1.4.Моделі фінансових відносин в суспільстві

Кожна держава формує фінансову політику, головним завданням якої є пошук оптимальної моделі перерозподілу фінансових ресурсів з метою прискорення зростання матеріального виробництва та підвищення добробуту населення. Для побудови такої моделі потрібно визначити рівень втручання держави у господарську діяльність виробничих структур і рівень зобов’язань держави із соціального забезпечення своїх громадян. Від цих факторів залежить, яка частка валового внутрішнього продукту має зосереджуватися у фінансових інституціях, створюваних державою.

Моделі фінансових відносин у суспільстві різняться за двома ознаками:

• за послідовністю розподілу ВВП;

• за рівнем державної централізації ВВП.

За послідовністю розподілу ВВП розрізняють дві моделі фінансових відносин - ринкову та адміністративну.

Фінансова модель ринкової економіки є основною. Сутність її полягає в тому, що спочатку вартість реалізованого національного доходу розподіляється між тими, хто зайнятий у його створенні. Це власники засобів виробництва, котрі отримують прибуток, робітники та службовці, яким виплачується заробітна плата. Характерна ознака моделі полягає в тому, що держава отримує свої доходи, насамперед, на основі перерозподілу національного доходу. Модель є прозорою, зрозумілою, і характеризує фінансові реалії у суспільстві, оскільки:

• точно відображає рівень доходів кожної юридичної і фізичної особи, який, характеризує їх вклад у створення національного доходу;

• достовірно визначає рівень оподаткування: кожний суб’єкт точно знає, скільки він заробляє і скільки віддає;

• чітко зафіксовано стимули щодо зростання доходів на основі зростання виробництва і підвищення продуктивності праці.

Фінансова модель адміністративної економіки застосовувалася у колишньому СРСР та інших соціалістичних країнах. Її суть полягала в тому, що переважна частка національного доходу відразу централізувалась у бюджеті. Держава спрямовувала в бюджет податок з обороту і частину прибутку підприємств. Частина прибутку (до 40%) залишалась на підприємстві, решта виплачувалась робітникам і службовцям у вигляді заробітної плати, яка підлягала прибутковому оподаткуванню. Модель є закритою і не відображає фінансових реалій у суспільстві, оскільки:

• не відображає реального рівня доходів юридичних і фізичних осіб;

• доходи юридичних і фізичних осіб не відображають їх вклад у створення національного доходу;

• неможливо достовірно визначити рівень Оподаткування;

• відсутні стимули до продуктивної праці.

За рівнем державної централізації ВВП можна виділити три основні моделі: американську, західноєвропейську та скандинавську.

Американська модель заснована на максимальному рівні самозабезпечення фізичних і самофінансування юридичних осіб і характеризується незначним рівнем бюджетної централізації приблизно 25—30%. У соціальній сфері забезпечуються тільки ті верстви населення, які не в змозі обійтися без державної допомоги. Модель створює максимальну фінансову стимуляцію: з одного боку, вона дає можливість заробляти, з іншого - вимагає цього.

Західноєвропейська модель характеризується поміркованим рівнем централізації ВВП у бюджеті - 35-45%. За рахунок вищого рівня централізації ВВП більш розгалуженою є і державна соціальна сфера, насамперед у галузі освіти. Сутність моделі зводиться до паралельного функціонування державних та комерційних установ соціальної сфери.

Скандинавська модель передбачає досить високий рівень бюджетної централізації ВВП - 50-60%. Відповідно вона характеризується розгалуженою державною соціальною сферою як у галузі освіти, так і охорони здоров’я. Однак, така модель можлива лише за умов:

• високого рівня ВНП на душу населення, який забезпечує відповідний рівень і суспільного, і індивідуального споживання;

• високого рівня культури та свідомості народу, відповідного ставлення до праці та поваги до державного сектору економіки.

Контрольні запитання

1. Коли і де виникла категорія «фінанси»?

2. З якими економічними дисциплінами пов’язана фінансова наука?

3. В чому сутність фінансів, як економічної категорії?

4. Назвіть форми та методи мобілізації фінансових ресурсів в розпорядження держави.

5. В чому призначення та роль фінансів на макро- та мікрорівні?

6. Що називають фінансовим механізмом системи управління в державі?

7. В чому полягає головне завдання фінансової політики?

8. Якими нормативно-правовими актами регулюються фінансові правові відносини?

9. Назвіть суб’єктів та об’єкти фінансових відносин.

10. Назвіть основні види фінансових відносин.

11. Що таке фінансовий ринок та які його складові?

12. За якими ознаками класифікують моделі фінансових відносин в суспі­льстві?

13. Порівняйте фінансові моделі ринкової та адміністративної економіки.

14. Охарактеризуйте основні риси американської, західноєвропейської та скандинавської фінансових моделей.

Завдання для самостійного опрацювання

Питання, які студенти повинні опрацювати самостійно:

1. Історія формування фінансів, як науки.

2. Визначні фінансисти світу.

3. Визначні фінансисти України

Завдання 1: Написати біографічну довідку на одного із провідних фінансистів, з коротким оглядом їх вчення і вкладу в фінансову науку (У.Петті, А. Сміт, Д. Рікардо, К.Маркс, А. Тюрго, Ж. Боден, Е Нікбахт та ін.).

Завдання .2: Основні терміни та поняття

Кожному з положень, відзначених цифрами знайдіть відповідний термін, чи поняття, відзначені буквами:

1. фінанси;

Б) фінансові ресурси;

2. фінансовий механізм;

Г) форми мобілізації фінансових ресурсів;

Д) фінансовий ринок

1. Податки, збори, відрахування.

2. Ринок грошей, кредитних ресурсів, цінних паперів, фінансових послуг.

3. Економічна категорія, що відображає сукупність економічних відносин пов’язаних зі створенням, розподілом, перерозподілом і використанням фондів фінансових ресурсів.

4. Сукупність форм і методів мобілізації фінансових ресурсів.

5. Сума коштів , спрямованих в основні та оборотні засоби підприємства, на основі яких формуються продуктивні доходи.

Завдання 3: Правильно/ неправильно.

Визначте, правильні чи неправильні такі твердження:

1. Основа фінансових ресурсів - капітал.

2. Фінанси - цс гроші і лише гроші.

3. Головним завданням фінансової політики є пошук оптимальної моделі перерозподілу фінансових ресурсів з метою прискорення зростання матеріального виробництва і добробуту населення.

4. Об’єктами фінансових відносин є національне багатство та валовий внутрішній продукт.

5. Фінанси виконують дві функції - розподільну та контрольну.

6. Фінанси - самостійна наука, що не пов’язана з іншими економічними дисциплінами.

7. Поняття фінанси виникло за часів Римської імперії.

8. Основне призначення фінансів - надходження коштів до бюджетів.

9. Державні фінанси - це податкові стягнення до бюджету.

10. Фінансові органи очолює ДПА України.

11. Фінансовий ринок - ринок грошей, цінних паперів, кредитних ресурсів та фінансових послуг.

Тематика рефератів:

1. Історичний розвиток науки про фінанси.

2. Ринок фінансових послуг, його призначення та функції.

3. Етапи розвитку та становлення фінансів на Україні.

РОЗДІЛ 2 ФІНАНСОВА СИСТЕМА