки сплачуються за рахунок доходів платників.

5. Непрямі податки сплачуються за рахунок цінової надбавки.

6. ПДВ - прямий податок.

7. Податок на прибуток - непрямий податок.

8. Податки на доходи стягуються з доходів платників.

9. Податки на споживання сплачуються при отриманні доходів.

10.Податки на майно встановлюються щодо рухомого чи нерухомого майна.

11. Окладні податки встановлюються в загальній сумі, яка потім ділиться на всіх платників.

12. Окладні податки стягують з посадових окладів державних службовців.

13. Голову ДПА України призначає ООН.

14. Система обліку платників податків та контролю за нарахуванням і спла­тою податків називається податковим аудитом.

15. Безвиїзні перевірки - це перевірки місцевих платників податків (в ме­жах зони обслуговування) ДПА.

16. Камеральні перевірки проводять виключно працівники податкової міліції.

17. Позапланові виїзні перевірки проводять вищестоящі ДПА.

18. Особи, винні в порушенні податкового законодавства отримують премії.

19. Органами податкової служби України є державна податкова та держав­на контрольно-ревізійна служби.

Завдання 3: Опишіть основні функції державної податкової служби. Назвіть принципи побудови системи оподаткування.

Тематика рефератів:

1. Апарат податкової служби, її роль і функції.

2. Сучасні податкові системи зарубіжних країн.

3. Податкова система України.

4. Облік платників податків.

РОЗДІЛ 12

ОСОБЛИВОСТІ ОБЧИСЛЕННЯ ТА СПЛАТИ ОКРЕМИХ ПОДАТКІВ

1. Податок на додану вартість

Податок на додану вартість - це непрямий податок, що забезпечує форму­вання в Україні основної частки доходів державного бюджету. Платниками по­датку на додану вартість (ПДВ) можуть бути юридичні або фізичні особи, які:

а) добровільно реєструються платниками цього податку;

б) підлягають обов’язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортують товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподатку­ванню податком на додану вартість.

Обов’язковій реєстрації як платники ПДВ підлягають:

Особи, в яких загальна вартість операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, що підля­гають оподаткуванню, протягом останніх дванадцяти календарних місяців суку­пно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Особа, що здійснює операції з реалізації конфіскованого майна, незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законо­давством та незалежно від обсягів її реалізації.

Будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить) чи пересилає то­вари, роботи та послуги на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим опода­ткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками ПДВ, які ввозять (пересилають) товари в супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну те­риторію України, а також отримувачів таких поштових відправлень.

У разі ввезення (пересилання) товарів чи предметів фізичними особами, не зареєстрованими як платники цього податку, в обсягах, що перевищують неторговий оборот, які підлягають оподаткуванню, такі особи сплачують податок на додану вартість під час перетину такими товарами чи предметами митного кор­дону України без реєстрації виходячи з митної вартості товарів чи предметів, що перевищують розмір неторгового обороту.

Об’єктом оподаткування ПДВ є обсяги реалізації товарів, робіт та послуг.

Ставки податку - 20% (з реалізації товарів, робіт та послуг на території України) та 0% (з реалізації товарів, робіт та послуг за межі митного кордону України).

ПДВ нараховується на договірну, контрактну вартість з акцизним збором, ввізним митом, іншими податками і зборами за мінусом ПДВ.

ПДВ до сплати обчислюється як різниця між податковими зобов’язаннями (ПДВ з реалізації товарів, робіт та послуг) та податковим кредитом (ПДВ з при­дбання товарів, робіт та послуг).

Облік нарахування та сплати податків, а також бази оподаткування назива­ють податковим обліком. Податковий облік з ПДВ ведеться в Реєстрі отриманих (з податкового кредиту) та виданих (з податкових зобов’язань) податкових на­кладних.

До податкового кредиту заборонено відносити ПДВ з придбання товарів, робіт та послуг, використаних не на виробничі потреби.

Декларація з ПДВ подається до податкової інспекції в термін до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом, податок сплачується до 30 числа місяця, наступного за звітним періодом. Податковим періодом з ПДВ може бути квартал або місяць.

На кожну операцію із реалізації товарів, робіт та послуг (більше 200 грн.) платники ПДВ зобов’язані виписати податкову накладну. Саме в податковій на­кладній відображається сума ПДВ, що нараховується платником. Податкова накладна є підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Не сплачується до бюджету ПДВ від реалізації продукції власного вироб­ництва сільськогосподарськими підприємствами та реалізацію аптечними закла­дами медичних препаратів.

Наразі окремі платники ПДВ проводять операції з реалізації продукції вла­сного виробництва та закуплених на території України товарів за кордон. При цьому вони отримують право на податковий кредит та мають певні податкові зобов’язання за ставкою 0%. В результаті цього виникає від’ємне значення об’єкта оподаткування з ПДВ, яке держава повинна повертати на поточні рахун­ки таких суб’єктів. Слід зазначити, що окремі платники ПДВ при цьому штучно завищують суми податкового кредиту з метою отримати на поточний рахунок суми від’ємного значення об’єкта оподаткування з ПДВ. Тому нині одним з ос­новних завдань ДПА є боротьба з незаконним відшкодуванням ПДВ.

2. Акцизний збір

Акцизний збір - це непрямий податок, розмір якого встановлюється за ін­дивідуальними ставками для кожного виду підакцизних товарів. Перелік підак­цизних товарів та ставки акцизного збору встановлюються Верховною Радою України. Серед підакцизних товарів - алкогольні, тютюнові вироби та нафто­продукти, легкові автомобілі, пиво солодове.

Платниками акцизного збору є національні виробники підакцизних товарів та суб’єкти, що імпортують чи реалізують ці товари.

Об’єктом оподаткування є оборот з реалізації підакцизних товарів, а для ім­портних - їх митна вартість.

Ставки акцизного збору встановлюються у відсотках та в твердих розмірах. Відсоткові ставки застосовуються відносно обсягу' реалізації в цінах, що вклю­чають цей податок

Обчислення і сплата акцизного збору проводиться двома методами. З реалі­зації вино-горілчаних та тютюнових виробів податок справляється шляхом про­дажу платникам акцизного збору спеціальних акцизних марок. З реалізації решти товарів обчислення розмірів акцизного збору проводиться за встановленими ставками до обсягу реалізації за відповідний період (декаду, місяць).